Незаконне заволодіння аеродромом під Києвом та ухилення від сплати податків родини Бадрудінових

За інформацією, що надійшла від журналістів, аеродром “Бородянка”, який перебуває у власності родини Бадрудінових, використовує призначену для парашутного спорту земельну ділянку протягом тривалого часу без відповідної оплати податків. Ділянка була передана селищною радою Бородянки у відповідності з чинним законодавством, але, здавалося б, без належної компенсації за користування нею.

Це може призвести до значних втрат для місцевого бюджету, який може не отримувати щорічно приблизно 4 мільйони гривень через недооподаткування. Спроби з’ясувати законність використання аеродрому Бадрудіновими ведуть до скандалу.

Розташований за 40 кілометрів від Києва, аеродром “Бородянка” використовується для проведення парашутних спортивних заходів. Однак існують підозри, що земельна ділянка, призначена для цієї діяльності, була передана незаконно. Інформація, одержана журналістами, вказує на те, що у 1993 році ПрАТ “АС” отримало право постійного користування цією земельною ділянкою. Проте в 2021 році можливо було порушено закон, коли цю ділянку передали у приватну власність іншій компанії – ПАТ “АС”.

Згідно з інформацією, Відкрите акціонерне товариство “АС” Обласний авіаційний центр та ЗАТ “АС” (перейменоване на ПАТ) мають спільних бенефіціарів, серед яких виділяється родина Бадрудінових: Олександр, Вікторія та Раїса Бадрудінови. Крім того, кінцевим бенефіціаром є Ганна Льовіна, яка також стоїть за створенням “Чернігівської вищої авіаційної школи”, концерну “Титан” та компанії “Льовін Груп”. Підписантом Обласного авіаційно-спортивного центру ПрАТ “АС” є Станіслав Здебський. Також слід зазначити, що Володимир Цибулько, який також є кінцевим бенефіціаром ПрАТ “АС”, в минулому був радником Віктора Ющенка та народним депутатом. Зазначена особа володіє спільним бізнесом з Олександром Бадрудіновим у сферах Житомирського аеродрому та утилізації сміття.

За даними видання “Пульс”, держава, ймовірно, щорічно втрачає до 4 мільйонів гривень через незаконне володіння земельною ділянкою.

Згідно з відкритими джерелами, власник ПАТ “АС” не здійснював покупку або оренду аеродрому “Бородянка”, а фактично привласнив його від ПрАТ “АС” без відповідних юридичних підстав. Протягом усього періоду використання аеродрому ПрАТ “АС” не сплачувало земельний податок, що призвело до втрат місцевого бюджету Бородянки на суму приблизно 4 мільйони гривень щорічно. Встановити точну суму державних збитків складно через тривалу тривалість використання ПрАТ “АС” земельної ділянки, а також те, що нормативно-грошова оцінка змінюється щорічно.

Історія аеродрому в Бородянці розпочалася у 1936 році, коли його побудували як резервний для стратегічної авіації. У 1993 році, в контексті розвитку загальної авіації в Україні, ЗАТ “АС” (нині – ПАТ) отримало право постійного користування земельною ділянкою аеродрому. Ця ділянка була передана Обласному авіаційно-спортивному центру “АС” за рішенням Бородянської районної ради на 15-й сесії 21-го скликання 21 грудня 1993 року. Після цього аеродром “Бородянка” був включений до Державного реєстру цивільних аеродромів України як аеродром класу “Д”.

Проте у 2013 році зміни в земельному законодавстві призвели до скасування форми акту постійного користування землею. Це ставило перед ПрАТ “АС” вимогу викупу земельної ділянки або укладення договору оренди. Однак компанія не вжила жодних заходів у цьому напрямку, і продовжила незаконно користуватися землею.

У 2017 році Управління Держземагентства у Бородянському районі виключило земельну ділянку аеродрому з кадастрового обліку та перенесло її до електронного архіву. Це підтвердило втрату права ПрАТ “АС” на постійне користування землею. Незважаючи на це, компанія продовжувала використовувати ділянку для комерційних цілей, що спричинило судові суперечки, в результаті яких суд визнав дії державного реєстратора законними.

Однак у 2019 році Бородянська селищна рада VII скликання ухвалила рішення про надання дозволу на розробку технічної документації для інвентаризації земельної ділянки ПрАТ “АС” з метою будівництва та експлуатації будівель і споруд для авіаційного транспорту. Однак це рішення не було опубліковане на веб-сайті ради, що може свідчити про можливе використання його для оформлення земельної ділянки на користь іншої особи у жовтні 2021 року, включаючи Олександра Бадрудінова.

Підозріла споруда родини Бадрудінових охоплює не лише незаконно привласнений аеродром “Бородянка”, а також їхню діяльність у сфері утилізації сміття, що також викликає сумніви щодо законності.

Крім ПАТ “АС”, у якого були проблеми з правами на земельні ділянки, ТОВ “Утілсервіс”, зареєстроване в 2004 році, також належить тим самим власникам. У 2023 році господарський суд Київської області розглянув справу проти ТОВ “Утілсервіс” під номером 911/3872/23. Позов стверджував, що підприємство використовувало земельну ділянку без належних документів. Прокуратура запитала про зупинення роботи підприємства до усунення порушень. Ця ділянка належить Бородянській селищній раді та перебуває у постійному користуванні КП “Благоустрій-Бородянка”.

Суд установив, що у 2004 році Бородянська районна державна адміністрація (РДА) та Товариство з обмеженою відповідальністю “Утілсервіс” уклали тимчасовий договір оренди на земельну ділянку площею 13 гектарів, хоча сміттєзвалище займало лише 11,5 гектарів. Хоча термін дії угоди минув, сталого договору так і не укладено. Суд зобов’язав ТОВ “Утілсервіс” виплатити 1 226 912 гривень компенсації за завдані збитки.

Оренда земельних ділянок, які перебувають у володінні ТОВ “Утілсервіс” та ПАТ “АС” за 40 кілометрів від столиці, могла б приносити значний дохід місцевому бюджету Бородянки. Однак ці кошти не надходять через відсутність діючих угод, і керівництво громади досі не прийняло жодних заходів для вирішення цієї проблеми.

Чи буде офіційно легалізована діяльність цих підприємств, чи держава продовжить втрачати податкові надходження, що є важливими для бюджету, особливо у часи конфлікту? Також було звернення за коментарями до Олександра Бадрудінова та надісланий запит до Бородянської селищної ради та ПАТ “АС” (Обласний авіаційний центр).

Олександр Бадрудінов пояснив, що ПАТ “АС” діє з 1993 року та має реєстрацію в реєстрі цивільних аеродромів України. Він заявив, що всі податки були сплачені. Щодо полігону ТПВ “Утілсервіс”, він вказав, що термін дії договору оренди закінчився у 2021 році, а земельна ділянка була передана КП “Благоустрій-Бородянка”. Однак підприємство не отримало необхідний дозвіл для проведення діяльності з відходами.

На запит про штраф Бадрудінов не дав відповіді, зауваживши, що вперше чує про судове рішення.

Схожі статті

Листопадові закупівлі Києва: куди спрямували 4,45 млрд гривень бюджетних коштів

У листопаді 2025 року столичні розпорядники бюджетних коштів активізували укладання договорів, загальна вартість яких сягнула 4,45 мільярда гривень. Такі показники зафіксовані в публічному аналітичному модулі BI.Prozorro, який відстежує використання державних і муніципальних фінансів. Протягом місяця було підписано понад 7,27 тисячі контрактів, що свідчить про високу ділову активність наприкінці бюджетного року.

Ключовим напрямом витрат у листопаді стали будівельні та ремонтні роботи. Саме на ці потреби Київ спрямував понад 2,5 мільярда гривень, що становить більше половини всього обсягу місячних видатків. Основний акцент робився на реконструкцію інфраструктурних об’єктів, проведення капітальних ремонтів і технічне оновлення систем, які мають критичне значення для життєзабезпечення міста.

Серед інших дороговартісних проєктів місяця — реконструкція кремаційного обладнання Київського крематорію за 156,9 млн гривень, замовлена з третьої спроби, а також продовження реконструкції та технічного переоснащення полігону твердих побутових відходів №5 у селі Підгірці на 140,17 млн гривень. Окремим рядком пройшов капітальний ремонт пошкодженого внаслідок обстрілів дитячого садка №440 у Голосіївському районі — на це виділили 60,88 млн гривень.

Другу позицію за обсягом фінансування у листопаді посіли закупівлі лікарських засобів, медичного обладнання та засобів гігієни — 363,87 млн гривень. Найдорожчою стала закупівля ендоскопічної хірургічної системи майже за 90 млн гривень для Київської міської клінічної лікарні №3. Загалом на ліки витратили понад 97 млн гривень, зокрема на препарати для нефрології, лікування розсіяного склерозу та онкогематологічних захворювань. Ще понад 23 млн гривень пішло на засоби гігієни, а майже 19,5 млн — на ендопротези для лікарні №7.

Третю сходинку серед найбільших статей витрат зайняли електроенергія, тепло та паливо — понад чверть мільярда гривень. Найбільшими замовниками у цій категорії стали лікарня №8, ПрАТ «АК “Київводоканал» та керуюча компанія Дарницького району.

Абсолютним лідером серед замовників листопада стало КП «Київтеплоенерго», яке уклало 248 договорів на 853,77 млн гривень. Окрім масштабних проєктів із когенерації, підприємство витрачало кошти на закупівлю автомобіля для ремонтних бригад, оренду спецтехніки, проєктні та ремонтні роботи на об’єктах, пошкоджених обстрілами, а також відновлення покриттів після аварій на тепломережах.

Найбільшим підрядником місяця стало ТОВ «Гарант Енерго». Саме цій компанії «Київтеплоенерго» віддало два найбільші підряди — на 164,09 млн гривень (монтаж металоконструкцій, вентиляції та кондиціонування) та на 118,9 млн гривень (улаштування стін і колон захисних споруд). Обидва контракти пов’язані зі збільшенням потужності об’єкта шляхом встановлення когенераційної установки. При цьому розслідувачі «Наших грошей» виявили у кошторисі одного з договорів ознаки завищення цін, зокрема на опалубку.

За даними Youcontrol, ТОВ «Гарант Енерго» входить до бізнес-групи, пов’язаної з Михайлом Ревою та його сином Андрієм. До 2022 року Андрій Рева був співзасновником компаній, які належали до орбіти чинного депутата Чернігівської облради Віктора Кияновського. Чи вплинули ці зв’язки на отримання підрядів у столиці — питання відкрите. Водночас компанія вже фігурує у кількох кримінальних провадженнях, де йдеться про можливе заволодіння бюджетними коштами.

На цьому тлі додаткові запитання викликає закритість інформації про витрати на захист об’єктів критичної інфраструктури. У «Київтеплоенерго» відмовилися надавати зведені дані щодо таких робіт, посилаючись на інтереси національної безпеки, хоча окремі закупівлі доступні в Prozorro. Тим часом експерти й окремі народні депутати наголошують, що саме інженерний захист ТЕЦ і теплоенергетичних об’єктів є одним із ключових факторів стійкості столиці під час масованих атак.

Листопадові закупівлі вкотре продемонстрували масштаб бюджетних потоків Києва та водночас оголили проблеми ефективності й прозорості витрачання коштів, особливо у сфері критичної інфраструктури, яка перебуває під постійною загрозою.

Грошові подарунки від родичів і нові активи: декларація детектива БЕБ у Львові привернула увагу

Детектив Підрозділу детективів Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області Сергій Шиндерук у 2024 році задекларував отримання значних грошових подарунків від близьких родичок, які згодом були спрямовані на придбання коштовних активів. Відповідні дані містяться в його електронній декларації, аналіз якої оприлюднив антишахрайський проєкт «190».

Згідно з оприлюдненою інформацією, протягом року посадовець отримав суттєві суми коштів у подарунок, що стало ключовим джерелом фінансування великих покупок. Уже після надходження цих коштів Шиндерук оформив право власності на об’єкт нерухомості у Львові, а також придбав автомобіль, що значно розширило його майновий портфель.

Згідно з декларацією, у жовтні 2024 року детектив придбав квартиру у Львові площею 62 кв. м. Вартість житла становила майже 3,9 млн грн. Купівлю оформили в іпотеку за державною програмою «єОселя» на суму 2 млн грн. Решту коштів — близько 1,9 млн грн — посадовець сплатив власними коштами, походження яких пояснив грошовими подарунками від родичок.

За два дні до укладення угоди купівлі-продажу Шиндерук отримав загалом 2,1 млн грн від громадянок Шиндерук Лариси Іванівни (1,1 млн грн) та Шиндерук Олександри Антонівни (1 млн грн). Саме ці кошти, за даними проєкту «190», стали джерелом власного внеску для придбання квартири.

До появи власного житла, починаючи з 2023 року, детектив орендував квартиру у Львові. Водночас витрати на оренду житла в декларації не зазначені.

Дружина посадовця Маргарита Шиндерук разом із двома дітьми з 2016 року проживає у житловому будинку площею 216,7 кв. м у селі Грем’яче Рівненської області. Нерухомість належить родичці детектива — Шиндерук Ларисі Іванівні. На неї ж оформлена і земельна ділянка, на якій зведено будинок. Вартість цього майна, яким фактично користується родина, у декларації Сергія Шиндерука не вказана.

Крім того, у 2024 році детектив БЕБ придбав автомобіль FORD MONDEO 2012 року випуску за 157 тис. грн. За оцінками аналітиків, ринкова вартість такого авто може становити близько 350 тис. грн, що вдвічі більше від задекларованої ціни купівлі.

За минулий рік Сергій Шиндерук задекларував 769 тис. грн заробітної плати в БЕБ, трохи більше 7 тис. грн компенсації частини процентної ставки за кредитом у межах програми «єОселя» та 2,1 млн грн грошових подарунків від родичок. Його дружина отримала лише соціальні виплати по догляду за дитиною — 10 320 грн за рік, інших доходів вона не мала.

У декларації також зазначено, що детектив зберігає готівкою понад 9 тис. доларів США та має майже 15 тис. грн на банківських рахунках. Загальний обсяг задекларованих заощаджень становить близько 400 тис. грн. Заощадження дружини в документі не відображені.

Анна Саліванчук про особисте життя після розлучення: чому акторка уникає побачень

Яскрава, харизматична та впевнена у собі Анна Саліванчук після розлучення з чоловіком — народним депутатом — продовжує залишатися у статусі холостячки. З огляду на популярність і публічність акторки, багато хто вважає, що вона не може мати проблем із увагою з боку чоловіків. Втім, сама Анна зруйнувала цей стереотип, зробивши відверте зізнання про своє особисте життя.

Акторка розповіла, що фактично не ходить на побачення. Причина полягає не у браку пропозицій, а у внутрішньому виборі та певному розчаруванні у форматі сучасного спілкування. За її словами, чоловіки, які проявляють ініціативу та пишуть їй у соцмережах, зазвичай не викликають у неї зацікавлення. Натомість ті, хто справді привертає її увагу, часто не наважуються зробити перший крок.

Саліванчук переконана, що потенційних кавалерів відлякує її сильна енергетика та емоційність. Вона наголошує, що йдеться не про фінансові можливості, а саме про внутрішню готовність бути поруч із жінкою з потужним характером.

«Пишуть ті, хто не може потягнути Анну Саліванчук. І я зараз не про фінанси, а емоційно. Вони просто бояться навіть моєї енергії, на жаль», — відверто поділилася акторка.

Зірка також зазначила, що постійно відчуває сексуальний інтерес з боку чоловіків, однак далі поглядів справа зазвичай не заходить. За її словами, чоловіки звертають на неї увагу, але не наважуються підійти та проявити ініціативу.

«Я дивлюся, як на мене реагують чоловіки — вони дивляться, вибачте, слинку ковтають, але підійти не підійдуть. Ну то навіщо мені такі чоловіки? Мені потрібен той, хто не буде боятися», — заявила Саліванчук.

Водночас акторка не приховує, що відкрита до нових стосунків. Вона зізнається, що шукає сильного партнера, поруч із яким зможе дозволити собі бути не лише впевненою й самодостатньою, а й слабкою жінкою.

Її головне бажання звучить просто і щиро: «Я хочу… просто, щоб мене хтось обійняв».

ЄС погодив масштабну фінансову підтримку України: 90 мільярдів євро стануть доступними вже на початку року

Європейський Союз ухвалив рішення про виділення Україні значного фінансового пакета обсягом 90 мільярдів євро. Очікується, що доступ до цих коштів відкриється вже на старті наступного року, що має стати важливим ресурсом для підтримки економічної стабільності країни в умовах триваючих викликів.

Про ухвалене рішення повідомило видання Politico з посиланням на заяву канцлера Німеччини Фрідріха Мерца. За його словами, фінансування може надійти Україні не пізніше другої половини січня, що дозволить уряду заздалегідь планувати використання коштів для першочергових потреб держави.

Канцлер Німеччини також заявив, що заморожені російські державні активи в Європі можуть бути використані для погашення цього кредиту, якщо Росія після завершення війни добровільно не погодиться виплатити Україні репарації.

«Заморожені російські активи залишатимуться заблокованими доти, доки Росія не виплатить Україні репарації. Україні доведеться погасити кредит лише після того, як Росія виплатить репарації. Якщо ж цього не станеться, ми — у повній відповідності з міжнародним правом — використаємо заморожені російські активи для погашення кредиту», — наголосив Мерц.

Голова Європейської ради Антоніу Кошта зі свого боку підтвердив, що переговори щодо правового механізму використання заморожених активів Росії тривають. За його словами, Європейська комісія отримала мандат на подальшу роботу над репараційним кредитом, який базуватиметься саме на цих коштах.

Механізм передбачає, що всі країни ЄС, за винятком Чехії, Угорщини та Словаччини, об’єднаються для залучення 90 мільярдів євро спільного боргу, гарантованого бюджетом Євросоюзу. Ці кошти Україна отримуватиме у вигляді позики протягом 2026–2027 років.

Погашення боргу планується здійснювати за рахунок майбутніх російських військових репарацій. Водночас у підсумковій заяві лідерів ЄС за результатами саміту зазначено, що у разі відмови Росії виплатити компенсацію Євросоюз залишає за собою право використати заморожені державні активи РФ для повернення кредитних коштів.

Угода дозволить Україні покрити дефіцит державного бюджету у розмірі 71,7 мільярда євро в наступному році та забезпечити подальше фінансування оборони від російської агресії. Паралельно дипломати ЄС продовжать роботу над технічними та юридичними аспектами репараційного механізму.

Рішення було ухвалене вранці 19 грудня у Брюсселі після майже 15 годин переговорів. Антоніу Кошта заявив, що Європейський Союз виконав узяті на себе зобов’язання щодо підтримки України.

«У нас є угода. Рішення про надання Україні підтримки в розмірі 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки ухвалено. Ми пообіцяли — ми виконали», — підкреслив він.