У Чехії знову виникли суперечки на політичному рівні стосовно подальшої долі українських біженців. Деякі представники влади виступають за перегляд або навіть скасування системи тимчасового захисту, яка дозволяє українцям легально знаходитись на території країни у зв'язку з війною. Таку думку висловив лідер партії СДПН та голова Палати депутатів Чехії Томіо Окамура в ефірі телеканалу Prima TV, повідомляють České noviny.
Окамура зазначив, що Чехія стикається з проблемами, пов'язаними з великою кількістю біженців, і що це нібито викликає невдоволення серед населення. Він наголосив, що, якби від нього залежало, він би негайно скасував тимчасовий захист, оскільки вважає, що суспільство все частіше ставить під сумнів доцільність прийому українців.
Ці заяви викликали критику з боку представників інших політичних сил, які вказують на важливу роль українців в економіці Чехії. Вони підкреслюють, що біженці стали значною частиною робочої сили, особливо в таких сферах, як будівництво, медицина, догляд та промисловість, де спостерігається дефіцит кадрів.
На сьогодні в Чехії налічується близько 400 тисяч українців, які отримали тимчасовий захист. З них понад 175 тисяч мають офіційне працевлаштування і сплачують податки, що, за оцінками урядових органів, суттєво поповнює державний бюджет. Більшість інших — це діти, студенти та люди, які на даний момент не працюють.
Уряд також зазначає, що українці допомагають зменшити дефіцит робочої сили та зберегти Чехії певні зобов'язання в рамках європейського механізму міграції. Політики підкреслюють, що економічний вплив українців на ринок праці є позитивним і може бути чітко виміряним.
Однак питання про майбутнє програми тимчасового захисту виходить за межі Чехії. В Європейському Союзі ведуться дискусії щодо можливості продовження даного механізму після березня 2027 року, коли спливає термін його дії. Розглядаються різні варіанти, включаючи продовження статусу або перехід на інші форми легального перебування.
Також на рівні ЄС обговорюються зміни для нових мігрантів, зокрема для чоловіків мобілізаційного віку, але підкреслюється, що нові правила не повинні впливати на тих українців, які вже отримали захист у країнах ЄС.
Згідно з європейськими соціальними дослідженнями, тривале життя за межами України також впливає на настрої українських біженців. Частина з них розглядає можливість повернення на батьківщину, але багато залишається в ЄС через стабільніші доходи, доступ до соціальних послуг та кращу безпеку.
У Чехії це питання залишається політично вкрай чутливим. З одного боку, українці інтегрувалися в економіку та частково стабілізували ринок праці, з іншого — міграційна тема активно використовується у внутрішньополітичних дискусіях. Уряд наголошує на необхідності ухвалення рішень щодо статусу біженців на рівні ЄС, щоб уникнути правової і соціальної фрагментації.