Берлін має намір укласти двосторонню угоду з Україною, яка стосуватиметься обміну оборонними технологіями. Німеччина виявила особливу зацікавленість до українських здобутків у галузі безпілотників, систем протиповітряної оборони та ракетних технологій, повідомляє видання Bild.
Ініціативу щодо цього висловив Александер Гоффманн, керівник парламентської групи Християнсько-соціального союзу в Бундестазі. Він підкреслив, що Німеччина залишається одним із головних донорів підтримки України і планує продовжувати надавати військову, фінансову та гуманітарну допомогу. Гоффманн також зазначив, що співпраця між країнами має бути вигідною для обох сторін.
Політик запропонував офіційно закріпити обмін практичним досвідом, який Україна здобула за час військових дій. Це поки що не є рішенням уряду ФРН, а лише політичною пропозицією, яка потребує додаткових обговорень.
Німеччина найбільше зацікавлена у виробництві дронів, оскільки, за словами Гоффманна, в умовах загострення безпекової ситуації країна повинна мати можливість швидко наростити виробництво безпілотних літальних апаратів. Досвід України може допомогти німецьким компаніям швидше адаптувати свої технології до бойових умов.
Крім того, Німеччина виявляє інтерес до систем перехоплення ворожих безпілотників, засобів радіоелектронної боротьби, застосування штучного інтелекту та сучасних ракетних систем. Раніше міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус відзначав ці напрямки як важливі для німецьких військових і виробників.
Взаємодія у сфері оборони між Україною та Німеччиною вже активно розвивається. Обидві країни співпрацюють у спільному виробництві безпілотників різного радіусу дії, включаючи дрони, які можуть уражати цілі на відстані до 1500 кілометрів. Також сторони домовлялися про розвиток спільних протиракетних систем і виробництво наземних роботизованих комплексів. Ці ініціативи мають на меті зміцнити Збройні сили України та розширити можливості європейської оборонної промисловості.
Пропозиція Гоффманна підкреслює, що український оборонно-промисловий комплекс дедалі більшою мірою сприймається не лише як отримувач західної допомоги, а й як важливе джерело інноваційних технологій та бойового досвіду. Наразі деталі й умови потенційного обміну, включаючи захист інтелектуальної власності та доступ до нових розробок, ще не визначені.