Правоохоронці розслідують схему ухилення від мобілізації за участі виробника дронів із Запоріжжя

Запорізького виробника дронів “Генерал Черешня” перевіряють у межах кримінального провадження за фактом організації масштабної схеми ухилення від мобілізації. Про це повідомляє детективне бюро ABSOLUTION із посиланням на матеріали Одеської поліції та спецпрокуратури у сфері оборони Південного регіону.

За даними слідства, адвокат у змові з керівництвом ТОВ “Центр досліджень безпілотних систем”, яке виробляє дрони під брендом “Генерал Черешня”, організував протиправні послуги для ухилянтів. Серед них:

  • фіктивне працевлаштування на “критичному підприємстві” для отримання броні;

  • допомога у втечі з території ТЦК чи збірних пунктів;

  • зняття з розшуку у базі “Оберіг”;

  • оформлення інвалідності чи непридатності для уникнення призову або виїзду за кордон.

Правоохоронці зазначають, що частина схеми діяла за підтримки окремих службовців ТЦК та СП, які за хабарі змінювали дані у військових реєстрах.

До розслідування залучені:

  • директор підприємства Олександр Русаков,

  • засновник компанії Ярослав Гришин,

  • його брат Станіслав Гришин.

Використовуючи статус критично важливого підприємства, вони забезпечували клієнтам фіктивні відстрочки від мобілізації.

6 серпня 2025 року Олександра Русакова звільнили з посади директора. Новим керівником підприємства став місцевий депутат Михайло Прасол, який, за даними слідства, отримував мільйонні виплати у вигляді зарплат від “Генерал Черешня”, легалізуючи таким чином кошти.

Провадження відкрите за ч. 3 ст. 368 (одержання неправомірної вигоди), а також ч. 1 ст. 114-1 ККУ (перешкоджання законній діяльності ЗСУ). Слідчі перевіряють масштаби схеми та причетність інших осіб у структурах військкоматів.

Схожі статті

“Території в обмін на мир” – медійники Офісу отримали завдання провести моніторинг настроїв суспільства. Джерела

За інформацією наших джерел, після закритої наради в Офісі Президента, близькі до Офісу медійники отримали завдання провести заміри настроїв у суспільстві щодо готовності “обміну територій на мир”. Також, за інформацією джерела, під час закритої наради обговорювались варіанти легалізації рішення про зупинку бойових дій в обмін на території через парламент. Зокрема, в ОП розглядають варіант перекладення […]

Білорусь робить кроки до відновлення діалогу з Україною: прагнення до компромісу чи стратегічний маневр?

Білорусь зробила публічний крок у напрямку відновлення діалогу з Україною, висловивши готовність до переговорів з українською стороною в контексті поточної ескалації. Заява голови КДБ Івана Тертеля, який оголосив про бажання знайти консенсус щодо припинення війни, стала важливою подією на міжнародній арені. За його словами, Білорусь готова до «тихих і спокійних домовленостей», що дозволять знизити напруженість і знайти компроміс у складних умовах війни.

Тертель зазначив, що президент Білорусі працює над стабілізацією ситуації в регіоні і що Мінськ вже досяг певного балансу між інтересами різних сторін, що дозволяє вести такі переговори. Зокрема, керівник КДБ акцентував увагу на готовності Білорусі сприяти мирному процесу через дипломатичні канали. Він також підкреслив, що такі зусилля важливі для зниження санкційного тиску на країну, адже саме економічні обмеження стали однією з основних проблем для Білорусі в останні роки.

Заяви пролунали на тлі зусиль Мінська вийти з політичної та економічної ізоляції, накладеної після виборів 2020 року та участі у підтримці російського вторгнення. Упродовж останніх тижнів білоруська риторика пом’якшилася: влада демонструє готовність долучатися до мирних ініціатив, водночас просуваючи контакти з європейськими столицями та Вашингтоном.

За наявною інформацією, білоруські дипломати провели низку зустрічей із представниками ЄС, обговорюючи роль Мінська в безпекових дискусіях. У вересні відбулося часткове відновлення діалогу зі Сполученими Штатами: Вашингтон посприяв домовленостям щодо звільнення частини політичних в’язнів, натомість погодився на пом’якшення обмежень проти «Белавіа». Представник американської адміністрації Кіт Келлогг пояснив, що підтримання каналів зв’язку з Мінськом розглядається як елемент ширших зусиль з припинення війни.

Попри такі сигнали, Білорусь не розриває військово-політичного зв’язку з Москвою. Минулого місяця Мінськ і Кремль провели масштабні навчання «Захід-2025», які стали демонстрацією сили на східному фланзі НАТО та знаком того, що стратегічний союз зберігається. На початку жовтня Олександр Лукашенко також звинуватив Київ у небажанні домовлятися, застерігши, що без переговорів Україна «може перестати існувати як держава».

Корупційні скандали в КМДА: хто наступний на вихід?

У Київській міській державній адміністрації (КМДА) на тлі останніх подій почали активно обговорювати можливі звільнення серед високопосадовців. За інформацією джерела видання 360ua.news, поки екс-перший заступник мера Микола Поворозник прибирає свої речі з кабінету, в адміністрації почали активно ставити ставки на те, хто з наступних високопосадовців може втратити свою посаду через корупційні скандали.

Одним із основних претендентів на звільнення є заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Марина Хонда. Вона потрапила під пильну увагу громадськості та правоохоронців через ряд підозрілих ситуацій, пов'язаних з її діяльністю. Наразі ставки на її звільнення оцінюються як 1 до 2. Не менш високі прогнози на звільнення і для заступника голови КМДА Валентина Мондриївського. Спостерігачі вказують, що корупційні скандали навколо його імені не зменшуються, і його позиція в адміністрації все більше стає під питанням.

Нагадаємо, Марина Хонда та Валентин Мондріївський фігуранти ряду гучних корупційних скандалів пов’язаних з розкраданням бюджетних коштів столиці.

Як ми писали раніше, за даними правоохоронців, ключову роль у схемі розкрадання бюджетних коштів у розмірі 149 мільйонів гривень виділених на медичну допомогу тяжкохворим відігравала саме Марина Хонда, а затримання заступника директора Департаменту охорони здоров’я КМДА Геннадія Лепського стало лише початком великої кримінальної справи.

Нагадаємо, мова йде кошти, призначені для надання паліативної допомоги хворим, які виділялись на рівні 55 тисяч гривень на місяць для кожного пацієнта.

Проте насправді, пацієнти отримували лише 5 тисяч, а решта грошей йшла на покупку елітних автомобілів та нерухомості для чиновників КМДА.

Один з автомобілів, Porsche Cayenne, який формально був зареєстрований для перевезення тяжкохворих, насправді використовували самі фігуранти справи. Цей автомобіль, разом із іншими активами, став частиною незаконного збагачення високопосадовців, в тому числі Марини Хонди.

Стосовно корупційних потоків, які контролює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський, читайте у нашому матеріалі: Схеми розкрадання бюджету Києва чиновником КМДА.

Нове правило для українців у США: платіж за дозвіл на в’їзд (parole) з 16 жовтня 2025 року

З 16 жовтня 2025 року українці, які перебувають у США за програмою Uniting for Ukraine (U4U) або подають заявку на продовження дозволу на в'їзд (parole), будуть зобов’язані сплатити збір у розмірі $1000. Про це повідомила Служба громадянства та імміграції США (USCIS), вказавши, що цей платіж буде актуальним не лише для нових заявок, але й для продовження дозволу на в’їзд (re-parole).

Збір стягуватиметься щороку, з коригуванням суми відповідно до рівня інфляції, що регулюється законом HR 1. Важливо зазначити, що цей платіж застосовується тільки в тому випадку, якщо особа перебуває на території США і їй надається або поновлюється дозвіл на в’їзд. Якщо заявник вже попередньо отримав схвалення своєї заяви за умови сплати цього збору, то наступні етапи процесу оформлення дозволу також потребуватимуть сплати відповідної суми.

Відомство також зазначає, що в окремих випадках можливі винятки з вимоги про оплату. Деталі таких винятків USCIS визначатиме індивідуально під час розгляду звернення.

Для бенефіціарів U4U це означає, що всі нові клопотання про надання або продовження parole мають включати етап оплати збору після відповідного повідомлення від USCIS. Наголошується, що йдеться саме про імміграційний збір за надання (або поновлення) статусу parole, а не про інші платежі.