Президент України Володимир Зеленський різко розкритикував домовленість Дональда Трампа з Володимиром Путіним щодо постачання російського дизельного пального до США. Український лідер назвав рішення Вашингтона несправедливим і нечесним, порівнявши його із самітом на Алясці, під час якого, на його думку, американська сторона пішла на поступки Москві без відповідних кроків Кремля. Особливе обурення Києва викликало те, що про послаблення санкцій оголосили саме під час переговорів української делегації з представниками США в Маямі.
Про це Зеленський заявив 9 жовтня в телефонному інтерв’ю американському виданню Axios.
За словами українського президента, американська сторона не попередила Київ про підготовку домовленості з Росією, хоча саме того дня у Флориді тривали переговори щодо можливих шляхів завершення війни.
Зустріч ініціював спеціальний представник Трампа Стів Віткофф. Разом із Джаредом Кушнером він проводив консультації з українською переговорною командою та представниками європейських країн.
На порядку денному перебували питання мирного врегулювання, гарантій безпеки та подальшої підтримки України.
Однак поки дипломати обговорювали можливість припинення війни, Трамп провів телефонну розмову з Путіним і оголосив про окрему енергетичну домовленість.
За словами Зеленського, українська делегація не знала, що Вашингтон готується послабити санкції щодо російського дизельного пального.
Приблизно за годину до публічної заяви Трампа українські переговорники повідомили президенту, що американський лідер планує поговорити з Путіним, а після цього може з’явитися рішення щодо санкцій проти Росії.
Проте конкретних деталей вони не мали.
Зеленський розцінив такий розвиток подій як порушення довіри між партнерами, які намагаються координувати дипломатичні зусилля.
Він заявив, що Україна протягом останніх місяців докладала значних зусиль для покращення відносин зі США, тому раптове рішення про російське пальне стало для Києва несподіванкою.
Президент також припустив, що українські переговори могли бути використані для створення враження активного мирного процесу, тоді як Вашингтон паралельно обговорював із Москвою вигідну для неї економічну домовленість.
Водночас Зеленський не стверджував, що має докази навмисного обману з боку американської адміністрації. Його слова стосувалися оцінки обставин, за яких було оголошено угоду.
Особливо гостро український президент відреагував на сам факт послаблення санкцій проти держави, яка продовжує повномасштабну війну.
Зеленський порівняв дизельну домовленість із подарунком Путіну до дня народження, який російський президент відзначав 7 жовтня.
На думку українського лідера, дозвіл на додатковий експорт російських нафтопродуктів може забезпечити Кремлю нові доходи, які потенційно використовуватимуться для продовження бойових дій.
Україна наполягає, що економічний тиск на Росію має зберігатися до досягнення конкретних домовленостей щодо припинення агресії.
Натомість адміністрація Трампа пов’язує послаблення обмежень із необхідністю збільшити пропозицію дизельного пального на світовому ринку.
Чому Зеленський згадав Аляску
Однією з найрезонансніших частин інтерв’ю стало порівняння нинішньої домовленості з російсько-американським самітом в Анкориджі, який відбувся 2025 року.
На думку Зеленського, після тієї зустрічі Москва отримала дипломатичні переваги, але не погодилася на відповідні кроки для припинення війни.
Український президент висловив побоювання, що аналогічна ситуація може повторитися й тепер.
Він назвав нову домовленість «Аляскою номер два», маючи на увазі ризик односторонніх поступок Росії без гарантій припинення бойових дій.
Найбільше питань у Києва викликає те, що після оголошення паливної угоди Кремль не підтвердив готовності негайно припинити атаки на Україну.
За словами Зеленського, послаблення санкцій могло б мати сенс, якби стало частиною ширшої домовленості про взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі.
Україна вже пропонувала такий механізм: Київ погоджується припинити атаки на російські нафтопереробні заводи, якщо Росія припинить удари по українських електростанціях та інших енергетичних об’єктах.
Однак повідомлень про згоду Путіна на таке енергетичне перемир’я немає.
На думку Зеленського, саме взаємні зобов’язання могли б свідчити про реальний дипломатичний прогрес.
Що передбачає дизельна домовленість
Після телефонної розмови з Путіним Дональд Трамп повідомив, що Росія готова поставити понад 300 тисяч тонн дизельного пального на американський та світовий ринки.
Американський президент також анонсував додаткові постачання в листопаді та наступні місяці.
Одночасно Міністерство фінансів США видало тимчасовий дозвіл, який передбачає послаблення санкційних обмежень на операції з російським дизельним пальним.
Відповідний дозвіл діятиме до 7 квітня 2027 року.
Таким чином, частина операцій із продажу, транспортування та імпорту російського дизеля, які раніше підпадали під американські санкції, тимчасово отримала правові підстави для здійснення.
У Вашингтоні пояснюють рішення необхідністю стабілізації цін на пальне.
Світовий енергетичний ринок останніми місяцями перебуває під значним тиском через військові конфлікти, перебої з постачанням нафтопродуктів та пошкодження нафтопереробних потужностей.
Додатковим фактором стали удари України по російських НПЗ, які зменшили можливості Росії з виробництва та експорту дизельного пального.
Проте аналітики застерігають, що збільшення російських постачань саме собою не гарантує суттєвого зниження світових цін.
Водночас для Кремля послаблення санкцій може створити додаткові можливості для отримання валютних доходів.
Чи вплине скандал на мирні переговори
Попри жорстку критику домовленості, Зеленський не заявив про припинення дипломатичної співпраці зі Сполученими Штатами.
Навпаки, президент наголосив, що американське посередництво залишається необхідним для пошуку шляхів завершення війни.
Україна розраховує на участь Вашингтона в переговорах, військову допомогу, обмін розвідувальною інформацією та підтримку майбутніх гарантій безпеки.
Однак Зеленський поставив під сумнів ефективність підходу, за якого Росія отримує економічні поступки ще до досягнення конкретних домовленостей щодо припинення бойових дій.
За його оцінкою, такі рішення можуть ускладнити дипломатичний процес, якщо Москва сприйматиме їх як можливість домагатися подальших поступок без зміни своєї військової політики.
Сам Трамп після оголошення угоди неодноразово висловлював задоволення результатами розмови з Путіним.
Водночас, за повідомленням Axios, коментувати критику Зеленського американський президент відмовився.
Український лідер планує додатково обговорити ситуацію зі своєю переговорною командою, щоб з’ясувати всі обставини консультацій у Маямі та подальші наміри Вашингтона.
Отже, головною причиною нового дипломатичного конфлікту стало не саме обговорення енергетичних домовленостей, а рішення США послабити обмеження щодо Росії без підтверджених зустрічних кроків Кремля для завершення війни.
Для Києва принциповим залишається питання взаємності: Україна готова обговорювати припинення ударів по російських НПЗ, але очікує аналогічних зобов’язань від Москви щодо захисту української енергосистеми.
Наразі ж американсько-російська угода стосується постачання дизеля, тоді як домовленості про енергетичне перемир’я або припинення війни не оголошено.