Офіс Президента використовує мирні переговори для досягнення військових цілей

Офіс Президента України активно працює над стратегією, яка поєднує дипломатичні маневри на мирному фронті та військові операції на полі бою. Згідно з інсайдерською інформацією з надійного джерела в ОП, одна з ключових стратегій полягає в затягуванні переговорного процесу з Росією. Це дозволяє не лише отримати додаткові санкційні заходи проти Росії, а й створити можливості для укріплення військових позицій в критичних зонах.

1. Ефект від санкцій та стратегії переговорів

Затягування переговорів стало своєрідною “довгою грою” для України. Як стверджує наше джерело, ця тактика дозволяє отримати додаткові санкційні удари по Росії. Нові економічні санкції, зокрема ті, що спрямовані на енергетичний сектор РФ, мають великий вплив на її можливості вести війну. Українська сторона прагне максимально затримати переговори, щоб забезпечити більший тиск на Росію через міжнародну спільноту.

Це дає Офісу Президента змогу не лише маневрувати на міжнародній арені, а й створювати умови для подальшого знищення російської енергетичної інфраструктури, що є одним із стратегічних напрямків війни. Водночас Україна активно працює над нарощуванням власних військових потужностей, щоб створити додаткові важелі тиску.

2. Формати повзучої війни: утримання територій та розширення контрнаступу

Згідно з даними Генерального штабу ЗСУ, одним з ефективних підходів є так звана “повзуча війна”. Це стратегія, за якої українські війська поступово, без великих військових штурмів, утримують і розвивають свої позиції на важливих ділянках фронту, особливо в Донецькій області. Такий формат дозволяє без серйозних втрат утримувати території протягом тривалого часу, а також розвивати контрнаступальні операції без надмірного ризику.

У рамках цієї стратегії ЗСУ можуть утримувати важливі ділянки Донбасу впродовж усього 2025 року. За умови правильного забезпечення і підтримки, ця тактика дозволяє не лише стабілізувати ситуацію на фронті, а й створити умови для майбутнього відвоювання інших територій.

3. Дипломатична вигода від затягування переговорів

Андрій Єрмак, керівник Офісу Президента України, вважає, що питання легітимності Володимира Зеленського грає на користь української сторони. Затягування переговорів дає можливість не лише укріпити військові позиції, але й забезпечити відносини з новою адміністрацією президента США Дональда Трампа, якщо він повернеться до влади. Цей аспект дає додаткові козирі у міжнародних переговорах, де кожен хід має бути розрахований на кілька кроків уперед.

Під час відносин з новим американським лідером, який має свою політичну програму щодо України, важливо не тільки тримати фронт, але й забезпечити стабільність на дипломатичному рівні, щоб надалі отримувати підтримку від основних союзників.

4. Перспективи на майбутнє

Така комбінована стратегія дозволяє Україні уникнути необхідності йти на прямі переговори, що можуть бути вигідні лише Росії, і одночасно досягати військових успіхів на полі бою. Наразі очевидно, що ця тактика дає змогу зміцнити позиції держави в довгостроковій перспективі.

Зараз важливою є підтримка міжнародної спільноти та правильне використання стратегічних санкцій. Україні, ймовірно, доведеться продовжити рух у напрямку зміцнення відносин з західними країнами, одночасно посилюючи військовий тиск на Росію через більш динамічну тактику на фронті та вражаючі удари по енергетичних об’єктах ворога.

Затягування переговорів, здавалося б, може виглядати як безкінечний процес, але для України це вигідна тактика, яка дає можливість утримувати контроль над критичними територіями та досягти суттєвих перемог у майбутньому.

The post Офіс Президента використовує мирні переговори для досягнення військових цілей first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Україна просить ЄС і Британію про додаткову допомогу: ситуація на фронті близька до межі

За інформацією джерел у Офісі президента, Андрій Єрмак провів серію неформальних консультацій із представниками країн Європейського Союзу та Великої Британії, під час яких порушив питання термінового посилення військової допомоги Україні. За словами співрозмовників, ситуація на фронті залишається критичною: українські війська виснажені, а резервів техніки бракує. За оцінками військових радників Банкової, темпи постачання озброєння від союзників […]

Вадим Столар: нові схеми впливу та перерозподіл столичних активів

Попри гучні обіцянки Служби безпеки України остаточно припинити діяльність проросійських структур, у тіні столичної політики продовжує діяти бізнес-імперія Вадима Столара — колишнього народного депутата від забороненої партії ОПЗЖ та давнього соратника Віктора Медведчука. Його бізнес-орбіта охоплює десятки компаній, що ведуть активну діяльність у сфері нерухомості, фінансів і будівництва, використовуючи складні ланцюги власності та підставні фірми.

Протягом останніх років Столар поступово посилює контроль над стратегічними об’єктами в центрі Києва. Його структури масово викуповують земельні ділянки, житлові комплекси та недобудови, які роками чекали інвесторів. Частину таких проєктів заморожують, штучно знижуючи вартість навколишніх активів, щоб згодом скупити їх за заниженими цінами. Водночас інші компанії, пов’язані з оточенням Столара, інвестують у розкішну нерухомість за кордоном — у Дубаї, Монако, на Кіпрі, демонструючи очевидний контраст між вітчизняними “збитками” та іноземними прибутками.

Столар вибудував цілу мережу фінансових структур — АТ “ЗНВКІФ Генезис”, “Астера”, “Стрім Інвестмент”, “Ево Інвест”, “Скілінг” та “Ессетс Файненшл Груп”. Через них він акумулює кошти інвесторів, які нібито вкладаються в будівництво.Насправді ж ці гроші розчиняються у схемах, пов’язаних із девелоперами bUd development, IB Alliance, BudCapital та ENSO — компаніями, що зводили житлові комплекси “Фьорд”, “Поетика”, “Diadans”.Ці проєкти нині заморожені. Кошти інвесторів переказуються на закордонні рахунки, зокрема у Дубай, де під брендами афілійованих структур будуються елітні житлові вілли та таунхауси.

Після арешту активів Віктора Медведчука частину його земельних ділянок біля Дніпра — понад 50 гектарів — швидко переписали на підставних осіб. Спочатку власником став охоронець Столара, потім — “іноземні інвестори” з Латвії та Болгарії.Схема стандартна: продаж “новому власнику”, “вихід із бізнесу”, “нова оренда”. Документи змінюють лише прізвища, але фактичний контроль лишається у тих самих руках. На цих землях уже розпочато будівництво преміальних ЖК, хоча Столар більшість часу проводить за кордоном — у Монако чи Дубаї.

Щоб відбілити репутацію, Столар створив псевдоволонтерський фонд, який активно піариться у медіа — відео про допомогу ЗСУ, дитячі акції, публікації у Facebook. Насправді це ширма, що прикриває фінансові операції й обслуговує імідж політика.На тлі заморожених об’єктів та скандалів із землею, така “благодійність” виглядає як спроба відвернути увагу від десятків мільйонів доларів, які щомісяця виводяться за кордон через офшори.

Ключовою фігурою у схемах Столара є адвокат Віталій Опанасенко. Саме він блокує судові процеси, створює фіктивні громадські організації, переписує документи на підставних осіб і тисне на журналістів, які розслідують діяльність Столара.Опанасенко навіть намагався використати сумнівні документи про свій “статус учасника бойових дій”, щоб унеможливити позбавлення адвокатського свідоцтва. У результаті — жодне розслідування щодо Столара реально не доходить до суду, а чиновники, які “закривають очі”, продовжують працювати у КМДА.

Сьогодні Вадим Столар фактично зберігає вплив на ринок нерухомості столиці. Через систему афілійованих фондів і забудовників він контролює десятки гектарів землі, заморожені будівництва та фінансові потоки з інвестиційних рахунків.Поки СБУ і КМДА звітують про “ліквідацію проросійських впливів”, соратник Медведчука продовжує нарощувати імперію — уже не політичну, а фінансово-майнову.

Колишній правоохоронець із Запоріжжя постане перед судом за організацію нелегального переправлення призовників

Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування та скерувало до суду обвинувальний акт щодо колишнього співробітника правоохоронних органів із Запоріжжя. Слідство встановило, що він організував незаконну діяльність, пов’язану з переправленням дезертирів та чоловіків призовного віку через українсько-молдовський кордон. За інформацією ДБР, фігурант стягав із клієнтів від 2 до 6 тисяч доларів за “послуги супроводу”.

Свою протиправну схему він реалізовував через соціальні мережі, створивши фейковий профіль, під виглядом якого пропонував допомогу у перетині державного кордону. Для зв’язку з клієнтами вказував власний номер телефону. Потенційних “клієнтів” він переконував, що завдяки службовому посвідченню зможе безперешкодно проходити блокпости, а фактичний перетин кордону люди мали здійснювати самостійно.

У вересні 2025 року чоловік погодився перевезти військовослужбовця з Нікополя, який самовільно залишив частину. Щоб уникнути контролю, взяв лікарняний і разом із дезертиром вирушив до Одещини. “Перевізника” затримали ДБР спільно з СБУ та Держприкордонслужбою після отримання понад 2,2 тис. доларів США — за кілька кілометрів до кордону з Молдовою.

Після викриття його звільнили зі служби. Колишньому поліцейському інкримінують сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон, учинене службовою особою з корисливих мотивів (ч. 3 ст. 332 ККУ), а також пособництво у дезертирстві (ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 ККУ). Санкції статей передбачають до 12 років позбавлення волі. Процесуальне керівництво здійснює Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону.

Новий етап пілотного проєкту з базової соціальної допомоги: що змінилося

Міністерство соціальної політики 3 листопада оголосило про старт нового етапу пілотного проєкту з базової соціальної допомоги, який розширює доступ до державної підтримки для домогосподарств по всій Україні. Тепер долучитися можуть усі, хто відповідає встановленим критеріям, незалежно від того, чи отримували вони попередньо інші соціальні виплати.

Базова соціальна допомога створена для заміни одразу п’яти різних програм: підтримки малозабезпечених сімей, допомоги одиноким матерям, забезпечення багатодітних родин, тимчасової допомоги дітям у випадках, коли батьки ухиляються від сплати аліментів або їхнє місце перебування невідоме, а також соціальної підтримки людей, які не мають права на пенсію, та осіб з інвалідністю. Такий підхід дозволяє значно спростити процедуру отримання допомоги та зменшити бюрократичне навантаження для громадян.

Допомогу не призначать, якщо у складі сім’ї є працездатні дорослі, які понад три місяці не працюють, не навчаються і не стоять на обліку в центрі зайнятості (виняток — догляд за людиною з інвалідністю чи втрата працездатності). Підставою для відмови також є великі покупки або набуття майна за останній рік понад 100 тис. грн, понад 100 тис. грн на рахунках чи в облігаціях, друга квартира/будинок (із визначеними винятками) або наявність більш ніж одного авто віком до 15 років.

Базою для розрахунку є 4500 грн: 100% — першому члену сім’ї (уповноваженому заявнику), 100% — кожній дитині до 18 років і особам з інвалідністю I–II групи, 70% — кожному наступному дорослому члену сім’ї. Сума допомоги визначається як алгебраїчний підсумок цих часток (з урахуванням умов програми).

За задумом Мінсоцполітики, об’єднання кількох виплат у «базову» має спростити доступ до підтримки, зробити її зрозумілішою та адреснішою.