Події 22 липня: День мозку, гамака і пам’яті визволення Сіверськодонецька

Сьогодні у світі відзначають низку подій, що мають як наукове, так і культурне та історичне значення. Зокрема, це Всесвітній день мозку — нагода замислитися над здоров’ям найважливішого органу людини, а також День гамака, що символізує відпочинок і неспішне життя. Крім того, цього дня святкують День літнього відпочинку та День наближеного значення числа Пі — 22/7 в європейському форматі дати нагадує знамените 3.14.

В Україні ця дата має ще й глибоке духовне значення: Православна церква вшановує пам’ять рівноапостольної Марії Магдалини.

Пам’ять героїв: звільнення Сіверськодонецька

22 липня 2014 року українські війська звільнили Сіверськодонецьк від незаконних збройних формувань так званої «ЛНР». Цей день став символом повернення до української державності для міста та його мешканців. Подія відбулася в рамках активної фази антитерористичної операції та є важливою віхою у сучасній історії України.

Видатні ювілеї

Цього дня світ згадує про постаті, які зробили внесок у науку, культуру та мистецтво:

  • 230 років із дня народження Ґабрієля Ламе (1795–1870) — французького математика, інженера й механіка. Його роботи в галузі теорії пружності та числових методів вплинули на розвиток технічних наук у ХІХ столітті.

  • 130 років із дня народження Бориса Шаповала (1895–1968) — українського графіка та карикатуриста, чиї сатиричні малюнки увійшли до культурної спадщини України.

  • 130 років із дня народження Кирила Гвоздика (1895–1981) — українського живописця та монументаліста, відомого масштабними творами, що прикрашали публічні простори.

  • 125 років із дня народження Милиці Симашкевич (1900–1976) — художниці театру й кіно, яка працювала над сценографією для багатьох постановок, формуючи візуальну мову українського театру XX століття.

Цей день в історії

22 липня увійшло в історію як день яскравих і доленосних подій:

  • 1819 — відбулася прем’єра «Наталки Полтавки» Івана Котляревського, що стала класикою української сцени.

  • 1921 — у газеті «Селянська правда» надруковано перший фейлетон Остапа Вишні, започаткувавши славетну сатиричну кар’єру письменника.

  • 1922 — створено курінь старших пластунів «Лісові Чорти» — перший і найбільший підрозділ такого типу в «Пласті».

  • 1944 — офіційно створено Міжнародний валютний фонд, який і сьогодні відіграє ключову роль у глобальній економічній стабільності.

  • 1960 — Куба націоналізувала американські цукрові заводи, що стало початком великої економічної конфронтації з США.

  • 1969 — Хуан Карлос I був проголошений спадкоємцем іспанського диктатора Франсіско Франко.

  • 1979 — японська компанія Sony запустила у продаж перший портативний аудіоплеєр Walkman, змінивши спосіб споживання музики у всьому світі.

  • 1983 — американець Дік Сміт першим у світі облетів Землю на гвинтокрилі, встановивши рекорд.

  • 1983 — у Польщі скасували воєнний стан, запроваджений у відповідь на діяльність опозиційного руху «Солідарність».

  • 1986 — британський парламент проголосував за скасування тілесних покарань у державних школах.

  • 2001 — до України з офіційним візитом прибув голова КНР Цзян Цземінь, що стало важливим кроком у зміцненні двосторонніх відносин.

Схожі статті

Зима без світла: як кияни переживають тривалі блекаути під час війни

Зима в умовах війни знову стала серйозним викликом для мешканців столиці. Екстрені відключення електроенергії перетворюють повсякденні речі на випробування витривалості, змушуючи людей шукати способи не лише зігріти оселі, а й зберегти емоційну рівновагу. У таких обставинах кожна тривала перерва в електропостачанні відчувається особливо гостро, адже зупиняється звичний ритм життя.

У подібній ситуації опинилася й акторка Наталка Денисенко, яка публічно поділилася переживаннями своєї родини. За її словами, у будинку не було світла майже добу, і цей час став справжнім випробуванням для всіх домочадців. Відсутність електроенергії означала не лише холод у квартирі, а й неможливість приготувати їжу, скористатися побутовою технікою чи підтримувати зв’язок у звичному режимі.

За словами Денисенко, відсутність світла принесла не лише побутовий дискомфорт. Через перебої з електропостачанням у квартирі вийшли з ладу деякі прилади, а холод негативно позначився на здоров’ї родини. Найболючішим для акторки стало те, що захворів її син.

Попри це, Наталка зізнається: намагається не втрачати внутрішню рівновагу. Щоб не піддатися відчаю, вона навіть влаштувала невелику прогулянку й фотосесію на тлі засніженого міста, намагаючись побачити красу навіть у темряві та холоді.

Історія акторки — ще одне нагадування про те, наскільки крихким залишається побут у столиці під час атак на енергетичну інфраструктуру. І водночас — про здатність українців триматися, навіть коли здається, що сил уже немає.

Справу про багатомільйонні збитки під час закупівель для освітлення Києва передано до суду

У столиці завершено досудове розслідування у справі щодо інженера-проєктувальника комунального підприємства «Київміськсвітло», якого обвинувачують у службовій недбалості, що завдала значної шкоди міському бюджету. Матеріали кримінального провадження вже скеровано до суду, де посадовець відповідатиме за свої дії у межах чинного законодавства.

За інформацією слідства, під час реалізації проєкту з оновлення системи зовнішнього освітлення в Деснянському районі Києва було допущено грубі порушення. Інженер-проєктувальник, відповідальний за підготовку технічної документації та розрахунків, не забезпечив належної перевірки вартості опор для світильників. У результаті комунальне підприємство здійснило закупівлю за завищеними цінами.

За матеріалами справи, КП «Київміськсвітло» реалізовувало проєкт капітального ремонту мереж зовнішнього освітлення у Деснянському районі. У межах робіт планувалося замінити застарілі ртутні та натрієві світильники на сучасні світлодіодні. Інженер-проєктувальник відповідав за формування кошторису, зокрема мав провести моніторинг ринкових цін на опори для світильників.

Слідство встановило, що посадовець неналежно виконав свої обов’язки та не здійснив повноцінного аналізу цін на ринку будівельних матеріалів. У результаті підприємство закупило опори за завищеною вартістю, що призвело до переплати з міського бюджету на суму понад 3,8 млн гривень.

Досудове розслідування здійснювали слідчі Головного управління Національної поліції у Києві. Процесуальне керівництво забезпечувала Київська міська прокуратура, а оперативний супровід — Служба безпеки України у Києві та Київській області. Наразі підозрюваний перебуває на волі, а справу розглядатимуть у суді по суті.

Це не перший випадок проблем із закупівлями у КП «Київміськсвітло». Станом на літо 2024 року правоохоронні органи розслідували щонайменше три кримінальні провадження щодо службової недбалості посадовців підприємства, а загальні можливі втрати бюджету оцінювалися приблизно у 7 млн гривень. У вересні 2024 року фігурувала справа про переплату майже 14,5 млн гривень за вуличні ліхтарі, а в січні 2025 року до суду передали матеріали щодо розкрадання понад 1,4 млн гривень під час ремонтних робіт.

Ситуація навколо «Київміськсвітла» вкотре демонструє системні проблеми з контролем у сфері комунальних закупівель. Відсутність належного цінового моніторингу та відповідальності посадовців призводить до втрат мільйонів гривень, які формуються з податків мешканців столиці. Судові рішення у цих справах мають показати, чи понесуть винні реальну відповідальність.

Підозра у розкраданні коштів на ремонті аеропорту: в Ужгороді розслідують зловживання підрядника

Ужгородська окружна прокуратура оголосила про підозру приватному підприємцю, який виконував підрядні роботи на території міжнародного аеропорту «Ужгород» і, за версією слідства, незаконно заволодів майже 700 тисячами гривень бюджетних коштів. Правоохоронці вважають, що фінансові порушення були допущені під час реалізації проєкту з ремонту інфраструктури стратегічного об’єкта.

Слідством встановлено, що в листопаді 2022 року підприємець уклав договір на виконання капітального ремонту приблизно 600 метрів дороги по периметру аеропорту. Роботи мали бути виконані у визначені строки та з дотриманням технічних вимог, передбачених проєктно-кошторисною документацією. Після завершення ремонту замовнику були подані акти виконаних робіт із зазначенням повного обсягу та вартості.

Попри це підрядник підписав і завірив печаткою офіційні акти та довідки з завищеними обсягами виконаних робіт. Саме на підставі цих документів бюджетні кошти були перераховані на його рахунок у повному обсязі. Загальна сума завданих державі збитків склала майже 700 тисяч гривень.

Дії підприємця кваліфіковано як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, а також службове підроблення. За інкримінованими статтями Кримінального кодексу України йому загрожує кримінальна відповідальність.

Досудове розслідування здійснюють слідчі Ужгородського районного управління поліції за процесуального керівництва окружної прокуратури. Оперативний супровід забезпечують підрозділи СБУ та УСР у Закарпатській області.

Ціни на пальне в Україні можуть зрости через нафту, валюту та зимовий попит

Підвищення світових котирувань на нафту разом із послабленням гривні щодо долара та євро створює передумови для подорожчання пального на українських автозаправках уже з початку року. Такі чинники безпосередньо впливають на собівартість імпортованих нафтопродуктів, від яких значною мірою залежить внутрішній ринок України.

На оптовому сегменті зростання цін уже стало відчутним. За останній час бензин і дизельне пальне подорожчали в середньому приблизно на дві гривні за літр. Експерти зазначають, що ця тенденція має всі шанси зберегтися й надалі, а роздрібний ринок традиційно реагує на такі зміни із певним часовим лагом.

Директор консалтингової компанії «А-95» Сергій Куюн зазначає, що ключовими чинниками є валютний курс і світові ціни на нафту. За його словами, курс гривні вже додав близько гривні до собівартості, а нафта — ще півтори. Поки що роздрібний ринок стримує підвищення, однак за відсутності змін у макроекономічній ситуації корекція цін у бік зростання можлива вже цього місяця.

Подібної думки дотримується засновник групи компаній Prime Дмитро Льоушкін. Він прогнозує, що бензин і дизель можуть подорожчати приблизно на 2 гривні за літр у разі, якщо курс гривні наблизиться до 44 гривень за долар, а світові ціни на нафту зростуть до 68–69 доларів за барель. За нинішніх показників, коли курс коливається нижче цього рівня, а нафта Brent тримається в межах близько 66 доларів за барель, різкого стрибка цін поки не очікується.

Окремим фактором залишається зростання попиту на пальне через активне використання генераторів на тлі тривалих відключень електроенергії. За словами Льоушкіна, мережі частково компенсують зниження маржі за рахунок збільшення обсягів продажів. Водночас зростання споживання для генераторів врівноважується традиційним зимовим спадом попиту з боку автотранспорту.

Оптові ціни тим часом уже пішли вгору: дизель подорожчав приблизно з 44 до 47 гривень за літр, бензин — з 49,6 до 50,9 гривні. Проте експерти наголошують, що навіть за таких умов наразі немає критичних підстав для негайного перегляду роздрібних цін.

Також, за оцінками учасників ринку, дефіциту пального не очікується. У трейдерів залишаються запаси, яких має вистачити до надходження нових партій імпортного пального. Українська логістика, попри окремі труднощі, здатна забезпечити поточний рівень споживання без ажіотажу.