Європейські медіа продовжують розкривати масштабні спецоперації російських спецслужб із вербування інформаторів та агентури в країнах Заходу. Нещодавнє резонансне розслідування команди німецьких телеканалів RTL, ntv та журналу Stern продемонструвало, як саме кремлівські куратори використовують так званих «одноразових агентів» у Німеччині.
Як народжується «Катя»: впровадження у ворожі мережі
Журналістка Анжелик Герай протягом цілого року вела ретельну розслідувальну роботу, створивши вигаданий образ палкої прихильниці кремлівського режиму в соцмережах. Під псевдонімом «Катя» вона публікувала відео в тельняшці на тлі російського прапора, відкрито висловлювала захват Володимиром Путіним та влаштовувала акції з триколором навколо будівлі бундестагу в Берліні.
Стратегія спрацювала швидко: на фейковий профіль звернули увагу. Незабаром із «Катею» зв’язалися координатори, які почали давати перші завдання. Як встановили розслідувачі, вербування «одноразових агентів» завжди зазвичай починається з простих, легальних і малопомітних завдань за невелику винагороду — зробити фотографію об’єкта, забрати посилку чи отримати SIM-карту.
Проте згодом рівень завдань небезпечно зростає: від агентів вимагали стежити за офісами правлячої партії ХДС, підприємствами оборонної промисловості, неурядовими організаціями (НУО), а також збирати особисті та контактні дані їхніх співробітників. Координація здійснювалася через Telegram, причому кожен виконавець знав лише свою вузьку ділянку роботи, не маючи уявлення про загальний план операції.
Політичний слід та контакти з проросійськими силами
Фейковий профіль «Кати» зміг зацікавити навіть німецького політичного діяча Йовицю Йовича, який представляє «Союз Сари Вагенкнехт». Не підозрюючи про журналістське розслідування, Йович зустрівся з Герай, давав їй поради щодо розвитку каналу та навіть запропонував епатажну ідею — «станцювати ногами на прапорі НАТО».
Коли журналістка прямо запитала політика, чи співпрацює він із російськими спецслужбами, Йович відповів у двозначній манері:
«Я не говорю, что российские спецслужбы в этом участвуют, потому что делаю вид, будто я дурачок. О таком ведь не знают. То есть теоретически я этого не знаю. А практически — знаю».
Після оприлюднення розслідування Йович публічно заперечив будь-які зв’язки з російською розвідкою чи участь у кампаніях з дезінформації.
Реальні загрози та наслідки викриття
Після того як Анжелик Герай розкрила правду про свій експеримент і публічно зізналася у створенні образу «Кати», її безпека опинилася під загрозою. Журналістка почала отримувати прямі погрози розправою. Зокрема, на її голосову пошту надійшло аудіоповідомлення з чітким попередженням: «Если попытаешься сбежать, получишь пулю!».
Німецькі правоохоронні органи вже розпочали перевірку за фактом погроз та зібраних журналістами матеріалів щодо діяльності російських мереж впливу всередині країни.