В Одеській області через критичне зниження рівня води розпочали примусове наповнення водосховища Катлабух — одного з ключових водних об’єктів українського Придунав’я. Для подачі води задіяли головну насосну станцію Суворівської зрошувальної системи.
Роботи стартували 10 серпня. Причиною стало суттєве падіння рівнів води як у самому водосховищі, так і в Дунаї, повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.
Ситуація навколо Катлабуха важлива не лише з екологічного погляду. Водосховище забезпечує водою території півдня Одеської області та має значення для аграрного сектору, зрошення і підтримання місцевих екосистем.
Чому Катлабух довелося наповнювати насосами
Катлабух розташований в Ізмаїльському районі Одеської області та належить до групи придунайських озер і водосховищ. Його водний режим безпосередньо залежить від ситуації на Дунаї.
У нормальних умовах поповнення запасів води значною мірою забезпечується завдяки зв’язку з річковою системою. Однак за низького рівня Дунаю природного надходження води недостатньо.
Саме така ситуація склалася влітку 2026 року. Через тривалий дефіцит опадів та високі температури рівні води в басейні Дунаю суттєво знизилися.
Щоб не допустити подальшого обміління Катлабуха, фахівці запустили головну насосну станцію Суворівської зрошувальної системи Ізмаїльського управління водного господарства. Вода з Дунаю тепер подається до водосховища примусово.
Навіщо рятують Катлабух
У міністерстві називають Катлабух критично важливим водним об’єктом для всього Придунав’я.
Від достатнього рівня води залежить одразу кілька напрямів — забезпечення потреб населення, робота аграрного сектору, зрошення земель та стан природних екосистем.
Надмірне обміління таких водойм може спричинити цілий комплекс проблем. Зменшення об’єму води призводить до її швидшого прогрівання, погіршення кисневого режиму та якості води, а також створює додаткові ризики для риби та інших водних організмів.
Примусове наповнення має стабілізувати ситуацію та не допустити подальшого критичного падіння рівня води.
Однак у відомстві визнають: саме лише включення насосів не розв’язує проблему на роки вперед. Для стабільного водозабезпечення регіону необхідні модернізація системи водоподачі та комплексне управління водними ресурсами.
Роботи проводять у межах державної програми
Наповнення Катлабуха відбувається в межах Державної цільової програми комплексного водозабезпечення територій, які зазнали впливу воєнних дій.
Програму затверджено урядом у травні 2026 року. Вона розрахована до 2030 року та передбачає реалізацію проєктів, необхідних для стабільного забезпечення населення водою, відновлення й будівництва відповідної інфраструктури та підвищення стійкості систем водопостачання.
Проблема особливо актуальна для південних регіонів України, де дефіцит опадів поєднується з високими температурами та значним навантаженням на водні ресурси.
Проблема не обмежується Одещиною
Маловоддя влітку 2026 року фіксують не лише на півдні України. Через спекотну погоду та недостатню кількість опадів рівні води знижуються в багатьох українських річках.
На окремих водних об’єктах показники наблизилися до історичних мінімумів.
Схожа ситуація спостерігається й у Європі. У Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства зазначають, що на окремих ділянках Дунаю в європейських країнах рівень води опустився до рекордно низьких позначок.
Тобто ситуація з Катлабухом є частиною значно масштабнішої проблеми, пов’язаної з дефіцитом водних ресурсів у басейні Дунаю.
Україна ініціює спільні дії країн басейну Дунаю
У 2026 році Україна головує у Міжнародній комісії із захисту річки Дунай. На тлі маловоддя українська сторона ініціювала підготовку спільного огляду ситуації в країнах басейну.
Також планується напрацювати спільні підходи до оцінювання посух і дефіциту води. Це важливо, оскільки Дунай проходить або формує кордони одразу кількох європейських держав, тому зміни його водності мають транскордонні наслідки.
Україна вже стикалася з періодами критичного обміління придунайських водойм. Тривалі посушливі періоди особливо небезпечні для озер і водосховищ, водообмін яких залежить від рівня Дунаю.
Чим небезпечне тривале маловоддя
Якщо посушливі умови зберігатимуться, наслідки можуть виходити далеко за межі одного водосховища.
Низька водність річок ускладнює забір води для населення та промисловості, зменшує можливості зрошення сільськогосподарських земель, погіршує стан водних екосистем і створює проблеми для судноплавства.
Для Одеської області питання особливо важливе через значення зрошення для сільського господарства півдня регіону.
Саме тому запуск насосної станції на Катлабусі є передусім оперативним заходом. Він має виграти час і стабілізувати водний баланс, поки природний приплив води залишається недостатнім.
Водночас ситуація показує необхідність довгострокової модернізації водогосподарської інфраструктури українського Придунав’я. За умов дедалі частіших періодів спеки та дефіциту опадів залежність лише від природного наповнення водойм стає дедалі ризикованішою.