У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» з’явилась рідкісна святиня — плащаниця початку XVIII століття, що походить з Маріуполя. Ця унікальна реліквія є свідченням багатої духовної спадщини Приазов’я та однією з небагатьох культурних цінностей, що змогли пережити драматичні події сучасності. Плащаниця була збережена завдяки тому, що під час повномасштабного вторгнення Росії вона перебувала на реставрації в Києві.
Згідно з даними Національного науково-дослідного реставраційного центру України, перші письмові згадки про цю святиню відносяться до 1706 року, що дозволяє встановити її точний час створення. Вона належить до періоду Кримського ханства і є яскравим прикладом духовного життя греків на території Приазов’я. Важливим є також те, що на плащаниці зберігся підпис, який вказує на рік створення, донаторів та інші деталі, що допомагають дослідникам реконструювати історію цього мистецького твору.
Наприкінці XVIII століття плащаниця зберігалася у храмі Святої рівноапостольної Марії Магдалини в Маріуполі. Однак на початку 1930-х років більшовики зруйнували церкву, і реліквію передали до фондів місцевого краєзнавчого музею. Перед війною її перевезли до Києва для реставрації, що фактично врятувало пам’ятку від знищення.
На плащаниці зображено сцену «Покладання до гробу»: біля тіла Христа стоять Богородиця, Іван Богослов, Йосип Аримафейський, Никодим та жінки-мироносиці. Обабіч композиції — два ангели, а над Христом — куполоподібний ківорій.
Реставраторки Марія Бухаріна та Ірина Єлісєєва розповіли, що стан тканини був критичним: численні плями воску, забруднення, деформації, розриви й втрати атласу та підкладки. У ході реставрації тканину очистили, відновили вишивку, закріпили нитки та відтворили напис. Плащаниця виконана з шовку, сухозлотиці, парчі, перлів, тасьми й леліток — усе це свідчить про виняткову майстерність її творців.
Разом із плащаницею збереглася шкіряна вкладка з грецьким написом, датована тим самим часом. Історики припускають, що обидва артефакти були привезені до Маріуполя греками-християнами під час їхнього переселення з Криму у XVIII столітті.