48 фігурантів кримінальних проваджень, що розслідують Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, після передачі їхніх справ до суду мобілізувалися до лав Збройних сил України. Як наслідок, судовий розгляд щодо цих обвинувачених зупинено.
Про це повідомила САП, акцентуючи на новій тенденції, яка, за словами прокурорів, перетворюється на механізм уникнення відповідальності.
Після вручення підозри, розслідування і передачі справи до суду, обвинувачений може добровільно стати до лав ЗСУ. Якщо він потрапляє до зони бойових дій або бере участь у виконанні бойових завдань, суд зупиняє розгляд справи до завершення служби.
Як зазначають у САП, така практика веде до:
-
зупинки судових процесів на невизначений термін;
-
відкладання винесення вироку;
-
скорочення строків давності притягнення до відповідальності, що фактично дозволяє уникнути покарання.
Прокурори зауважують, що дедалі частіше бачать у добровільній мобілізації обвинувачених не прояв громадянської відповідальності, а юридичну стратегію.
Ця тенденція набула особливого розголосу на тлі новини про колишнього голову Державної фіскальної служби Романа Насірова, справу якого розглядали вже на етапі судових дебатів. У квітні стало відомо, що Насіров мобілізувався до ЗСУ, після чого захист одразу звернувся з проханням зупинити розгляд справи.
Однак вже за кілька днів Військова служба правопорядку скасувала наказ про мобілізацію, а також повідомила про службове розслідування щодо обставин його призову.
Цей випадок продемонстрував можливі зловживання механізмом мобілізації та викликав суспільний резонанс.
У прокуратурі наголошують: участь у бойових діях — не повинна стати щитом для уникнення відповідальності. З одного боку, обвинувачені дійсно можуть виконувати бойові завдання, з іншого — використовують це як юридичну паузу, що в умовах воєнного стану значно затягує процес притягнення до відповідальності.
Також у САП застерігають: зловживання такими механізмами можуть підірвати довіру до самої мобілізації як оборонного інструмента.