Після трьох років життя без питної води, коли в крани мешканців Миколаєва надходила лише солона технічна рідина, нарешті з’явилася надія: вже за два тижні новий магістральний водогін запрацює на повну. Влада обіцяє, що прісна вода потече в усі системи міста.
Та за цим проривом ховається й інша сторона історії — фінансова. Проєкт, який подавався як невідкладний і життєво необхідний, швидко перетворився на корупційну схему із завищеними цінами, непрозорими закупівлями та підрядниками «потрібних людей».
Спочатку вартість будівництва оцінювали у 3 мільярди гривень. Проте вже за кілька місяців цифра зросла майже втричі — до 8,8 мільярда. Аналіз кошторисів показав завищені ціни на матеріали та роботи, а тендери віддали у руки компаній ТОВ «Укртрансмост» та ТОВ «Ростдорстрой».
Закритий характер закупівель викликав закономірні підозри: вартість будівництва зростала не через інфляцію чи логістику, а через «договорняки» чиновників і бізнесу.
Бюро економічної безпеки відкрило кримінальне провадження № 72025161020000025 за ч. 1 ст. 212 КК України. Йдеться про можливе ухилення від сплати податків та фінансові махінації.
Проте поки слідчі розбираються у схемах, мешканці Миколаєва з полегшенням чекають на повернення прісної води. Для них це не політика і не великі гроші, а елементарне право на життя в гідних умовах.
Історія з водогоном стала символом подвійності української реальності: з одного боку — перемога громади, яка отримає нарешті воду. З іншого — ганебна практика наживи на базових потребах людей навіть під час війни.
