6 серпня Північна Корея здійснила запуск балістичної ракети малого радіусу дії, націленої на Японське море, яке в Південній Кореї звуть Східним морем. Цей інцидент стався всього через кілька днів після того, як Кім Йо Чжон, сестра лідера КНДР Кім Чен Ина, зробила загрозливу заяву про можливі «додаткові військові заходи» у відповідь на зростання оборонних можливостей Японії. Про це повідомляє Bloomberg.
Згідно з інформацією Об’єднаного комітету начальників штабів Південної Кореї, запуск відбувся з території міста Вонсан, розташованого на сході КНДР. Ракета пролетіла в східному напрямку і впала в море. Військові Південної Кореї, спільно з США та Японією, контролювали польот ракети і проводять аналіз її характеристик.
Японське Міністерство оборони запевнило, що ракета не досягла японських територій і не представляла загрози для островів. Також не зафіксовано випадків пошкодження літаків або суден. Токіо та Сеул в один голос засудили запуск, вказуючи на його порушення резолюцій Ради Безпеки ООН, що забороняють Північній Кореї проведення балістичних випробувань.
Цей ракетний запуск відбувся на фоні агресивної риторики з боку Пхеньяна. 4 серпня Кім Йо Чжон заявила, що КНДР не збирається залишатися байдужою до військової активності Японії, звинувативши Токіо у переході від оборонної політики до активного розвитку можливостей для нападу.
Особливо це стосується випробувань американських крилатих ракет Tomahawk, що проводила Японія, а також участі японських збройних сил у спільних навчаннях із США і Філіппінами. Кім Йо Чжон підкреслила, що такі дії загрожують безпеці регіону й можуть змусити КНДР вжити заходів, хоча які саме — не уточнила. Тільки через два дні після її заяви, Пхеньян провів новий запуск ракети.
Ситуація також відзначається посиленням оборонних можливостей Японії. Останніми роками Токіо здійснює істотні зміни у своїй військовій політиці, збільшуючи витрати на оборону, закуповуючи дальнобійні ракети та розвиваючи систему протиповітряної оборони в тісній співпраці зі США і Південною Кореєю.
Японія пояснює свої зміни зростаючими загрозами з боку КНДР, Китаю і Росії. У новому звіті Міноборони Японії вказується, що Північна Корея має значну кількість балістичних ракет і продовжує вдосконалювати їх.
Крім того, Японія та Південна Корея стурбовані посиленням військової співпраці між КНДР і Росією. Після укладення угоди про стратегічне партнерство між Кім Чен Ином і Володимиром Путіним у 2024 році, співпраця між двома країнами істотно зросла. Пхеньян постачає Москві військову техніку, а українська розвідка повідомила про розгортання північнокорейського ракетного підрозділу на заході Росії.
Цей підрозділ, за даними українських джерел, може включати близько 90 північнокорейських військовослужбовців і шість пускових установок. Інформація про нове розгортання свідчить про те, що ракети КНДР можуть бути використані для ударів по Україні.
Північнокорейські ракети вже застосовувалися проти українських міст. За оцінками, їх бойова частина значна, але вони поступаються сучасним аналогам у точності, що створює додаткову небезпеку для цивільного населення.
Цей запуск став черговим у серії балістичних випробувань, які КНДР проводить у 2023 році. Подібні дії традиційно супроводжують американсько-південнокорейські військові навчання, що мають відбутися наприкінці серпня.
Ракетні випробування КНДР виконують кілька функцій: перевірка технічних характеристик, військова підготовка та демонстрація готовності до ескалації конфлікту. Вибір Вонсана для запусків зумовлений географічними факторами, оскільки ракети можуть летіти в океан, зменшуючи ризик падіння на населення.
Запуски Північної Кореї спонукають сусідні країни до посилення оборонної співпраці. США, Південна Корея та Японія активізують обмін інформацією про ракетні загрози, що тільки підвищує рівень безпеки в регіоні.
На тлі цієї напруженої ситуації КНДР продовжує свої ракетні програми, які мають значення не тільки для Азії, а й для глобальної безпеки, зокрема для України. Кожен новий запуск може надати Пхеньяну цінні технологічні дані, які можуть бути використані для вдосконалення озброєнь, що в свою чергу становить загрозу не лише для регіону, а й для Європи.