Російські заяви про так зване «перемир’я» до 9 травня не мають нічого спільного з реальною дипломатією, адже обстріли України не припинялися ні на хвилину. Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, коментуючи нічні атаки РФ після оголошеного Києвом режиму тиші.
За словами очільника МЗС, Росія фактично зірвала ініціативу припинення вогню, яку Україна запровадила з опівночі 6 травня. Лише за ніч, за офіційними даними, російські війська випустили по Україні щонайменше три ракети та понад 100 ударних безпілотників. Атаки тривали всю ніч і не припинилися вранці, що, як наголосив міністр, є прямим доказом відсутності будь-яких реальних намірів Кремля до миру.
«Москва вкотре проігнорувала реалістичний і справедливий заклик до припинення бойових дій», — зазначив Андрій Сибіга. Він підкреслив, що ініціатива України була підтримана низкою міжнародних партнерів та організацій, однак російська сторона її демонстративно проігнорувала.
Ключовою тезою заяви стало жорстке формулювання щодо справжніх пріоритетів Кремля. За словами міністра, президент РФ Володимир Путін «зацікавлений лише у військових парадах, а не в людських життях». Ця фраза фактично стала відповіддю на пропозиції Москви оголосити короткострокове «перемир’я» саме на період святкування 9 травня.
Передумови цієї ситуації формувалися ще наприкінці квітня. Як повідомлялося раніше, представник Кремля Юрій Ушаков після розмови з президентом США Дональд Трамп заявив про готовність Росії до тимчасового припинення вогню. Згодом російське Міноборони в односторонньому порядку оголосило про «режим тиші» на 8–9 травня, паралельно погрожуючи масованими ударами у разі «провокацій».
У відповідь президент України Володимир Зеленський наголосив, що подібні заяви виглядають цинічно на тлі щоденних атак по українських містах. Він підкреслив, що неможливо говорити про мир, продовжуючи обстрілювати цивільну інфраструктуру і населення.
Саме тому Україна оголосила власну ініціативу — повноцінний режим тиші з 00:00 6 травня. Однак, як зазначив Андрій Сибіга, Росія порушила його фактично одразу після початку.
У МЗС підкреслюють: така поведінка Кремля вкотре демонструє, що «перемир’я» використовується як інструмент інформаційної та політичної маніпуляції, а не як реальний крок до деескалації. У цьому контексті українська сторона закликає міжнародну спільноту не реагувати на декларативні заяви Москви, а оцінювати ситуацію за фактичними діями.
Окремо міністр наголосив на необхідності посилення тиску на Росію. Йдеться про розширення санкцій, міжнародну ізоляцію, а також притягнення до відповідальності за воєнні злочини. Також Україна закликає партнерів активніше підтримувати оборонний сектор — як у військовому, так і в економічному вимірі.
На тлі підготовки до 9 травня в Росії ситуація набуває додаткового символізму. Попри масштабні втрати на фронті та зростання атак на власну територію, Кремль продовжує концентрувати ресурси на проведенні військового параду в Москві. Аналітики зазначають, що це має на меті продемонструвати контроль і «стабільність» для внутрішньої аудиторії, навіть попри реальні виклики безпеці.
Події початку травня вкотре підтверджують розрив між риторикою та діями Росії. На словах — заяви про перемир’я, на практиці — масовані атаки ракетами та дронами. І саме це, за словами української дипломатії, має стати ключовим аргументом для міжнародної спільноти у формуванні подальшої політики щодо Кремля.
