Конфлікт навколо будівництва резервної теплотраси на столичних Теремках вийшов далеко за межі суперечки про дерева. Після сутичок між місцевими мешканцями та працівниками комунальної організації «Муніципальна охорона» депутатки Київради Аліна Михайлова та Ксенія Семенова заявили, що ініціюватимуть питання про розпуск структури на період дії воєнного стану.
Михайлова пояснила, що сама по собі не виступає проти будівництва резервної теплотраси для Теремків. За її словами, проблема полягає у способі, яким міська влада реалізує проєкт, і в тому, що багатомісячний конфлікт із громадою зрештою завершився фізичним протистоянням.
Саме після подій на будівельному майданчику вона разом із Семеновою заявила про необхідність переглянути саме існування «Муніципальної охорони» у нинішньому форматі. Депутатка назвала структуру «силовим інструментом міської влади та особисто Віталія Кличка». Це її політична оцінка, а не встановлений юридичний факт.
За інформацією «Української правди», під час конфлікту працівники «Муніципальної охорони» фізично відтісняли людей від зони проведення робіт. Одна з мешканок заявила про травмування руки, обставини інциденту перевіряє поліція.
У КМДА ситуацію описують інакше. Міська влада заявляє, що комунальну охорону залучили не для розгону протесту, а для охорони будівельного майданчика, де працює великогабаритна техніка, є відкрита траншея, металеві конструкції та інші небезпечні об’єкти. За версією міста, її працівники мали не допустити людей безпосередньо в зону робіт та разом із поліцією забезпечувати громадський порядок.
Станом на 21 вересня КМДА також заявляла, що не зафіксувала фактів перевищення службових повноважень працівниками організації.
Саме тому нинішній конфлікт має дві принципово різні версії. Частина депутатів та активістів бачить у подіях силовий тиск на мешканців, а міська влада наполягає, що йшлося про безпеку на будівельному майданчику.
«Муніципальна охорона» при цьому є не приватною охоронною компанією, а комунальною організацією КМДА. Вона підпорядковується Департаменту муніципальної безпеки та створена для охорони майна територіальної громади Києва.
Масштаб структури також значний. У прогнозі бюджету столиці на 2026 рік для «Муніципальної охорони» передбачалася штатна чисельність 1600 працівників. У документах міста йдеться, що організація охороняє об’єкти соціального захисту, лікарні, заклади освіти, об’єкти житлово-комунальної сфери та інше комунальне майно.
Михайлова при цьому не пропонує просто залишити необхідні об’єкти без охорони. За її позицією, функції із захисту критичної інфраструктури та комунальних об’єктів мають бути окремо проаналізовані й передані структурам, які здатні їх виконувати.
Чи матиме ця ініціатива достатню кількість голосів у Київраді, наразі невідомо. Поки що йдеться саме про політичну ініціативу двох депутаток, а не про вже ухвалене рішення щодо ліквідації організації.
Сам конфлікт на Теремках триває не перший місяць.
У серпні мешканці Голосіївського району вийшли на протести після того, як стало відомо про масштаби можливого видалення зелених насаджень заради прокладання резервної тепломережі.
Початкові документи передбачали значне втручання в зелену зону. Державна екологічна інспекція повідомляла, що в межах усього будівельного коридору під видалення могли потрапити 662 дерева, частину з яких планували пересадити.
Саме ця цифра й стала одним із головних приводів для протестів.
«Ненька інфо» раніше детально писала, як після кількох тижнів протистояння початкову схему суттєво переглянули: Від понад 600 дерев до десяти: у Києві переглянули схему теплотраси на Теремках після протестів
Після протестів, консультацій із мешканцями, інженерами та науковцями місто погодило оптимізовану схему. За інформацією КМДА, на нинішній ділянці планують зберегти близько 160 дерев, видаленню мають підлягати близько десяти, а частину інших насаджень повинні кронувати.
Повністю змінювати маршрут міська влада відмовилася.
КМДА пояснює це тим, що альтернативні маршрути вимагали б перенесення великої кількості підземних мереж, нових проєктів, державної експертизи і могли б суттєво затримати будівництво.
При цьому для міської влади головний аргумент — не сама теплотраса як інфраструктурний проєкт, а її значення під час війни.
За даними КМДА, нова магістраль має дати можливість забезпечити резервне теплопостачання Теремків-1 і Теремків-2 у випадку аварії або пошкодження основного джерела тепла. Місто заявляло, що йдеться приблизно про 200 тисяч мешканців Голосіївського району.
Петро Пантелеєв 22 вересня попереджав, що блокування робіт може створити ризики вже цієї зими. За його словами, під час попереднього опалювального сезону район мав проблеми після масованих російських атак, тому резервний канал теплопостачання потрібно завершити до початку холодів.
Тобто основна суперечка вже давно не виглядає як простий конфлікт «дерева проти тепла».
Мешканці не заперечують саму необхідність резервного опалення, але вимагали мінімізувати втручання в зелену зону. Місто врешті погодилося скоригувати частину проєкту. Однак після відновлення робіт 21 вересня конфлікт спалахнув знову — цього разу вже навколо присутності «Муніципальної охорони».
КМДА заявляла, що того дня дерев узагалі не видаляли, а на майданчику виконували будівельно-монтажні роботи. Міська влада також заперечила повідомлення про нібито поновлення масштабної вирубки.
Водночас активісти публікували кадри роботи спецтехніки і продовжували звинувачувати владу в недостатній прозорості.
Саме тут конфлікт і перейшов у політичну площину.
Для Михайлової та Семенової питання теплотраси тепер стало аргументом для ширшої дискусії про те, навіщо Києву власна велика комунальна охоронна структура та де проходить межа її повноважень у конфліктах між міською адміністрацією та громадянами.
Позиція депутаток полягає в тому, що під час воєнного стану витрачати кошти на організацію, яка, на їхню думку, може використовуватися для фізичного протистояння з мешканцями, недоцільно.
Позиція КМДА прямо протилежна: «Муніципальна охорона» діє на законних підставах, охороняє комунальні об’єкти та критично важливу інфраструктуру, а на Теремках виконувала функції з підтримання порядку і безпеки в зоні будівельних робіт.
Тепер подальша доля організації залежатиме вже не від конфлікту безпосередньо біля траншеї на Теремках, а від політичного рішення Київради.
Якщо ініціатива дійде до офіційного проєкту рішення, депутатам доведеться визначитися не лише з питанням розпуску, а й із тим, хто замінить 1600 працівників структури на об’єктах, які вона зараз охороняє, та скільки це коштуватиме місту.
Тож історія, яка влітку починалася із суперечки про понад 600 дерев, у вересні переросла спочатку в протистояння навколо будівельного майданчика, а тепер — у дискусію про існування цілої комунальної силової структури столиці. І саме питання про «Муніципальну охорону» може стати наступним великим конфліктом уже безпосередньо в сесійній залі Київради.