Помічник із сумнівною репутацією: Данило Гетьманцев взяв у команду Євгенія Сокура

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев визнав своїм помічником Євгенія Сокура — колишнього посадовця Державної податкової служби (ДПС), звільненого через корупційні скандали. Призначення викликало широкий суспільний резонанс, адже проти Сокура наразі ведеться кримінальне розслідування.

Коли мова йде про очищення державних інституцій від корупції, важливо не лише говорити, але й діяти. Проте для голови комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, здається, ці принципи не є обов’язковими. Його останній кадровий крок викликає не лише здивування, а й обурення: Гетманцев публічно заявив, що його новим помічником стане Євгеній Сокур — людина, чия репутація давно поставлена під сумнів.

Саме так можна описати стрімкий кар’єрний зліт Сокура, якого нещодавно звільнили з посади в.о. заступника голови ДПС через численні скандали. У центрі уваги опинилися як його ймовірні порушення антикорупційного законодавства, так і більш серйозні звинувачення, пов’язані з перешкоджанням забезпеченню армії паливно мастильними матеріалами під час війни.

Як відомо, проти Сокура розслідується кримінальне провадження, яке було відкрите ДБР 4 листопада 2022 року за ч. 3 ст. 365 КК України. Слідство вважає, що Сокур, перебуваючи на посаді в.о. заступника голови ДПС, 26 жовтня 2022 року підписав розпорядження про анулювання ліцензії ПАТ “Укртатнафта” на виробництво пального, що спричинило тяжкі наслідки товариству, а також державі у вигляді неможливості виконання мобілізаційних завдань Міноборони з виробництва та постачання нафтопродуктів для потреб оборони та обороноздатності держави. У Державному бюро розслідувань повідомили, що це кримінальне провадження досі розслідується.

Ба більше, зʼясувалося, що Сокур порушив також антикорупційне законодавство. В ході слідства по справі про нібито замах на нього, Сокур сам розповів правоохоронцям, що із 2016 року проживає разом із дівчиною на імʼя Аліна у квартирі на проспекті Лобановського, 6-Д. Проте у своїх деклараціях він жодного разу не згадав про свою співмешканку. Після депутатського звернення члена Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніни Южаніної НАЗК розпочало перевірку щодо Євгенія Сокура. В Агентстві також підтвердили, що проводять моніторинг способу життя посадовця. Голова Громадської ради при НАЗК Катерина Бутко зазначила, що Національне агентство з питань запобігання корупції перевіряє чи був спільний побут у Сокура з його співмешканкою Аліною.

Пізніше зʼясувалося, що Сокур проживає з Аліною Лебедєвою. Як вказано в системі Youcontrol, Аліна Лебедєва зареєструвала ФОП 3 серпня 2022 року. Основний КВЕД діяльності  – роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах. Варто зазначити, що Сокур отримав керівну посаду у податковій менш ніж за три місяці до цього – у травні 2022 року.

Не дивує й той факт, що за трохи більше ніж рік роботи під час повномасштабної війни справи у Аліни Лебедєвої йшли настільки добре, що на свій день народження 1 листопада 2023 року вона оголосила про відкриття квіткового бутику в самому серці столиці – у бізнес центрі “Леонардо”.

На думку експертів, карколомний успіх співмешканки Сокура може бути повʼязаний з іншим дуже цікавим аспектом – легалізацією коштів за допомогою її бізнесу.

Та, здається, ці обставини не хвилюють Данила Гетманцева. У своєму коментарі він фактично захищає Сокура та команду підконтрольних йому податківців, стверджуючи:

“Я особисто подякував їм публічно. Люди дійсно круті. І вони справді показали, що в ДПС, яка завжди була серцем корупції, можна працювати по-іншому, за законом, ламаючи багаторічні схеми. Це найкращі на сьогодні спеціалісти з оподаткування в країні. Тому, переконаний, з подальшим працевлаштуванням у команди не буде проблем. Буду дуже вдячний, якщо вони доєднаються до моєї команди. Зокрема, Сокур погодився бути моїм помічником”.

Колишня очільниця податкової Хмельницької області Ірина Зленко розповіла, що Данило Гетманцнев особисто керував податковою службою, зокрема проводив наради з працівниками, коли ДПС номінально очолювала Тетяна Кірієнко, а також визначав кадрову політику органу. За словами колишньої очільниці податкової Хмельниччини, Данило Гетманцев створив у податковій організоване злочинне угрупування і керував ним. Допомагав йому у цьому майбутній його помічник Євгеній Сокур. На ньому були замкнуті всі “солодкі” напрямки роботи податкової служби – ліцензування, відшкодування ПДВ та блокування роботи бізнесу.

В НАБУ пообіцяли врахувати заяви Ірини Зленко. “Завданням Національного бюро є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці. Наведена у зверненні інформація буде врахована та використана детективами Національного бюро під час виконання покладених на них обовʼязків, визначених Законом”, – зазначили правоохоронці.

Саме під час роботи людей Гетманцева в ДПС бізнес активно скаржився на тиск, блокування податкових накладних і незаконні дії. Підприємці заявляли про постійні інформаційні запити, які вимагали безліч документів, і несправедливе включення до списків ризикових компаній. Такі дії податківців стали однією з головних причин масового закриття підприємств у 2023–2024 роках.

Ймовірно, така віддана любов Гетманцева до Сокура повʼязана зі страхом. Адже голова податкового комітету Ради розуміє, якщо його посіпаки заговорять, то його місце перебування може дуже швидко змінитися із теплого кабінету і депутатського крісла на Лукʼянівське СІЗО. Не виключено, що ще на етапі переведення Сокура з помічника Гетманцева у ДПС нардеп пообіцяв йому покровительство щоб не сталось. Це, зокрема, підтверджується й тим, що Гетманцев вперто ігнорував усі претензії правоохоронців до Сокура.

Проте чи є така репутація відповідною для помічника народного депутата, який декларує боротьбу з корупцією?

The post Помічник із сумнівною репутацією: Данило Гетьманцев взяв у команду Євгенія Сокура first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Миколенко про перемогу над Ісландією: радості змішані з розчаруванням

Захисник збірної України Віталій Миколенко поділився своїми враженнями після перемоги команди в матчі з Ісландією. Хоча гравці мали позитивні емоції від результату, сам Миколенко зазначив, що відчуття були змішаними через три пропущені м'ячі.

«Ми, звісно, задоволені перемогою, але не можна не відзначити, що пропустити три голи — це дуже погано, і це залишило певне розчарування. Ніхто в команді не святкував якось особливо, навіть попри те, що була важлива перемога. Єдине, що дійсно відзначили в роздягальні, — це дебют нашого молодого гравця, Велетня. Ми привітали його, але загалом відчуття не були однозначними», — розповів Віталій.

Він також відзначив вплив замін на хід матчу і позитивну роль ротації складу: «Дуже класно стартували, але потім, коли вигравали 3:1, пропустили два м’ячі і було дуже важко знову забити. Але вийшли заміни й вони нам дуже допомогли, на мою думку, я так скажу. І дуже радий, що ми виграли цей матч».

Миколенко пояснив, чому команда втратила перевагу: на його думку, коли команда веде в два м’ячі, гравці іноді підсвідомо розслабляються, і суперник отримує шанс скоротити різницю. «Коли ти виграєш завжди в два м’ячі, це ще важче. Тому що ти підсвідомо думаєш, що ти наче вже виграв цей матч, але тільки ти пропускаєш ще один м’яч, це вже різниця один, а вони на ходу, суперники», — сказав захисник.

Під час поєдинку Миколенко відзначився результативною передачею — асист на Руслана Маліновського.

Розслідування розкрадань бюджетних коштів у сфері “діджиталізації” Києва: можливі зловживання з боку посадовців

Національна поліція України розпочала розслідування можливих випадків розкрадання бюджетних коштів під час реалізації проєктів з «діджиталізації» в столиці. Слідство зацікавлене в діяльності посадовців Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Київської міської державної адміністрації (КМДА), а також керівників трьох комунальних підприємств — «Інформатика», «Київтелесервіс» та «ГІОЦ». За попередніми даними, ці особи могли бути причетні до організації схеми завищених закупівель, яка включала перерозподіл бюджетних коштів через підконтрольні підприємства, із подальшими «відкатами».

В рамках розслідування правоохоронці перевіряють більше тридцяти договорів, укладених між комунальними підприємствами та сторонніми постачальниками. Загальна сума цих угод становить близько 918 мільйонів гривень. Відомо, що частина коштів могла бути спрямована не за цільовим призначенням, а використана для особистого збагачення посадовців та їхніх спільників.

Особливу увагу слідчих привернули роботи з впровадження системи відеоспостереження. За версією слідства, низка договорів з виконання цих робіт була укладена з ТОВ «Українські інфосистеми», ТОВ «Сек’юріті Хаб» та ТОВ «Техком-Сервіс». Також під приціл потрапили контракти СКП «Київтелесервіс» з ТОВ «Ві Єм Джі» (пакети ПЗ для кіберзахисту на суму близько 26,1 млн грн) та з ТОВ «Технології для бізнесу» (два договори 2024–2025 рр. на загальну суму 138,9 млн грн щодо монтажу та наладки базових станцій зв’язку і поставки засобів зв’язку).

Правоохоронці вивчають і численні угоди між КП «Інформатика» та ТОВ «Українські інфосистеми» — мінімум 11 договорів на 257,7 млн грн (поставка джерел безперебійного живлення та монтаж), а також додаткові контракти на близько 70,7 млн грн, які можуть дублюватися у підрахунках. Загалом у справі фігурують також договори на поставку обладнання для оплати проїзду та електронного квитка — зокрема угода КП «ГІОЦ» з ТОВ «Центральний маршрутизатор» 2025 року на 3,5 млн грн.

У межах провадження суди вже надали дозволи на проведення обшуків у КП «Інформатика» та офісах окремих компаній-підрядників — всього 11 судових ухвал, повідомляє слідство. Найближчим часом планується проведення судово-економічних експертиз для встановлення розміру збитків, а також, за результатами слідчих дій, можуть бути вручені підозри.

Аналітичні дані показують широке співробітництво згаданих компаній з комунальними підприємствами: за даними Clarity-Project, на рахунках цих фірм — договори на загальну суму понад 1,54 млрд грн. Зокрема, ТОВ «Українські інфосистеми» має десятки угод із КП «Інформатика» та СКП «Київтелесервіс», ТОВ «Сек’юріті Хаб», ТОВ «Техком-Сервіс», ТОВ «Ві Єм Джі» та інші фігурують у значних закупівлях.

Це розслідування продовжує низку перевірок у сфері столичної «діджиталізації»: раніше щодо КП «Інформатика» та «Київтелесервіс» вже фіксувалися фінансові порушення, підозри та втрати бюджетних коштів. При цьому в правоохоронних провадженнях за останні роки декому з посадовців висували підозри, деякі справи завершувалися звільненнями або передачею матеріалів до суду, а інші — залишалися в стадії розслідування.

Майновий стан прокурора Павла Бурлаки: деталі з антикорупційної декларації

Антишахрайський проєкт «190» оприлюднив нові дані щодо майнового стану прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Павла Бурлаки. Ці дані викликали суспільний резонанс, оскільки детально висвітлюють наявне майно та зв'язки, які можуть впливати на професійну діяльність Бурлаки.

Павло Бурлака користується службовим житлом, яке було надано йому Міністерством оборони України ще в 2007 році. Квартира площею 82 кв. м, розташована в Хмельницькому, є не лише службовим, але й його місцем реєстрації. Це житло прокурор має право використовувати вже протягом 18 років, що створює певні питання щодо термінів і умов його перебування в ньому, зокрема у контексті службової діяльності та виконання обов’язків.

З 2014 року Павло Бурлака користується квартирою своєї матері Валентини Бурлаки — житло у Львові площею 69,60 кв. м, задеклароване вартістю 550 тис. грн. Також брат прокурора користується квартирою в Умані площею 55,8 кв. м, що також належить їхній матері. Валентина Бурлака працює адвокатом в Умані (номер свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 426 від 20.06.2011), і надає нерухомість синам у безоплатне користування.

Дружина Павла Бурлаки, Тетяна, має у спільній сумісній власності частку квартири (44,50 кв. м) в Хмельницькому; співвласниками цієї нерухомості є її родичі. Тетяна працює в тій самій Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Західного регіону на посаді головного спеціаліста відділу документального забезпечення.

Щодо транспорту, у декларації зазначено, що сам Павло автомобіля не має. У 2021 році його дружина придбала VOLKSWAGEN TIGUAN 2014 року випуску за 270 тис. грн; Орієнтовна ринкова вартість такої моделі становить близько 600 тис. грн.

За минулий рік у декларації вказано доходи Павла Бурлаки — 1,1 млн грн прокурорської зарплати. Його дружина отримала 24 тис. грн зарплати, 34 тис. грн пенсії та 19 тис. грн соціальних виплат. Готівкові заощадження подружжя, за даними проєкту, становлять: у Павла — $4 тис. і 70 тис. грн, на банківських рахунках — 92 тис. грн; у Тетяни — $1 тис. готівкою та 111 тис. грн на рахунках. Загальна сума заощаджень подружжя оцінюється майже в півмільйона гривень.

Зміна назви розмінної монети: Верховна Рада готується ухвалити історичний законопроєкт

Верховна Рада України має намір до кінця 2025 року ухвалити законопроєкт, який пропонує замінити сучасну назву розмінної монети «копійка» на історичну українську «шаг». Цей законопроєкт був зареєстрований 1 жовтня, і за словами голови парламенту Руслана Стефанчука, процес розгляду вимагає ретельного опрацювання. Він також зазначив, що для прийняття таких значних рішень потрібно більше часу, щоб забезпечити належну консультацію та погодження на всіх рівнях.

Стефанчук є одним із чотирьох ініціаторів цієї ініціативи. Заступниця голови парламенту Олена Кондратюк повідомила, що проект закону отримав підтримку від представників усіх парламентських фракцій, що значно підвищує шанси на його успішне ухвалення. За її словами, серед переваг цієї ініціативи — можливість повернення до історичних коренів та відновлення частини культурної спадщини України через відновлення старої назви монети, яка була в обігу ще в часи Київської Русі.

Зареєстровано два пов’язані проєкти: основний законопроєкт №14093, який передбачає відмову від радянської назви «копійка» та повернення до «шага», і допоміжний законопроєкт №14094. Стефанчук наголосив, що ініціатива має не лише технічний, а й символічний зміст: «Копійка» розглядають як спадщину російської імперії та СРСР, тоді як «шаг» — історична українська назва, відома ще з часів Гетьманщини і УНР і згадана в класичній літературі.

У повідомленні також зазначено, що зміна не вимагатиме додаткових витрат: певний час у готівковому обігу паралельно перебуватимуть і «копійки», і «шаги», їх співвідношення планують залишити 1:1. Ініціатори позиціонують крок як відновлення національної ідентичності та розрив із колоніальними наративами.