9 травня у Москві відбувся один з найменших парадів, що проходили за час правління Володимира Путіна, відзначаючи День перемоги. Цьогорічне святкування на Красній площі проходило без звичної демонстрації важкої військової техніки, при масових відключеннях мобільного інтернету та під посиленими заходами безпеки через можливі атаки з боку України.
Тривалість параду склала всього 45 хвилин, що стало новим рекордом за короткістю у останні десятиліття. Для порівняння, ювілейний парад 2025 року тривав майже півтори години. Російська влада пояснила це скороченням формату "поточною оперативною ситуацією", хоча експерти вважають, що причини полягають у війні з Україною, великих втрат техніки та страху можливих ударів по Москві.
Цього року на площі не було жодного танка чи ракетного комплексу. Замість традиційної демонстрації озброєння глядачі спостерігали лише колони військових, кілька кабріолетів та відеоролики з безпілотниками і атомними підводними човнами.
Серед учасників параду були не лише російські військові, а й солдати з КНДР, які, за повідомленнями російських джерел, брали участь у бойових діях у Курській області. У той же час, в центрі Москви були запроваджені безпрецедентні заходи безпеки: масово вимикався мобільний інтернет, а Кремль активував додаткові системи протиповітряної оборони. Напередодні російська влада загрожувала "жорсткою відповіддю" на можливі атаки на столицю.
На фоні всього цього президент США Дональд Трамп оголосив про триденне перемир'я між Україною та Росією з 9 по 11 травня, а також анонсував обмін полоненими у форматі “1000 на 1000”. Трамп стверджував, що саме він ініціював цю угоду, на яку погодились Путін та президент України Володимир Зеленський. Зеленський, у свою чергу, підкреслив, що "Красна площа менш важлива, ніж життя українських полонених".
Водночас, у мережі активно поширювався фейковий "указ" про нібито дозвіл України на проведення параду в Москві. Однак офіційних підтверджень цього документа не було, а українська влада не ухвалювала таких рішень. Кремль відреагував на цю інформацію досить нервово: речник президента Росії Дмитро Пєсков зазначив, що Росії "не потрібен чужий дозвіл" для проведення параду, а російські пропагандисти охрестили цю ситуацію "інформаційною спецоперацією".
На параді було помічено значно менше іноземних гостей у порівнянні з попередніми роками. Серед присутніх були самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко, король Малайзії Султан Ібрагім і президент Лаосу Тонглун Сісуліт. Захід проходив на фоні зростаючої міжнародної ізоляції Росії та економічних труднощів через війну. Reuters зазначає, що цьогорічний парад проходив в атмосфері тривоги щодо майбутнього війни, економічних проблем та погіршення відносин Кремля із Заходом.
Видання Politico підкреслило, що українські дальнобійні удари все більше впливають на дії російського керівництва. Путін, згідно з інформацією, змушений дедалі частіше покладатися на систему бункерів та посилені заходи безпеки. У той же час, журналісти Forbes порівняли поведінку Зеленського та Путіна під час війни: український президент активно спілкується з громадськістю, тоді як російський лідер дедалі частіше ізолюється від публічного простору.
Критичні коментарі заполонили російські соціальні мережі, де багато користувачів висловлювали незадоволення "втратою величі" параду та відсутністю традиційної демонстрації сили.