На Одещині передано до суду справу “наглядача Бессарабії”, якого звинувачують у злочинному впливі та організації нелегальних азартних ігор

Українська співачка Наталя Дзеньків, відома під сценічним ім’ям Lama, поділилася подробицями знайомства зі своїм нареченим Романом, який молодший за неї на сімнадцять років. В інтерв’ю артистка вперше відкрито розповіла, як між ними зародилися почуття, наголосивши, що їхній зв’язок — це не про вік, а про глибоку духовну близькість.

За словами співачки, доленосна зустріч відбулася під час відпочинку на узбережжі Херсонської області. Після складного періоду в особистому житті та розриву з колишнім продюсером Віталієм Телезіним, Lama вирішила провести кілька днів у колі друзів, аби відновити сили. Саме тоді, у невеликому готелі біля моря, вона познайомилася з Романом — спокійним і врівноваженим чоловіком, який, як з’ясувалося, не має жодного стосунку до шоу-бізнесу.

«Я з подружками поїхала у Херсонську область. Там був класний готельчик, де ми й познайомилися. Пройшло три місяці, і я помітила, що це моє. Ми розговорилися, і я зрозуміла, що ми як споріднені душі. У нас світогляди однакові. Він такий духовний, магічний. Воно само собою сталося», — поділилася Наталя.

Артистка уточнила, що їхні стосунки тривають уже дев’ять років. Попри тривалу зв’язок, пара досі формально не оформила шлюбних відносин; Lama називає свого партнера «нареченим». В інтерв’ю також згадано, що Роман працює фінансовим аналітиком і не пов’язаний із музичною індустрією. Раніше закохані пояснювали, чому не планують мати дітей, але деталі цього рішення Lama не розкривала в поточній бесіді.

Історія стосунків Lama викликала інтерес у шанувальників та медіа: з огляду на вік нареченого та різницю в професійних світах, пара демонструє, за словами Наталії, міцне емоційне порозуміння і духовну сумісність. Виконавиця підкреслила, що випадковості іноді бувають доленосними, і нинішній зв’язок вона сприймає як подарунок долі після болісного розриву.

Президент Української асоціації футболу Андрій Шевченко підкреслив, що участь національної збірної у Чемпіонаті світу 2026 року є стратегічним завданням не лише для спорту, а й для всієї країни. Турнір, який відбудеться у Канаді, США та Мексиці, стане одним із наймасштабніших в історії футболу, і, за словами Шевченка, Україна повинна зробити все можливе, аби бути серед його учасників.

Він наголосив, що виступ на світовій першості має символічне значення у нинішній час, коли увага міжнародної спільноти до України надзвичайно важлива. «Це більше, ніж гра. Це спосіб нагадати світові про нашу країну, про людей, які борються й не здаються. Коли український прапор знову з’явиться на полі світового турніру — це стане сигналом сили, єдності та нескореності», — зазначив очільник УАФ.

Президент УАФ підкреслив, що попереду на команду Сергія Реброва чекають два визначальні поєдинки — проти Франції та Ісландії. Саме ці матчі стануть вирішальними в боротьбі за путівку на світовий форум.

Від їхнього результату залежить формат подальшої участі: у разі позитивного сценарію Україна може пройти відбір безпосередньо або отримати шанс у стикових матчах. Якщо обидва поєдинки завершаться невдало — боротьба за вихід на Мундіаль для «синьо-жовтих» завершиться.

Шевченко назвав ці ігри моментом відповідальності не лише для футболістів, а й для всієї країни.

«Це важливо для гравців, для тренерського штабу, для футбольної спільноти. Але не менш важливо — для людей, які вболівають за Україну, вірять у команду і чекають сильного меседжу зі світу спорту», — додав він.

ЧС-2026 стане першим в історії чемпіонатом світу, який приймуть одразу три країни, а також першим турніром із розширеним форматом — 48 учасників замість 32. Це відкриває додаткові можливості для команд, які ведуть боротьбу за кваліфікацію.

Квашена капуста — справжня зимова класика українського столу, без якої важко уявити холодний сезон. Її освіжаюча кислинка й хрустка текстура роблять її улюбленою стравою мільйонів українців. Проте за цим простим і на перший погляд ідеальним продуктом ховається не лише користь, а й певні харчові ризики, про які нагадують фахівці з харчування.

За словами дієтологів, квашена капуста — джерело природних пробіотиків, що сприяють здоровій роботі кишківника та підтримують імунну систему. Під час процесу ферментації в ній утворюються корисні бактерії, які допомагають відновлювати мікрофлору після застуд, стресів чи курсу антибіотиків. Крім того, продукт містить вітаміни С, К, групи В, а також кальцій, залізо й клітковину, що робить його цінним доповненням до зимового раціону.

Ферментація робить капусту не лише пікантною, а й функціональною. У процесі утворюються молочнокислі бактерії – ті самі пробіотики, які зміцнюють мікробіом кишківника, зменшують запалення та допомагають травленню. «Здоровий кишківник – це основа сильного імунітету», – пояснює дієтолог Кріс Морх, наголошуючи, що ферментовані продукти підсилюють захист організму не гірше за модні БАДи.

Користь не обмежується лише травленням. Квашена капуста містить вітамін С – природний помічник імунітету, а також вітамін K2, який, за словами кардіодієтологині Мішель Раутенстайн, спрямовує кальцій у кістки, а не в судини. Це означає міцніший скелет і менший ризик судинної кальцифікації. Додайте до цього добову порцію клітковини – і отримаєте кращу моторику кишківника, стабільніший рівень цукру і довше відчуття ситості.

Є й менш очевидні бонуси. Помірна кількість натрію в квашеній капусті може допомагати людям, які активно тренуються або багато пітніють, підтримувати електролітний баланс. А завдяки «осі кишківник – мозок» ферментований продукт навіть здатний впливати на настрій і концентрацію, зменшуючи стресове навантаження.

Втім, є і зворотний бік. Основний ризик – надлишок солі. За даними Американської кардіологічної асоціації, добова норма натрію не має перевищувати 1500–2300 мг, а квашена капуста легко підштовхує до цієї межі. Це може провокувати стрибки тиску, затримку рідини й набряки. Окрім цього, людям із чутливим ШКТ перші порції можуть «відгукнутися» здуттям, спазмами чи дискомфортом. Лікарі радять починати з малого, щоб дати кишківнику час адаптуватися.

Фахівці сходяться в одному: квашена капуста – сильний продукт із реальним впливом на організм. Але сила ця працює на користь лише тоді, коли знаєш міру. Регулярність – так, безконтрольність – ні. І хоча квашена капуста не замінить повноцінний раціон, вона може стати його найціннішою зимовою складовою.

Голова Шевченківського районного суду міста Києва Євген Мартинов опинився у центрі гучного скандалу після низки звинувачень, висунутих громадськими активістами, заявниками та учасниками судових процесів. Йому закидають перешкоджання розслідуванню дорожньо-транспортної пригоди за участю службового автомобіля, можливу фальсифікацію відомостей про власне майно під час конкурсного відбору, а також системне покривання правопорушень колег у межах так званої «суддівської кругової поруки».

За словами активістів, саме під керівництвом Мартинова у суді фіксуються випадки упередженого розгляду справ та вибіркового правосуддя, що, на їхню думку, підриває довіру до судової системи столиці. Особливе обурення викликала історія з ДТП, у якій фігурує службовий транспорт суду. Заявники стверджують, що розслідування навмисно затягується, а окремі матеріали могли бути приховані або змінені для уникнення відповідальності.

Раніше, у 2018 році, Мартинов нібито провалив конкурс до Вищого антикорупційного суду через невідповідності в декларації — версія, яка протиставляється офіційним поясненням. За останні роки на адресу судді надійшло, як стверджують ініціатори звернень, щонайменше 16 скарг; жодна з них, за їхніми словами, не отримала вичерпного розгляду.

Окремі заяви стосуються співробітників апарату суду. Зокрема, ідеться про Аліни Зборщік (колишня керівниця апарату), яку пов’язують із бізнес-зв’язками на тимчасово окупованих територіях та реєстрацією компаній у РФ. При офіційних доходах на рівні середніх показників Зборщік володіє таунхаусом під Києвом та іншими активами, що викликає додаткові питання щодо походження коштів.

Ініціатори скарг неодноразово зверталися до правоохоронних органів. Частина процесуальних звернень стосувалася бездіяльності НАБУ і СБУ щодо невнесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань щодо окремих епізодів за участю Мартинова. Однак кілька судових рішень, серед яких ухвали слідчих суддів ВАКС і Солом’янського райсуду Києва, відмовили у задоволенні скарг на бездіяльність уповноважених осіб.

Критики говорять про «систему захисту своїх» у суддівському середовищі, коли автоматизований розподіл справ нібито змінюється під впливом керівництва, а питання про неправомірні рішення натикаються на організаційний опір. Сам Мартинов і представники суду публічних коментарів із цього приводу, як правило, не дають або обмежуються тезами про дотримання законності та внутрішніх процедур.

Епізоди з питанням притягнення до відповідальності — як у випадку ДТП, так і щодо сумнівів у деклараційних відомостях — залишаються предметом суспільного резонансу. Активісти наполягають на незалежній перевірці, прозорому розгляді скарг і публічних висновках контролюючих органів, аби усунути відчуття безкарності та відновити довіру до судової системи.