Дослідники звернули увагу на популярні добавки, що обіцяють уповільнити процеси старіння, оскільки нові результати їхніх досліджень можуть означати, що деякі з цих речовин здатні не лише підтримувати клітинні функції, але й стимулювати ріст ракових клітин.
Зокрема, мова йде про поліаміни — природні сполуки, що містяться в усіх живих організмах і виконують важливі функції в клітинному метаболізмі. Одним з найбільш вивчених поліамінів є спермідин, який раніше вважався потенційним засобом для подовження життя та покращення функцій організму. Це стало причиною його широкого використання в біологічно активних добавках, які можна придбати без рецепта.
Проте нещодавні дослідження японських вчених виявили, що вплив поліамінів на організм є складнішим. Вони вивчали ракові клітини шийки матки та молочної залози, зосередившись на взаємодії двох білків — eIF5A1 та eIF5A2. Хоча ці білки мають схожу структуру, їхнє функціональне навантаження різниться: перший забезпечує нормальну клітинну діяльність, тоді як другий асоціюється з онкологічними процесами.
Дослідники з’ясували, що поліаміни здатні підвищувати рівень білка eIF5A2, який, у свою чергу, сприяє переходу ракових клітин до аеробного гліколізу. Цей метаболічний процес надає пухлинам можливість швидшого росту. Одночасно з цим знижувався рівень молекул, що зазвичай гальмують цей механізм.
Важливим відкриттям стало те, що при видаленні поліамінів або блокуванні eIF5A2 ріст ракових клітин суттєво сповільнювався, тоді як повторне введення спермідину знову активізувало їхнє розмноження.
Проте вчені наголошують на необхідності обережності. Результати не свідчать про те, що поліаміни викликають рак безпосередньо; скоріше, вони можуть посилювати вже існуючі онкологічні процеси, створюючи для пухлин сприятливіші умови.
Ці результати можуть мати важливе значення для медицини, оскільки вивчення механізмів, пов’язаних з eIF5A2 та регуляторними молекулами, може відкрити шлях до нових терапевтичних підходів, які будуть спрямовані на блокування росту пухлин.
На даний момент дослідження проводилися лише на клітинних культурах, тому їхній вплив на живі організми потребує подальшого вивчення. Однак отримані дані змушують по-новому оцінити безпечність популярних добавок та нагадують про можливі негативні наслідки, навіть якщо ці засоби сприймаються як перспективні рішення для боротьби зі старінням.