Протягом вересня та початку жовтня Сили оборони України успішно уразили вісім російських установок, які ворог використовував для запуску балістичного озброєння по українських містах. Унаслідок прицільних атак три ворожі комплекси були повністю знищені, а ще п’ять отримали суттєві пошкодження. Такі дані щодо результативності асиметричних дій української армії оприлюднив міністр оборони Євген Хмара під час спеціальної зустрічі з журналістами.
Систематичне знищення наземної інфраструктури противника вже принесло відчутні оперативні результати на полі бою. За словами очільника оборонного відомства, точні удари по стартових позиціях безпосередньо змушували російське військове командування скасовувати або суттєво змінювати графіки запланованих балістичних атак. Це дозволило виграти час та зберегти критичну інфраструктуру в умовах постійного терору. Втім, посадовець визнав, що загальний рівень небезпеки від цього типу озброєння залишається критично високим. Головною проблемою для захисту повітряного простору є гострий дефіцит наявних та потенційних постачань спеціалізованих протибалістичних ракет для вітчизняних систем протиповітряної оборони.
З огляду на виснаження запасів ракет-перехоплювачів, українське оборонне відомство вимушене екстрено змінювати формат переговорів із західними союзниками. Акцент робиться на негайному пошуку готових рішень, минаючи тривалі бюрократичні процедури затвердження виробництва.
«Міноборони працює з партнерами над пришвидшенням постачань необхідних ракет. Завдання – не чекати великих довгострокових контрактів, а максимально швидко знаходити доступні запаси у партнерів і пришвидшувати їхню передачу Україні. Нам потрібні десятки та сотні ракет, а не одиничні постачання», – підкреслив Хмара.
В умовах, коли можливості класичної протиповітряної оборони обмежені браком боєприпасів, українська армія робить ставку на тактику превентивних ударів. Асиметрична відповідь полягає у методичному виявленні та ліквідації самих носіїв балістичної зброї ще до того, як вони здійснять пуск. Знищення пускових установок є значно ефективнішим економічним та тактичним кроком, ніж спроби перехопити вже випущену ракету, яка летить складною траєкторією на надвисокій швидкості та становить пряму загрозу для цивільного населення. Саме тому полювання на наземні комплекси ворога стало одним із пріоритетних завдань для українських ударних систем.
Паралельно з балістичною загрозою, захисникам українського неба доводиться стикатися з новими технологічними викликами з боку держави-агресора. Міністр оборони повідомив, що вітчизняні фахівці активно працюють над механізмами протидії модернізованим ворожим безпілотникам реактивного типу. Росія вже розробляє дрони, здатні розвивати швидкість до 800 кілометрів за годину. Такі характеристики роблять їх візуально та радіолокаційно схожими на крилаті ракети, що вимагає впровадження нових алгоритмів виявлення та залучення швидкісних засобів перехоплення.