Російська сторона може активізувати використання білоруської території для проведення нових ударів по Україні, зокрема, вдаючись до дронів для атак на ключову інфраструктуру. Аналітики Institute for the Study of War (ISW) попереджають про тенденцію до ескалації конфлікту, вказуючи на спроби Москви та Мінська створити інформаційний фон для подібних дій.
Наступна хвиля занепокоєння з’явилася після заяви державного секретаря Ради безпеки Білорусі Олександра Вольфовича, який стверджував, що протягом останнього тижня було зафіксовано 116 випадків перетину українськими безпілотниками білоруського кордону. Він також повідомив, що деякі з дронів нібито намагалися атакувати білоруську прикордонну інфраструктуру.
ISW зауважує, що ці висловлювання можуть слугувати частиною більшої інформаційної кампанії, що має на меті виправдати військові дії російських сил з використанням білоруської території. Влада України також зауважує, що Кремль намагається залучити Білорусь до нових військових операцій.
При цьому експерти ISW не помічають ознак підготовки до великомасштабного вторгнення з півночі, як це сталося у 2022 році. Вони констатують, що наразі немає достатньої концентрації військ на білорусько-українському кордоні, що вказувало б на готовність до нового наступу. Росія, що зосереджена на бойових діях на сході та півдні України, вочевидь, не має резервів, щоб підтримати білоруські військові акції.
Однак загроза полягає в іншому: Білорусь може стати базою для масованих дронових атак на українські об'єкти, зокрема, на ключові логістичні маршрути, що забезпечують постачання військової допомоги з заходу. Зокрема, аналітики звертають увагу на автомагістраль М-06 Київ — Чоп, яка проходить через кілька західних областей України і є стратегічно важливою для постачання.
Запуск дронів з Білорусі дозволить скоротити відстань до цілей в Україні і підвищить ефективність ударів, надаючи можливість вражати цілі з більшою точністю. Це також може загрожувати логістичним ланцюгам між Україною та НАТО, особливо в західних регіонах, які, до цього часу, залишалися відносно безпечними.
ISW також згадує випадок, що стався наприкінці 2025 року, коли російський дрон з Білорусі атакував український вантажний потяг поблизу Коростеня, що підкреслює ризики нових форматів атак. У звіті зазначається, що риторика білоруських чиновників може бути частиною підготовки суспільної думки до подальшого військового співробітництва з Росією.
Влада України реагує на ці події обережно, але пильно стежить за розвитком ситуації. Зокрема, Державна прикордонна служба України відкинула звинувачення Мінська, зазначаючи, що Росія сама активно використовує білоруську територію для атак.
У відповідь на загрози Україна нарощує оборонні можливості на північному кордоні, зокрема, посилює інженерні укріплення та системи спостереження. Також командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді заявив про виявлення 500 потенційних цілей на території Білорусі у разі втручання Мінська у війну.
Не зважаючи на тривожні прогнози, аналітики підкреслюють, що це не обов'язково призведе до неминучого наступу, а може стати частиною нової моделі війни з акцентом на повітряну загрозу та атаки на логістику. Це може змінити ситуацію в західних областях України, які до недавнього часу сприймалися як відносно безпечні.