Мешканця Миколаєва засудили до 12 років позбавлення волі за зґвалтування, сексуальне насильство та розбещення малолітньої доньки. Злочини тривали протягом п’яти років — відтоді, як дитині виповнилося всього п’ять.
Суд визнав чоловіка винним за кількома статтями Кримінального кодексу України:
-
ч. 2 ст. 156 — розбещення малолітньої особи;
-
ч. 3 ст. 153 — сексуальне насильство, вчинене щодо малолітньої особи;
-
ч. 4 ст. 153 — сексуальне насильство, вчинене повторно або особою, яка раніше вчиняла подібні злочини;
-
ч. 4 ст. 152 — зґвалтування малолітньої особи.
Публічне обвинувачення у справі підтримували ювенальні прокурори Голосіївської окружної прокуратури міста Києва. Попри те, що злочини відбувалися в Миколаєві, розгляд справи проходив у столиці.
Суд установив, що чоловік протягом тривалого часу — щонайменше з 5-річного віку доньки — систематично вчиняв сексуальне насильство щодо неї. Врешті-решт, зловмисника вдалося викрити, зібрати достатню доказову базу й довести провину в суді.
Окрім 12 років реального ув’язнення, вироком передбачено також:
-
заборону обіймати будь-які посади, пов’язані з роботою з неповнолітніми, строком на 3 роки;
-
внесення даних засудженого до Єдиного реєстру осіб, які вчинили злочини проти статевої свободи та недоторканності малолітніх.
Справа стала ще одним трагічним прикладом того, як небезпека може ховатися не десь «на вулиці», а в найближчому родинному колі. Дитина п’ять років перебувала під тиском і контролем людини, яка за законом і совістю мала б її захищати.
Такі справи в Україні — рідко потрапляють у фокус суспільної уваги, і ще рідше — завершуються реальними вироками. Але кожен винесений вирок — це не лише покарання для злочинця, а й сигнал: замовчування не врятує, а правда і суд — усе ж можливі, навіть у таких складних і травматичних справах.