У соцмережах спалахнула дискусія після історії мами вихованця дитячого садка, яка відмовилася здавати гроші на «подарунок садочку» до випускного. Найбільше українців обурила фраза про те, що «навіть переселенці здали», яку жінці озвучили як аргумент, аби змусити її погодитися на збір коштів.
Історію опублікувала користувачка Threads Марина, дитина якої відвідувала садок лише один рік.
За словами жінки, окрім традиційних витрат на канцелярію, подарунки вихователям, квіти адміністрації, костюми для виступів та різні потреби групи, батьків поставили перед фактом необхідності здати гроші ще й на «подарунок дитсадку».
При цьому, як стверджує мама, подібні збори тривають уже кілька років, однак самого подарунка ніхто так і не побачив.
«Йдеться не про 200 гривень, а про тисячі. Я вже здавала гроші на благодійний внесок, канцелярію, подарунки вихователям та няні, квіти директору, костюми дітям. А тепер ще й на подарунок садочку», — написала жінка.
Після її відмови, каже Марина, пролунала фраза: «Мені вже навіть переселенці здали. Ті, кому в першу чергу важливіші гроші».
Саме це викликало хвилю обурення у соцмережах. Користувачі назвали такі слова маніпуляцією та дискримінаційним тиском щодо внутрішньо переміщених осіб.
У коментарях українці масово підтримали жінку, наголошуючи, що жодні збори у державних садках не можуть бути примусовими.
Багато користувачів зазначили, що практика «подарунків» навчальним закладам фактично стала нормалізацією побутової корупції у сфері освіти.
«Ви працюєте і сплачуєте податки. Якщо садочку потрібна техніка чи ремонт — адміністрація має звертатися до міста, а не збирати гроші з батьків», — написала одна з коментаторок.
Інші ділилися власним досвідом, розповідаючи, що у деяких садках батьки здавали лише символічні суми або взагалі обходилися без дорогих подарунків.
Одна з мам розповіла, що їхня група подарувала дитсадку фотозону для свят, і внесок із кожної родини становив близько 200 гривень.
«Не тисячі. Це вже занадто», — наголосила користувачка.
Частина українців також звернула увагу на психологічний тиск у батьківських чатах та колективах, коли відмова здавати гроші автоматично робить людину «білою вороною».
Сама авторка допису зізналася, що після розмови почувалася «і бабою Ягою, і Скруджем», але водночас не захотіла погоджуватися лише тому, що «так роблять усі».
У мережі наголошують: добровільні внески можуть існувати лише тоді, коли вони справді добровільні, без осуду, маніпуляцій чи тиску на батьків.
