Не демобілізація, але звільнення: хто може покинути ЗСУ в 2025 році

Попри те, що демобілізація в Україні офіційно не проводиться до завершення воєнного стану, деякі військовослужбовці — як мобілізовані, так і контрактники — можуть звільнитися на підставі чинного законодавства. УНІАН дізнався у юриста, у яких випадках це можливо.

Як пояснив адвокат Сергій Ланкін з об’єднання “Глоба і Глоба”, поняття “демобілізація” в українському законодавстві стосується, зокрема, звільнення за указом президента, що зазвичай відбувається після завершення бойових дій. Проте у статті 26 Закону “Про військовий обов’язок і військову службу” прописано низку винятків, які дозволяють покинути лави ЗСУ і в умовах війни.

Серед підстав для дострокового звільнення зі служби:

  • Сімейні обставини: догляд за рідними з інвалідністю, самостійне виховання дитини з інвалідністю, наявність трьох і більше неповнолітніх дітей без боргів по аліментах, вагітність жінки-військовослужбовиці, наявність дитини у подружжя-військових (звільняється один із батьків).

  • Звільнення з полону.

  • Стан здоров’я: непридатність до служби за висновком ВЛК (поранення, важкі захворювання, інвалідність).

  • Правові підстави: обвинувальний вирок з позбавленням волі або призначення на посаду судді.

  • Втрати у родині: загибель чи зникнення безвісти близького родича внаслідок бойових дій, АТО або повномасштабного вторгнення РФ.

Контрактники можуть звільнитися після завершення терміну дії контракту — але лише якщо він був укладений уже під час дії воєнного стану. Наприклад, контракт на три роки, підписаний у 2022 році, дозволяє звільнення у 2025 році. Якщо ж контракт був укладений до початку повномасштабної війни, служба триває до завершення воєнного стану.

Втім, дострокове розірвання контракту також можливе — з тих самих причин, що й загальне звільнення: стан здоров’я, сімейні обставини, поранення або інвалідність.

Для іноземних громадян, які служать у Збройних силах України, передбачено окреме правило: вони можуть достроково розірвати контракт після шести місяців безперервної служби.

Після звільнення з військової служби особа повинна стати на облік у ТЦК та СП і автоматично переходить до запасу. В такому статусі її можуть повторно мобілізувати — за винятком звільнених з полону.

Схожі статті

Перші ракети Томагавк прибудуть до України не раніше березня 2026 року

За інформацією наших джерел у Вашингтоні, наразі немає остаточного рішення щодо передачі Україні дальнобійних ракет Томагавк і розрахунків  пускових установок до них. Крім того, незрозуміло хто саме буде оплачувати закупівлю та доставку Томагавк до України. Водночас, за інформацією джерела, українська сторона уже проводить підготовку до отримання дальнобійних ракет Томагавк. Зокрема, триває пошук американців українського походження, […]

Мустафа Найєм може виступити свідком у справі екс-керівника “Укренерго” Кудрицького

За інформацією наших джерел, в Офісі продовжується “пошук винних” за провал програм будівництва укриттів об’єктів енергетики, а затримання екс-керівника “Укренерго” Володимира Кудрицького тільки початок. Зокрема, за інформацією джерела, існує велика ймовірність, що екс-голову Державного агентства з питань відновлення та розвитку інфраструктури Мустафу Найема викличуть як свідка у справі Володимира Кудрицького. Нагадаємо, раніше екс-нардеп Андрій Павловський […]

Вирок за колабораціонізм: ужгородський суд покарав чоловіка за співпрацю з російськими компаніями

Ужгородський міськрайонний суд ухвалив вирок у справі Андрія Самарченка, уродженця Сєвєродонецька, якого обвинувачували у співпраці з російськими підприємствами під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Суд визнав чоловіка винним у колабораційній діяльності, передбаченій Кримінальним кодексом України, та призначив йому покарання у вигляді штрафу на суму 102 тисячі гривень із конфіскацією належного майна.

Згідно з матеріалами справи, до початку війни Самарченко працював у ПрАТ «Сєвєродонецький Оргхім» — підприємстві, що спеціалізувалося на розробленні проєктно-технічної документації для хімічної, нафтової та газовидобувної галузей. До 2022 року серед замовників компанії були низка російських корпорацій, які отримували технічні рішення та консультаційні послуги. Після початку збройної агресії, попри запроваджені обмеження на будь-яку співпрацю з державою-агресором, Самарченко, за даними слідства, продовжив підтримувати ділові контакти з окремими представниками російського бізнесу, що й стало підставою для кримінального переслідування.

Після початку війни Самарченко разом із партнерами створив у Москві компанію «ТехИнновации» й продовжив розробку програмних продуктів для промислових клієнтів, зокрема для «Норнікеля». При цьому він залишався співробітником «Оргхіму» на посаді керівника офісу управління проєктами.

Слідство встановило, що до березня 2025 року Самарченко та його спільники через литовську компанію TP AIM UAB переказали з Росії в Україну близько 400 тисяч євро.

Обвинувачений визнав провину й уклав із прокурором угоду. Суд врахував співпрацю з правоохоронцями під час розслідування.

Суддя Олексій Фазикош визнав Самарченка винним за статтею про колабораційну діяльність. Крім штрафу та конфіскації майна, чоловіка позбавили права протягом 10 років займатися розробкою проєктів програмних продуктів для російських нафтопереробних, металургійних та інших підприємств.

Вища рада правосуддя погодила арешт судді, підозрюваної у смертельній ДТП на Івано-Франківщині

Вища рада правосуддя надала згоду на арешт судді Підгаєцького районного суду Тернопільської області Ольги Лелик, яку підозрюють у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, що мала трагічні наслідки. За даними Офісу Генерального прокурора, клопотання про дозвіл на тримання під вартою надійшло від сторони обвинувачення, і члени ВРП підтримали це рішення після розгляду матеріалів справи.

Інцидент стався на території Івано-Франківської області. За попередньою інформацією слідства, дії водійки, яка перебувала за кермом транспортного засобу, призвели до загибелі однієї людини та спричинили тілесні ушкодження іншій. Правоохоронні органи кваліфікували подію за частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого та завдання шкоди здоров’ю іншого учасника ДТП.

Трагедія сталася 31 жовтня 2025 року у селі Фрага Івано-Франківського району на трасі «Мукачево – Львів». За даними слідства, суддя, керуючи автомобілем Lexus UX 250h, рухалася у напрямку Львова та не зменшила швидкість біля нерегульованого пішохідного переходу. У результаті вона здійснила наїзд на двох людей, які переходили дорогу.

Внаслідок аварії один пішохід загинув на місці, а інший отримав численні травми. За процесуального керівництва Івано-Франківської обласної прокуратури судді повідомлено про підозру.

Наразі тривають слідчі дії, правоохоронці встановлюють усі обставини події, зокрема швидкість руху автомобіля та стан водійки на момент ДТП.