Син колишньої очільниці ДПС Сумщини та депутатки Рівненської міськради від «Слуги народу» Олени Хотенко — Микола Хотенко — став фігурою, яка викликає чимало запитань у журналістів та антикорупційних експертів. Попри неповнолітній вік, юнак володіє прибутковим бізнесом, веде фінансову взаємодію з матір’ю, має значні грошові активи та пов’язаний із підприємствами, що займаються видобутком корисних копалин.
Як з’ясувало детективне бюро Absolution, Микола Хотенко у 2024 році задекларував 5,63 мільйона гривень доходу від підприємництва. Окрім цього, він отримував зарплату у 9 тисяч гривень у ТОВ «Аутстаф-Консалт-Сервіс» — компанії, якою сам же і володіє. Примітно, що цей бізнес спочатку був зареєстрований як салон краси, але згодом стрімко змінив профіль на видобуток піску, глини та каоліну.
На рахунках молодого підприємця також задекларовано понад 2 млн гривень готівки, 20 тисяч доларів США та 20 тисяч євро. Його корпоративні права в «Аутстаф-Консалт-Сервіс» оцінені у 326 тис. гривень.
Фінансові зв’язки між Миколою та його матір’ю теж не залишаються непоміченими. Олена Хотенко отримувала заробітну плату в цій же компанії (17 тис. гривень), а також задекларувала дохід від сина — 320 тис. гривень. За документами, це — прибуток від відчуження цінних паперів.
Крім того, Олена Хотенко з 2018 року декларувала позику від сина на суму 2,8 млн грн. Проте перед звільненням з посади вказала вже інше джерело коштів — свою матір Людмилу Тімофеєнко, яка є громадянкою рф та, за даними реєстрів, пов’язана з низкою компаній родини Хотенків. Експерти вважають її номінальною особою у бізнес-структурах.
Ще одна компанія, яка наразі належить Миколі Хотенку — ТОВ «Інтер Ресурс» на Рівненщині. Фірма займається видобутком піску, має дві ділянки з покладами корисних копалин, а її попереднім власником був Володимир Супукарьов.
Публічну увагу до Олени Хотенко також привертають її зв’язки з ексчиновником Олексієм Кавиліним, якого громадські організації підозрюють у корупційних схемах і співпраці з бізнесом, що працює в обхід санкцій на території тимчасово окупованого Криму.
Ситуація, в якій неповнолітній фактично є власником структур з мільйонними оборотами, виглядає як приклад використання родинних зв’язків та номінальних фігур для уникнення відповідальності та приховування реальних бенефіціарів.
