МЗС України відповіло на заяву польського віцепрем’єра щодо нібито спроб втягнути Польщу у війну

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Кшиштоф Гавковський, віцепрем’єр-міністр Польщі, заявив, що пропозиції щодо збиття російських ракет і дронів над територією України, які прямують у бік Польщі, можуть бути спробою втягнути Польщу в конфлікт. Він наголосив, що такі дії розцінюватимуться як прямий військовий крок, і що Польща ризикує опинитися у прямому протистоянні з росією. Гавковський підкреслив, що президент Зеленський нібито навмисно намагається «втягнути» Польщу у війну з росією.

Віцепрем’єр також вказав, що Польща очікує від України більшої вдячності за допомогу та співпрацю, яку Польща надає з початку повномасштабного вторгнення росії. Це висловлювання стало резонансним, викликавши швидку реакцію Києва.

МЗС України оперативно виступило із заявою, наголосивши, що слова Гавковського є безпідставними і не відповідають реальності. У відомстві підкреслили, що збиття російських ракет і дронів, які рухаються в напрямку Польщі, є не тільки питанням захисту України, але й частиною забезпечення безпеки самої Польщі та її громадян.

МЗС нагадало, що росія неодноразово порушувала повітряний простір Польщі та здійснювала кібератаки, а також провокації проти країн НАТО. Таким чином, Україна діє як «бар’єр» для агресії росії, запобігаючи можливому поширенню конфлікту на інші країни Європи.

“Говорити про нібито прагнення України втягнути Польщу чи інші країни у війну є неприйнятним,” – йдеться в заяві. МЗС переконане, що Україна захищає не лише свою територію, а й загальний європейський простір безпеки, частиною якого є Польща.

З моменту початку повномасштабної війни Польща стала одним із найважливіших союзників України. Вона не лише прийняла сотні тисяч українських біженців, але й активно підтримує Україну політично, економічно та військово. Це стало ключовим фактором у формуванні українсько-польських відносин і підкреслило важливість солідарності між країнами.

У заяві МЗС України наголосили, що Україна прагне зміцнювати солідарність із Польщею та очікує такої ж підтримки від польської сторони. “Розраховуємо на продовження активної взаємодії для наближення перемоги над спільним ворогом та відновлення справедливого миру,” – підкреслили в українському відомстві.

Україна вважає, що спільні зусилля у протидії російській агресії є єдиним шляхом досягнення миру і безпеки в регіоні. Сили оборони України вже зупинили наступ росії та не дозволяють розширити зону конфлікту на інші держави. У цьому контексті Україна закликає Польщу зберігати єдність, що є ключовим чинником у боротьбі з російською загрозою.

Схожі статті

Власність та фінансові активи Дмитра Сітера: деталі антикорупційного розслідування

За інформацією з антишахрайського проєкту «190», заступник керівника Київської обласної прокуратури Дмитро Сітар разом із родиною володіє значним нерухомим майном у столиці, а також має чималий автопарк і готівкові заощадження. Більшість активів, серед яких кілька квартир у Києві, зареєстровані на його дружину, Аліну Мотузкову. Ці факти стали предметом детального розслідування, яке викликало значну увагу серед громадськості.

Дмитро Сітар працює в органах прокуратури з 2014 року, і за цей час здобув значну кар'єрну сходинку. З липня 2025 року він обіймає посаду заступника керівника Київської обласної прокуратури. Раніше Сітар працював першим заступником керівника Печерської окружної прокуратури, що свідчить про його впливовість у правоохоронній системі.

Більшість нерухомості зазначена на дружину: кілька квартир у Києві (зокрема квартира 53,24 м², квартира 82,6 м² та обʼєкт незавершеного будівництва 40,52 м²). Сітар вказує, що проживає в одній із квартир дружини. Минулого року він отримав понад 1,2 млн грн зарплати та 2,5 млн грн доходу від відчуження нерухомого майна; дружина задекларувала доходи від підприємницької діяльності та понад 2 млн грн відчуження нерухомості. За підсумками розслідування, готівкові запаси подружжя та гривневі накопичення, як заявлено в деклараціях, перевищують 9 млн грн.

Щодо транспорту: сімейний автопарк включає Mitsubishi Pajero (2006), який Сітар продав тестю, і Nissan X-Trail 2021 року, який, за даними розслідування, був подарований дружині її батьком.

Розслідування також наголошує на попередній роботі Сітара помічником народного депутата Сергія Мошака і на зближенні з нинішнім керівництвом прокуратури — зокрема з Дмитром Прокудіним, який у липні 2025 року став головою Київської обласної прокуратури.

Магнітна буря: що відомо про поточну активність Сонця

10 жовтня 2023 року на Землі почалась нова магнітна буря, яка триває й досі. За інформацією Британської геологічної служби та meteoagent, головною причиною цього явища стало активне впливання корональної діри на Сонці. Очікується, що це спричинить високошвидкісні потоки сонячного вітру, які можуть вплинути на земну атмосферу. За попередніми прогнозами, початкові ефекти від цієї бурі можуть стати відчутними вже сьогодні, 11 жовтня, а найбільша активність буде спостерігатися найближчими днями, коли швидкість потоків досягне максимальних значень.

Магнітні бурі — це природні явища, що виникають через взаємодію сонячного вітру з магнітним полем Землі. Під час таких подій на планеті можуть спостерігатися різноманітні аномалії, зокрема коливання в роботі навігаційних систем, порушення в зв'язку, а також зміни в діяльності деяких технічних пристроїв, що працюють на високих частотах. Це також може впливати на здоров'я людей, особливо тих, хто має серцево-судинні захворювання або чутливий до змін атмосферного тиску.

Рівень активності прогнозують від активного стану до слабкої магнітної бурі G1.

К-індекс може підвищуватися до значення 5, що відповідає слабкій магнітній бурі.

Джерело збурення — корональна діра, через яку надходять посилені потоки сонячного вітру.

Очікувані ефекти: посилення геомагнітної активності сьогодні та найближчими днями.

Що може відчувати людина Підвищена геомагнітна активність іноді супроводжується головними болями, порушенням сну або дратівливістю, коливаннями тиску, загальною слабкістю. Особливо це може відчуватися людьми з хронічними серцево-судинними та вегето-судинними захворюваннями, а також метеочутливими особами.

Рекомендації для зменшення впливу

Більше відпочивайте, уникайте перевтоми; лягайте раніше та дотримуйтеся режиму сну.

Уникайте інтенсивних фізичних навантажень і стресів у ці дні.

Нормалізуйте раціон: легка їжа — овочі, фрукти, риба; менше кави, алкоголю й жирного.

Пийте достатньо чистої води, трав’яних чаїв або морсів.

Прогулянки на свіжому повітрі та спокійні дихальні вправи допомагають стабілізувати нервову систему.

Людям із серцево-судинними проблемами: за потреби проконсультуйтеся з лікарем щодо режиму прийому ліків.

Святкові та пам’ятні дати 11 жовтня: Церковні традиції, соціальні ініціативи та народні звичаї

11 жовтня є важливою датою в історії і сучасності, коли вшановуються не лише церковні святі, а й звертається увага на глобальні соціальні проблеми. Цей день відзначається не лише в рамках релігійних традицій, але й на міжнародному рівні, підкреслюючи актуальні питання, що потребують змін у сучасному суспільстві.

У християнській традиції 11 жовтня відзначають пам’ять молодшого апостола Пилипа та єпископа Феофана Нікейського. Вони є покровителями молитви про зцілення та захист, і на цей день церковні прихожани звертаються з проханнями про здоров'я та духовну допомогу. За старим стилем, цей день був присвячений вшануванню ченців Києво-Печерської лаври та Харитона Сповідника, відомого своєю самовідданою працею в монастирі.

В Україні цього дня немає офіційного національного свята, проте можна вітати дівчаток і згадати відомих співвітчизників, які народилися 11 жовтня (зокрема Пилип Орлик, Ігор Савченко, Володимир Яворівський, Руслан Пономарьов).

Народні традиції приписують 11 жовтня прикмети, пов’язані з погодою та підготовкою до зими: багатий урожай горобини обіцяє сніжну зиму, ясна зоряна ніч віщує морози, північний вітер — похолодання. День вважався вдалим для домашньої роботи, рукоділля та підготовки житла до холодів. Традиційно в цей день рекомендували не лінуватись і не відкладати важливі справи; під забороною — заздрість, плітки, помста, сміття в природі та безлад у домі.

Масовані удари по енергетичній інфраструктурі України: нові виклики для країни в умовах війни

Учора російські війська здійснили чергові масовані удари по енергетичних об'єктах України, що призвели до серйозних збоїв у постачанні електроенергії та води. Великі частини Києва та кілька регіонів країни опинилися без світла, а також зафіксовані перебої з водопостачанням. Інформація про ці атаки з'явилася у міжнародних ЗМІ та надана українськими джерелами.

За даними The Telegraph, ці удари стали новим етапом масштабної військової кампанії, що триває вже четвертий рік. Видання відзначає, що російські атаки на енергетичну інфраструктуру України з кожним місяцем набирають нової сили. Основна мета таких атак, за оцінкою аналітиків, — це позбавлення мирного населення необхідних умов для нормального життя: тепла, електроенергії та води. Знищення енергетичних об'єктів має на меті не лише нанесення економічної шкоди, а й спроби ослабити моральний дух населення та знизити рівень підтримки українського опору.

Київ повідомив союзників, що внаслідок останніх ударів було виведено з ладу близько 60% потужностей «Нафтогазу» з видобутку газу, через що Україні доведеться витратити майже $3 млрд на імпорт палива для забезпечення громадян під час зими. У зв’язку з цим столиця звернулась до країн «Великої сімки» по фінансову та технічну допомогу, а також просить додаткові системи протиповітряної оборони.

У ніч на 10 жовтня внаслідок нової хвилі ударів у Києві частково не було світла в Голосіївському, Дарницькому, Деснянському, Дніпровському, Подільському і Святошинському районах; місцева влада вводила графіки відключень. Також повідомляють про перебої з водопостачанням у деяких регіонах.

Особливо трагічні наслідки зафіксовані в Запорізькій області: під час обстрілів загинув 7-річний хлопчик, його батьки поранені; у регіоні також пошкоджені об’єкти газової інфраструктури. Інформація про інші потерпілі та повну картину руйнувань уточнюється.

Паралельно Україна нарощує власні далекі удари по російських нафтопереробних заводах і трубопроводах, що ускладнює доступ ворога до палива. Однак збитки, завдані українській енергетиці, вже спричинили потребу у додаткових закупівлях палива й ремонті інфраструктури — місячні та річні оцінки витрат наразі опрацьовуються владою.