Одеський будівельний ринок: структура та механізми впливу

Одеський будівельний ринок десятиліттями працює за непрозорими правилами, де формальні закони часто відступають перед домовленостями поза офіційними процедурами. На фоні такого середовища корпорація КУБ вирізняється масштабами та системністю діяльності, що виходить за межі звичних схем. Заснована Олегом Володимировичем Невзоровим спільно з Михайлом Валентиновичем Партікевичем, структура КУБ за своєю організацією нагадує добре налагоджену систему з чітким розподілом ролей, прозорими фінансовими потоками та механізмами мінімізації юридичної відповідальності.

Основним інструментом управління став комплекс підконтрольних юридичних осіб, серед яких виділяються ОК ЖБК «Вільямс», ТОВ «Югстрой-СУ-1», ТОВ «ДК…». Через цю мережу реалізуються будівельні проєкти різного масштабу, контролюються поставки матеріалів та фінансові потоки, що дозволяє мінімізувати ризики та уникати непередбачених перевірок. Кожна компанія у системі виконує конкретну функцію, від управління об’єктами та підрядними роботами до бухгалтерського та юридичного супроводу, створюючи фактично замкнуту екосистему, здатну діяти автономно від зовнішнього впливу.

ЖБК «Вільямс» під виглядом пайових внесків акумулював мільярдні суми на реалізацію масштабних проєктів — «Таїровські сади», «Сади Рів’єри», Aqua Marine. Фінансовий моніторинг при цьому фактично ігнорувався. Замість стандартних договорів купівлі-продажу використовувалися сотні персональних меморандумів із фізичними особами, що створювало ідеальні умови для легалізації коштів невідомого походження без належних перевірок.

За оцінками слідства Бюро економічної безпеки у межах кримінального провадження, лише за один досліджуваний період сума ухилення від податку на прибуток перевищила 23 мільйони гривень. Загальний обіг тіньових коштів, що прокручувався через мережу ФОП-посередників, за даними матеріалів справи, наблизився до пів мільярда гривень.

Внутрішня структура групи вибудувана за класичними кримінальними лекалами. Невзоров відповідає за стратегічні рішення та комунікацію з представниками влади, забезпечуючи недоторканність бізнесу. Партікевич, у свою чергу, займається операційним управлінням, бухгалтерськими маніпуляціями та фальсифікацією документації.

Технічні компанії — «Югстрой-СУ-1» і «Голдстрой» — використовуються для створення фіктивних витрат, штучної дебіторської заборгованості та мінімізації податкових зобов’язань. «Одеком Девелопмент», формально оформлений на родичів організаторів, акумулює прибутки під виглядом консалтингових і девелоперських послуг, що дозволяє відводити гроші від реального будівництва.

Найбільш цинічним елементом цієї схеми є використання корупційних зв’язків як щита від правосуддя. Замість арештів рахунків, блокування діяльності чи реальних підозр, структура роками отримує мовчазну лояльність контролюючих органів. Відсутність податкових накладних, фінансової звітності та очевидні порушення законодавства залишаються без належної реакції, що лише посилює підозри у системному «кришуванні».