Правоохоронці взялися за так званий “сімейний бізнес” Юлії Свириденко в Чернігівській області

Правоохоронні органи Чернігівської області виявили зацікавленість у розслідуванні “відкатних схем”, пов’язаних із будівництвом фортифікаційних споруд та відновленням інфраструктури на території регіону. За попередніми даними, до організації таких схем може мати відношення перший віцепрем’єр-міністр України Юлія Свириденко та її брат Віталій Свириденко. Розслідування вказує на можливу участь цих осіб у корупційних діях, спрямованих на незаконне збагачення за рахунок державних коштів та порушення встановлених законодавством процедур. Правоохоронці звертають особливу увагу на збір та аналіз доказів, що стосуються зазначених фактів, та зобов’язуються вжити всіх необхідних заходів для притягнення винних до відповідальності перед законом.

Нагадаємо, наразі рідна для Юлії Свириденко Чернігівська область відбудовується після нападу росіян у 2022 році, а на кордоні з РФ та Білоруссю активно зводяться фортифікаційні споруди. Як стало відомо журналістам нашого видання, бюджети на фортифікацію та відновлення виділяються суттєво завищені, уже з урахуванням так званих “відкатів”.

За інформацією нашого джерела в Службі безпеки України, відповідальною за виділення необхідного бюджету для освоєння є перший віце – прем’єр України Юлія Свириденко, а рішення стосовно того, хто саме з підрядників і за який “відкат” буде проводити виконання робіт приймає її брат – Віталій Свириденко

“Відкатна” схема реалізується із залученням місцевих чиновників, у кожного з яких своя “роль” та своя “доля”. Мова йде про голову Чернігівської ОДА Вячеслава Чауса, його заступника Костянтина Мегема та начальника Управління капітального будівництва Чернігівської ОДА Ярослава Слєсаренко.

Якщо порівняти бекграунд Вячеслава Чауса та Юлії Свириденко, можна відстежити ряд звязків: обоє родом з Чернігова, неодноразово пересікались на державній службі. В даному контексті варто також звернути увагу на офіційні біографії батьків Юлії Анатоліївни – чиновників, бекграунд яких також пов’язаний з Вячеславом Чаусом.

Тож не дивно, що призначення Вячеслава Чауса на посаду голови ОДА відбулось у серпні 2021 року, якраз в той час, коли Юлія Свириденко займала посаду Заступника Керівника Офісу Президента України. Також з точки зору аналізу бекграунду Вячеслава Чауса виглядає логічним, після отримання посади голови ОДА призначення своїм першим заступником Костянтина Мегема. Вячеслав Чаус познайомився з Костянтином Мегемом в ПАТ “Київстар” і надалі забрав із собою у АТ “Укргазвидобування”.

Як бачимо, “компанія” по освоєнню бюджетних коштів, що виділяються на відновлення інфраструктури та проведення фортифікаційних робіт в Чернігівській області давно знайома між собою. Тож перейдемо до розподілу “ролей” та “відсотків” відкатів. Як кажуть: “хто”, “кому” і головне “скільки”.

В Чернігівській області за фінансування і контроль за здійсненням ходу будівництва укріплень голова ОДА Вячеслав Чаус призначив відповідальними Константина Мегема та Ярослава Слєсаренко. Щодо останнього, то як повідомляють наші джерела в СБУ, його підозрюють у розкраданні бюджетних коштів під час будівництва доріг в області.

Поки що викликають на допити як свідка, але найближчим часом Ярослав Слєсаренко має всі шанси із категорії “свідків” перейти до категорії “підозрювані”. Як повідомляють наші джерела, всі необхідні матеріали для цього уже зібрані. Зокрема, було встановлено, що Ярослав Слєсаренко за 2023 -2024 роки через зловживання під час будівництва укріплень та відновлення інфраструктури в області, отримав відкатів на суму в 37 млн. грн.

Щодо відкатів на будівництві доріг, варто згадати ще одного чиновника: директора Державного підприємства “Агентство місцевих доріг Чернігівської області” Олександра Мисника. За повідомленнями наших джерел, тільки за період 2023-2024 року Олександр Мисник збагатився на 69 млн.грн. Варто відзначити, що Олександр Мисник також добрий знайомий Юлії Свириденко, так як саме Олександр Петрович змінив її на посаді в.о. Чернігівської ОДА в листопаді 2018 року.

Всі технічні моменти по перемозі в тендерах потрібних компаній-підрядників, вирішує заступник голови Чернігівської ОДА Синенко Дмитро Григорович. В команді Дмитра Синенко називають “касиром” – через наявність фінансової освіти та досвіду роботи в банківській сфері. Зона відповідальності Дмитра Синенко – розподіл всіх підрядів в регіоні, організація перемоги на тендерах лояльних підприємств та контроль збору “відкатів”.

На місцевому рівні курує процес та безпосередньо контактує із сім’єю Свириденко керівник Чернігівської ОДА Вячеслав Чаус, а з боку правоохоронців процес розкрадання державних коштів “кришує” УСР Чернігівської області, за що отримує 0,5% від перерахованих на відновлення інфраструктури та фортифікацію бюджетних коштів.

Нашу увагу також привернув той факт, що брат Юлії Свириденко – Віталій, періодично контактує та здійснює “оперативний контроль” за Олександром Мисником та Ярославом Слєсаренко. За нашою інформацією, Віталій Свириденко наразі знаходиться в Лондоні, де забезпечує “конвертацію відкатів” на офшорні рахунки.

Схожі статті

Мільярдні махінації в аптечному бізнесі: в Україні викрили масштабну схему відмивання коштів

В Україні правоохоронні органи припинили дію багаторічної фінансової схеми, через яку з державного бюджету виводилися колосальні суми грошей. До незаконної діяльності, за даними слідства, були залучені аптечні мережі, що працювали в різних регіонах країни. Йдеться про системне заниження податку на прибуток, унаслідок чого понад 2 мільярди гривень опинилися в тіньовому обігу.

Про викриття протиправного механізму публічно повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко. За його словами, схема діяла роками та охоплювала велику кількість суб’єктів господарювання, які формально працювали в межах закону, але фактично використовували фінансові інструменти для мінімізації податкових зобов’язань.

За даними слідства, організатор схеми ще у 2021 році створив в Україні іноземне представництво, на яке були зареєстровані патенти на дезінфекцію приміщень і боротьбу з гризунами за допомогою ультразвукового випромінювання. Надалі ці патенти стали ключовим елементом податкових маніпуляцій.

Упродовж 2022–2025 років до схеми залучили близько десяти аптечних мереж, які об’єднують 183 підприємства по всій території України. Компанії системно перераховували кошти на користь іноземного представництва під виглядом сплати роялті за користування патентами.

У прокуратурі наголошують, що такі платежі не мали жодного реального економічного змісту. Йшлося про фіктивні послуги, зокрема інструкції з дезінфекції приміщень у спосіб, який фактично не існує. Жодних реальних господарських операцій або наданих послуг слідство не встановило.

Для легалізації фіктивних операцій організатор залучив підконтрольних осіб, призначив лояльних директора та головного бухгалтера, укладав фіктивні ліцензійні договори і підписував акти «наданих послуг», достеменно знаючи, що ці послуги не виконувалися.

За результатами досудового розслідування та податкових досліджень правоохоронці встановили, що лише у 2022–2025 роках завдяки цій схемі в тіньовий обіг було виведено понад 2 мільярди гривень.

Директору та головному бухгалтеру підконтрольних структур повідомлено про підозру у службовому підробленні. Вони вже надали покази слідству. Організатору схеми оголошено підозру за фактами службового підроблення та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Досудове розслідування триває.

Сімейні активи та кар’єра посадовця: як змінювалося майнове становище родини Калугіних

Дружина керівника Бюро економічної безпеки у Закарпатській області Євгенія Калугіна — Альона Калугіна — протягом кількох років стала співвласницею помітної кількості бізнес-проєктів і об’єктів нерухомості в регіонах, де її чоловік раніше обіймав керівні посади. Така динаміка привернула увагу громадськості, адже розширення сімейних активів відбувалося паралельно з кар’єрним зростанням посадовця в системі економічної безпеки держави.

Після кожного нового призначення Євгенія Калугіна в тому чи іншому регіоні фіксувалася активізація підприємницької діяльності його дружини. Йшлося насамперед про участь у компаніях, пов’язаних із ринком нерухомості, а також про набуття прав на комерційні та житлові об’єкти. Географія цих активів часто збігалася з місцями службової діяльності посадовця, що породжувало додаткові запитання щодо джерел фінансування та можливих зв’язків між державною посадою і приватними інтересами родини.

Напередодні переведення Калугіна до Чернівецької області його мати, Тетяна Калугіна, стала співвласницею компанії «Голден Блек», яка почала розвивати мережу автозаправних станцій на Буковині. Згодом вона вийшла зі складу засновників, однак уже у вересні 2025 року компанія зі схожою назвою — «Голден Блек Спа» — взяла кредит на 40 млн грн для придбання двох будівель автозаправок. Йдеться про АЗС мережі GB Oil у Чернівецькій області. Співвласницею цієї компанії є Альона Калугіна.

Інвестиції родини на Буковині цим не обмежилися. У 2024 році Альона Калугіна разом із партнерками придбала земельну ділянку площею 1,73 га за 7 кілометрів від Чернівців. Уже влітку 2025 року на цій локації відкрився ресторанно-відпочинковий комплекс Black Lotus із басейном, а наприкінці того ж року — нічний клуб. Комплекс наразі розширюється. Ринкова вартість аналогічної ділянки поблизу сьогодні перевищує 12 млн грн. Партнеркою Альони Калугіної в ТзОВ «Голден Блек Спа» є Віоріка Чорней — мати першого заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури Вячеслава Чорнея.

Паралельно з цим у 2024 році дружина та мати Євгенія Калугіна придбали по 6 соток землі кожна у приватному секторі Ужгорода — поблизу словацького кордону. На ділянці, яка дісталася дружині, розташовувався житловий будинок, що був знесений. Наразі на його місці зводиться житловий комплекс. За оцінками ринку, земельна ділянка площею 12 соток у цій локації нині коштує понад 100 тисяч доларів. Водночас у декларації посадовця зазначено, що будинок із землею було придбано майже за 17 тисяч доларів.

У липні 2025 року Альона Калугіна інвестувала в аграрну компанію «Хрум», у власності якої перебуває понад 2 гектари землі на Закарпатті. Ринкова вартість цих земель оцінюється приблизно у 90 тисяч доларів.

Після призначення Євгенія Калугіна на посаду в БЕБ, у липні 2023 року, його батько Павло Калугін став власником понад пів гектара землі в Козині поблизу Києва. Ділянка розташована по сусідству з маєтком бізнесмена Ріната Ахметова. Наразі земля аналогічної площі в цій локації коштує близько 15 млн грн. Сам Павло Калугін заявив, що придбав ділянку за власні кошти.

Водночас офіційні доходи родини виглядають значно скромніше. За підрахунками журналістів, батьки Євгенія Калугіна за останні 15 років сукупно офіційно заробили близько 5 млн грн. Брат чиновника, Станіслав Калугін, володіє кількома міжнародними технологічними бізнесами і протягом кількох років здійснював грошові перекази Альоні Калугіній.

Сукупність цих фактів формує питання не лише до джерел походження сімейних активів, а й до потенційного конфлікту інтересів у діяльності очільника регіонального підрозділу БЕБ — структури, що покликана боротися з економічними злочинами та тіньовими схемами.

У Києві затримали шахрая, який обіцяв за гроші допомогу в ухиленні від мобілізації

У Києві правоохоронці викрили шахрая, який пропонував військовозобов’язаному уникнути призову та знятися з військового обліку за значну суму грошей. За свої "послуги" чоловік вимагав 5200 доларів США. Згідно з матеріалами слідства, зловмисник отримав контактні дані військовозобов’язаного через своїх знайомих і зателефонував йому з пропозицією допомогти у вирішенні проблеми з військовим обліком.

Шахрай запевнив чоловіка, що має налагоджені зв’язки у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки і може організувати визнання його непридатним до служби. Окрім цього, він пообіцяв забезпечити виключення з військового обліку, що дало б можливість уникнути мобілізації. Для виконання цих дій зловмисник вказав суму, яку потрібно заплатити.

Як підтвердження «серйозності намірів» фігурант вимагав аванс. На банківську картку йому перерахували 1700 доларів США, що за курсом становило 70 800 гривень. Решту суми — 3500 доларів — він отримував через посередника.

Після передачі коштів чоловіка затримали правоохоронці. Йому готують повідомлення про підозру та обирають запобіжний захід. У разі доведення вини фігуранту загрожує кримінальна відповідальність за незаконне отримання неправомірної вигоди та сприяння ухиленню від мобілізації.

Правоохоронці наголошують, що подібні «послуги» є незаконними, а спроби вирішити питання через посередників можуть обернутися як втратою грошей, так і кримінальною відповідальністю.

Хабарі за наукові ступені: на заході України викрито масштабну корупцію в університетах

Служба безпеки України разом із Національною поліцією повідомили про викриття корупційної схеми, що діяла у закладах вищої освіти західних регіонів країни. За даними слідства, посадовці університетів системно отримували неправомірну вигоду за сприяння в організації захисту дисертацій та подальшому присудженні наукового ступеня доктора філософії.

Правоохоронці встановили, що до схеми були залучені науково-педагогічні працівники одного з університетів, зокрема троє професорів, доцент, а також завідувачі кафедр. Вони використовували своє службове становище для впливу на членів спеціалізованих учених рад, формування «потрібних» комісій та забезпечення позитивного результату захисту незалежно від реального рівня наукової роботи здобувачів.

За даними слідства, корупційний механізм працював через разову спеціалізовану вчену раду, створену для присудження наукового ступеня. До оборудки також були причетні завідувач відділу та науковий керівник здобувача.

Посадовці вимагали та отримували хабарі за підготовку й організацію захисту дисертації, проведення атестації та подальше присудження наукового ступеня. Домовленості відбувалися через наукових керівників, а гроші перераховувалися на банківські картки фігурантів.

Правоохоронці провели обшуки за місцями роботи та проживання підозрюваних. Під час слідчих дій було вилучено службову документацію, мобільні телефони та банківські картки, які використовувалися для отримання неправомірної вигоди.

П’ятьом посадовцям закладів вищої освіти повідомлено про підозру за частиною першою статті 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою. Науковому керівнику оголошено підозру за частиною четвертою статті 354 Кримінального кодексу України — підкуп працівника підприємства, установи чи організації.

Слідчі дії тривають, встановлюється повне коло осіб, причетних до корупційної схеми.