Невидимий ворог: очисні споруди не справляються з мікропластиком у питній воді

Попри розвиток сучасних технологій, очисні споруди по всьому світу не здатні повністю видалити мікропластик із питної води. Це становить серйозну загрозу здоров’ю людей, адже пластик потрапляє в наш організм щодня — через пиття води, прання чи навіть полив рослин.

Про проблему повідомляє Science Alert, посилаючись на дані досліджень екологів із Техаського університету в Арлінгтоні.

Мікропластик — це крихітні фрагменти пластику, які утворюються внаслідок розпаду більших пластикових предметів: упаковок, одягу, засобів гігієни тощо. За даними дослідників, з моменту появи промислового пластику у світі було вироблено понад 9 мільярдів тонн цієї речовини, і значна її частина потрапила в довкілля, розкладаючись до мікророзмірів.

Від фільтрів не врятуєшся: більшість очисних систем дійсно здатна зменшити кількість пластику, але не ліквідувати його повністю. Тож частинки повертаються у довкілля — разом із іншими токсичними забруднювачами, які мікропластик може переносити.

“Мікропластик здатен проникати в людське тіло з водою, а його наслідки можуть проявлятися у вигляді хронічних захворювань: від серцево-судинних проблем до онкології”, — попереджає старший автор дослідження Ун-Джунг Кім.

Дослідження вказують, що навіть одяг із синтетики є джерелом шкідливих мікроволокон. З огляду на це, експерти радять уважніше ставитися до вибору текстилю — менше синтетики, більше натурального.

Окрім вдосконалення технологій фільтрації, необхідно розробити чіткі стандарти, що визначають, що саме вважається мікропластиком, та як його вимірювати у воді. На цьому наголошує еколог Дженні Кім Нгуєн.

Паралельно варто підвищувати обізнаність людей: навіть прості дії — як вибір менш пластичного одягу чи зменшення споживання одноразових товарів — можуть знизити потік мікропластику в природу та в наші організми.