На Івано-Франківщині військовослужбовця Збройних сил України засудили до п’яти років позбавлення волі за відмову виконати бойовий наказ, посилаючись на релігійні переконання. Резонансна справа викликала суспільну дискусію про межу між свободою совісті та обов’язком військової служби у воєнний час.
Інцидент стався у грудні 2024 року. Військовий отримав наказ виїхати до району виконання завдань у місті Слов’янськ на Донеччині, однак публічно відмовився його виконувати. Свою позицію чоловік обґрунтував тим, що є прихильником Церкви адвентистів сьомого дня з 2013 року і з міркувань віри не може застосовувати зброю.
На суді він провину не визнав і просив виправдання. Його захисниця наголосила, що він не залишав військову частину, не ховався від служби, не саботував накази до того моменту, але принципово відмовився брати участь у бойових діях. Коли прокурор запропонував йому звільнення від кримінальної відповідальності в обмін на продовження служби — військовослужбовець відмовився і від цього варіанту, дотримуючись своєї позиції.
Втім, суд вирішив, що відмова від наказу, навіть із релігійних причин, є порушенням дисципліни в умовах воєнного стану. Вирок — п’ять років позбавлення волі відповідно до частини 4 статті 402 Кримінального кодексу України (непокора).
Ця справа стала прецедентною і вже викликає увагу правозахисників, які ставлять питання про баланс між Конституційним правом на свободу віросповідання і необхідністю військової дисципліни в армії під час повномасштабної війни.