Понад 17 тисяч українців задекларували доходи понад мільйон

У 2024 році понад 17 тисяч українців задекларували доходи понад 1 мільйон гривень, що на 63% більше, ніж торік. Про це повідомила Державна податкова служба України.

Загальна сума доходів, задекларованих мільйонерами, сягнула 253,6 млрд гривень, а податкові зобов’язання за результатами декларацій — 8,7 млрд грн.

Загалом українці задекларували 326 млрд гривень доходів за минулий рік — на 107 млрд більше, ніж у 2023-му.

Як зазначив голова ДПС Руслан Кравченко, рекордну суму податкових зобов’язань задекларував один киянин — понад 4,6 млрд гривень, включаючи податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Найбільше доходів задекларували мешканці таких регіонів:

  • Київ — 156 млрд грн

  • Дніпропетровська область — майже 30 млрд грн

  • Львівська область — 18,2 млрд грн

  • Київська область — 17,5 млрд грн

Серед джерел доходів, які громадяни найчастіше зазначали в деклараціях:

  • Іноземні доходи — 34,2 млрд грн

  • Спадщина та дарування — 13,6 млрд грн

  • Продаж майна — 6,8 млрд грн

  • Інвестиції — 4,9 млрд грн

  • Оренда майна — 3,4 млрд грн

У ДПС наголошують, що позитивна динаміка свідчить про підвищення добровільної податкової дисципліни серед громадян, а також зростання прозорості доходів навіть в умовах воєнного стану.

Схожі статті

Тимчасово виконуючий обов’язки керівника Т: важливі зміни та нові виклики для організації

Тимчасово виконуючий обов’язки керівника Т, призначений на цю посаду після відставки попереднього керівника, вступає в новий етап управлінської діяльності, що супроводжується не лише внутрішніми змінами, але й великими викликами для всієї організації. Призначення нового керівника, хоч і тимчасове, стало важливим кроком для стабілізації ситуації та забезпечення безперебійної роботи установи в умовах змін.

Новопризначений виконуючий обов’язки керівника вже відзначився своєю активною позицією щодо покращення внутрішніх процесів організації. У своєму зверненні до колективу він зазначив, що пріоритетами його роботи на цей час стануть зміцнення командної роботи, підвищення ефективності управлінських процесів та забезпечення прозорості у прийнятті рішень. Ці кроки необхідні для того, щоб організація могла успішно впоратися з новими викликами, зокрема в умовах економічної та соціальної нестабільності.

Михайло Борусовський користується елітним позашляховиком Toyota Land Cruiser Prado 2019 року, який належить його батьку, а дружина має автомобіль Fiat Punto 2010 року.

У 2024 році Борусовський отримав 1,7 млн грн зарплати, 12 тис. грн соціальних виплат та понад 9 тис. грн доходу від здачі земельної ділянки в оренду компанії ТОВ “КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ ЛЬВІВ”, що входить до міжнародного агрохолдингу. Дружина посадовця отримала лише 2,5 тис. грн соціальних виплат.

Загальні грошові заощадження родини перевищують 4,5 млн грн, з яких 90 тис. доларів та 15 тис. євро зберігаються готівкою. Частина земельних ділянок у селі Сіде належить батькам Борусовського, які раніше займали посади у місцевому самоврядуванні та здавали майно в оренду тій же агрокомпанії.

Інцидент у київському метро: затримано молодика, який розпилив сльозогінний газ

У Києві правоохоронці затримали молодого чоловіка, який влаштував бійку та застосував сльозогінний газ у вагоні столичного метро. Інцидент стався 19 грудня близько 22:20 на станції «Тараса Шевченка» на синій гілці метро, що стало шокуючою подією для пасажирів та привернуло увагу правоохоронців.

За повідомленням поліції Києва, молодик вступив у конфлікт з іншими пасажирами під час поїздки, після чого вирішив застосувати сльозогінний газ, що спричинило паніку серед людей у вагоні. Унаслідок розпилення газу кілька осіб отримали легке подразнення очей та дихальних шляхів. На щастя, серйозних травм ніхто не зазнав, але ситуація стала небезпечною через швидко поширюваний газ.

Завдяки злагодженим діям поліції та фахівців кримінального аналізу зловмисника вдалося розшукати і затримати.

За фактом події слідчі внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України — хуліганство. Наразі готується повідомлення про підозру. Затриманому загрожує до семи років позбавлення волі.

Кияни вчетверте переживають війну: ілюзія безпеки в умовах постійної небезпеки

У четвертий рік війни кияни стали заручниками ілюзії безпеки у власних оселях. Попри те, що столиця України залишалася основним центром адміністративного та культурного життя, протягом цього періоду вона неодноразово ставала мішенню для ракетних ударів, артилерійських обстрілів та інших загроз, що залишали слід на кожному мешканці. Усе це створило парадоксальну ситуацію: навіть попри відносну стабільність, люди в столиці все більше почувалися невпевнено та під постійною небезпекою.

Ще до початку війни Київ був символом безпеки і процвітання, тим місцем, де можна було знайти притулок від усіх зовнішніх загроз. Однак із часом ця ілюзія почала руйнуватися. Кияни стали свідками ракетних ударів, які вражали цивільні об'єкти, житлові будинки, інфраструктуру. Протягом останніх років столиця пережила серію жорстоких атак, що змусило багатьох замислитися над питанням безпеки навіть у своїх домівках.

Корупційний аспект ситуації не менш вражає. За останні роки на ремонт і будівництво сховищ витрачено понад два з половиною мільярда гривень, однак більшість тендерів отримали фірми-одноденки з мінімальним статутним капіталом. Систематичні переплати на будматеріалах та закупівля непотрібного обладнання, як-от барабани та овочерізки за захмарними цінами, свідчать про глибоку корупцію на всіх рівнях.

Доступ до інформації про справжній стан укриттів обмежений: чотири з десяти районних адміністрацій відмовляються надавати дані, аргументуючи це службовою таємницею. Це створює ілюзію безпеки, яка розбивається під час першої серйозної атаки. Навіть масштабні тендери та кошти не рятують життя киян, якщо за організацією стоїть мережеве відмивання грошей і безкарність чиновників.

Трагедії останніх років, коли внаслідок ракетних ударів загинуло десятки людей, включно з дітьми, демонструють ціну цієї паперової безпеки. Система, у якій лояльність до керівників важить більше за життя дітей, не здатна забезпечити справжній захист. Без радикального очищення від корупції та реальних покарань для організаторів схем безпека Києва залишатиметься привілеєм для обраних.

Андрій Єрмак подає у відставку після корупційного скандалу з “плівками Міндіча”

Після розголосу, спричиненого корупційним скандалом, пов'язаним із так званими «плівками Міндіча», Андрій Єрмак оголосив про свою відставку з посади керівника Офісу Президента України. Це рішення стало результатом серйозних суспільних та політичних наслідків, які викликала публікація записів, на яких фігурують високопосадовці, включаючи найближчого соратника президента.

«Плівки Міндіча», які з'явилися у медіапросторі, стали об'єктом широкого обговорення, викликавши обурення як серед громадськості, так і в політичних колах. Вони містять аудіозаписи, де обговорюються корупційні схеми, зокрема маніпуляції з державними ресурсами та вплив на важливі рішення, що мали місце на високому рівні влади. Цей скандал спричинив значний резонанс і посилене суспільне обурення щодо стану боротьби з корупцією в Україні.

Зараз, ймовірно, Зеленський планує залишити керування Офісом президента у технічному форматі, передавши аналітичні функції іншим структурам. Потенційними кандидатами на тимчасове очолювання ОПУ називають заступника керівника Ігора Брусила та керівницю апарату Марію Вітушок.

Ведернікова також звертає увагу на затягування зміни низки голів обласних державних адміністрацій та на те, що на посаді залишається голова Фінмоніторингу Філіп Пронін, який, за даними джерел, блокує розслідування НАБУ. Основним аргументом Зеленського, за інформацією ЗМІ, є відсутність підозри проти людей із оточення Єрмака: «Нехай спочатку НАБУ та САП доведуть, що всі навколо – корупціонери».

Нагадаємо, 28 листопада НАБУ провело обшуки у помешканні Єрмака в межах іншого кримінального провадження. Його пов’язують із «плівками Міндіча», де фігурує під прізвиськом «Алі-Баба», нібито даючи вказівки правоохоронцям щодо тиску на антикорупційні органи.