Золотий карась, якого колись вважали звичною прісноводною рибою в Україні, сьогодні майже зник із багатьох річок країни. Про це розповіла іхтіологиня Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України Юлія Куцоконь в інтерв’ю «Телеграфу».
За словами науковиці, ще на початку XX століття золотий карась з родини коропових був масово поширений по всій території України. Та ситуація почала змінюватися в середині минулого століття, коли під час створення штучних водосховищ у водойми стали масово запускати карасів сріблястих.
«Ми й досі точно не знаємо, чи сріблястий карась є аборигенним для України, чи його завезли ще раніше — зокрема й для Європи», — зазначила Куцоконь.
За однією з гіпотез, сріблястий карась просто витіснив золотого, хоча, як уточнює вчена, проблема глибша: золотий карась потребує особливих умов для нересту — заплавних водойм, а не глибоких водосховищ із загниваючими рослинами.
«У водосховищах, де рослини постійно затоплені і гниють, золотому карасю набагато гірше», — пояснює експертка.
Раніше ця риба могла жити до 10–12 років, але сьогодні її чисельність критично впала. Зараз золотий карась зберігся лише на Десні та в окремих заплавних водоймах, і то — в дуже невеликій кількості.
Зникнення золотого карася — ще один сигнал екологічної деградації природних водойм, спричиненої втручанням людини у природні гідросистеми. Фахівці закликають не ігнорувати ці зміни, адже вони можуть мати значно ширші наслідки для біорізноманіття України.