Правоохоронці взялися за так званий “сімейний бізнес” Юлії Свириденко в Чернігівській області

Правоохоронні органи Чернігівської області виявили зацікавленість у розслідуванні “відкатних схем”, пов’язаних із будівництвом фортифікаційних споруд та відновленням інфраструктури на території регіону. За попередніми даними, до організації таких схем може мати відношення перший віцепрем’єр-міністр України Юлія Свириденко та її брат Віталій Свириденко. Розслідування вказує на можливу участь цих осіб у корупційних діях, спрямованих на незаконне збагачення за рахунок державних коштів та порушення встановлених законодавством процедур. Правоохоронці звертають особливу увагу на збір та аналіз доказів, що стосуються зазначених фактів, та зобов’язуються вжити всіх необхідних заходів для притягнення винних до відповідальності перед законом.

Нагадаємо, наразі рідна для Юлії Свириденко Чернігівська область відбудовується після нападу росіян у 2022 році, а на кордоні з РФ та Білоруссю активно зводяться фортифікаційні споруди. Як стало відомо журналістам нашого видання, бюджети на фортифікацію та відновлення виділяються суттєво завищені, уже з урахуванням так званих “відкатів”.

За інформацією нашого джерела в Службі безпеки України, відповідальною за виділення необхідного бюджету для освоєння є перший віце – прем’єр України Юлія Свириденко, а рішення стосовно того, хто саме з підрядників і за який “відкат” буде проводити виконання робіт приймає її брат – Віталій Свириденко

“Відкатна” схема реалізується із залученням місцевих чиновників, у кожного з яких своя “роль” та своя “доля”. Мова йде про голову Чернігівської ОДА Вячеслава Чауса, його заступника Костянтина Мегема та начальника Управління капітального будівництва Чернігівської ОДА Ярослава Слєсаренко.

Якщо порівняти бекграунд Вячеслава Чауса та Юлії Свириденко, можна відстежити ряд звязків: обоє родом з Чернігова, неодноразово пересікались на державній службі. В даному контексті варто також звернути увагу на офіційні біографії батьків Юлії Анатоліївни – чиновників, бекграунд яких також пов’язаний з Вячеславом Чаусом.

Тож не дивно, що призначення Вячеслава Чауса на посаду голови ОДА відбулось у серпні 2021 року, якраз в той час, коли Юлія Свириденко займала посаду Заступника Керівника Офісу Президента України. Також з точки зору аналізу бекграунду Вячеслава Чауса виглядає логічним, після отримання посади голови ОДА призначення своїм першим заступником Костянтина Мегема. Вячеслав Чаус познайомився з Костянтином Мегемом в ПАТ “Київстар” і надалі забрав із собою у АТ “Укргазвидобування”.

Як бачимо, “компанія” по освоєнню бюджетних коштів, що виділяються на відновлення інфраструктури та проведення фортифікаційних робіт в Чернігівській області давно знайома між собою. Тож перейдемо до розподілу “ролей” та “відсотків” відкатів. Як кажуть: “хто”, “кому” і головне “скільки”.

В Чернігівській області за фінансування і контроль за здійсненням ходу будівництва укріплень голова ОДА Вячеслав Чаус призначив відповідальними Константина Мегема та Ярослава Слєсаренко. Щодо останнього, то як повідомляють наші джерела в СБУ, його підозрюють у розкраданні бюджетних коштів під час будівництва доріг в області.

Поки що викликають на допити як свідка, але найближчим часом Ярослав Слєсаренко має всі шанси із категорії “свідків” перейти до категорії “підозрювані”. Як повідомляють наші джерела, всі необхідні матеріали для цього уже зібрані. Зокрема, було встановлено, що Ярослав Слєсаренко за 2023 -2024 роки через зловживання під час будівництва укріплень та відновлення інфраструктури в області, отримав відкатів на суму в 37 млн. грн.

Щодо відкатів на будівництві доріг, варто згадати ще одного чиновника: директора Державного підприємства “Агентство місцевих доріг Чернігівської області” Олександра Мисника. За повідомленнями наших джерел, тільки за період 2023-2024 року Олександр Мисник збагатився на 69 млн.грн. Варто відзначити, що Олександр Мисник також добрий знайомий Юлії Свириденко, так як саме Олександр Петрович змінив її на посаді в.о. Чернігівської ОДА в листопаді 2018 року.

Всі технічні моменти по перемозі в тендерах потрібних компаній-підрядників, вирішує заступник голови Чернігівської ОДА Синенко Дмитро Григорович. В команді Дмитра Синенко називають “касиром” – через наявність фінансової освіти та досвіду роботи в банківській сфері. Зона відповідальності Дмитра Синенко – розподіл всіх підрядів в регіоні, організація перемоги на тендерах лояльних підприємств та контроль збору “відкатів”.

На місцевому рівні курує процес та безпосередньо контактує із сім’єю Свириденко керівник Чернігівської ОДА Вячеслав Чаус, а з боку правоохоронців процес розкрадання державних коштів “кришує” УСР Чернігівської області, за що отримує 0,5% від перерахованих на відновлення інфраструктури та фортифікацію бюджетних коштів.

Нашу увагу також привернув той факт, що брат Юлії Свириденко – Віталій, періодично контактує та здійснює “оперативний контроль” за Олександром Мисником та Ярославом Слєсаренко. За нашою інформацією, Віталій Свириденко наразі знаходиться в Лондоні, де забезпечує “конвертацію відкатів” на офшорні рахунки.

Схожі статті

Справу про службову недбалість в КП “Київтелесервіс” передано до суду: деталі порушень при закупівлях у 2023 році

Печерське управління поліції завершило досудове розслідування щодо начальника одного з управлінь комунального підприємства КП «Київтелесервіс». Його звинувачують у службовій недбалості, яка призвела до значних порушень під час закупівель у 2023 році. За матеріалами слідства, посадовець не здійснив належного моніторингу ринку та не перевірив рівень цін на обладнання для бездротового доступу до Інтернету перед його придбанням.

Невиконання процедур контролю призвело до того, що підприємство закупило засоби зв'язку за значно завищеними цінами. Загальна сума контракту становила 144 мільйони гривень, а переплата, за попередніми підрахунками, перевищила десятки мільйонів гривень, що стало важким фінансовим тягарем для бюджету міста.

Поліція наголошує, що такі дії призвели до нераціонального використання публічних коштів та завдали збитків громаді. Обвинувальний акт уже передано до суду. Чиновнику інкримінують службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки.

Йому загрожує до п’яти років позбавлення волі з можливим додатковим покаранням — забороною обіймати певні посади чи займатися відповідною діяльністю строком до трьох років. Суд має визначити, чи винен посадовець у неналежному виконанні службових обов’язків.

Суспільний резонанс навколо справи зростає, адже йдеться про значні бюджетні кошти, які могли бути використані на потреби громади, зокрема інфраструктуру або соціальні програми. Громадськість очікує на прозорий розгляд справи та справедливе рішення.

Проблема одноманітності в сучасній українській музиці: погляд Андрія Данилка

Андрій Данилко, знаменитий артист, відомий під сценічним ім’ям Вєрка Сердючка, поділився своїм поглядом на нинішню ситуацію в українській музиці, особливо щодо творчості молодих виконавців. В інтерв'ю для YouTube-каналу Євгена Синельникова він звернув увагу на один із найбільш виражених трендів останніх років — надмірне використання слова «додому» у патріотичних піснях. Данилко зазначив, що цей вислів став своєрідним штампом, який повторюється знову і знову, створюючи певну одноманітність у музичному просторі.

Артист підкреслив, що таке бездумне повторення певних фраз та тем у композиціях надає музиці однотипності, що позбавляє її індивідуальності. За його словами, коли пісня «заповнюється» однаковими ідеями, вона втрачає свою унікальність та емоційну глибину. Це створює враження, що багато пісень звучать схоже одна на одну, і важко віднайти ту саму неповторну, особливу атмосферу, яка могла б стати «підписом» того чи іншого виконавця.

«Не робіть так, як усі. Бо я слово „додому“ чути не можу… В кожного „додому“. Вона вже не звучить як відвертість», — зазначив Данилко. Він додав, що українська мова та патріотизм важливі, але зміст пісні має бути щирим і талановито поданим, інакше слухач не відчує емоції, незалежно від теми.

Також артист зізнався, що наразі немає молодих виконавців, яких би він постійно слухав, хоча й визнає наявність талановитих артистів. Він наголосив, що популярність приходить лише через справжній талант, а не через модні фрази чи тренди.

Збільшення кількості кримінальних проваджень за статтею 301 Кримінального кодексу України у 2025 році

За дев’ять місяців 2025 року в Україні було відкрито близько 1 500 кримінальних проваджень, пов’язаних з порнографічною продукцією. Це свідчить про значне збільшення злочинної активності в цій сфері порівняно з минулим роком — на 13%. Згідно з інформацією, наданою Опендатаботом, ці дані базуються на офіційних звітах правоохоронних органів. Показовим є той факт, що більша частина проваджень була зареєстрована лише в січні та березні, що свідчить про специфічні піки діяльності, характерні для певних періодів.

Особливу увагу привертає рівень доведення проваджень до стадії підозри. Вже у 95% випадків (1 424 справи) правоохоронці змогли повідомити про підозру особам, що потрапили під підозру. Цей високий рівень завершеності справ підтверджує серйозність та ефективність правоохоронних органів у боротьбі з розповсюдженням порнографії, яка заборонена відповідно до статті 301 Кримінального кодексу України. Злочини, пов’язані з виготовленням, збутом та розповсюдженням порнографії, мають важкі соціальні наслідки, що ставить ці справи в пріоритет для українських правоохоронців.

Значні ресурси держава витрачає на експертизу контенту 18+. За підрахунками «Економічної правди», за три роки повномасштабної війни на такі експертизи витрачено 4,9 мільйона гривень. У середньому експерт, який переглядає матеріали з можливими порнографічними елементами, отримує близько 500 гривень за годину роботи.

На цьому тлі Державна податкова служба почала надсилати листи авторам контенту з платформ на кшталт OnlyFans, закликаючи їх декларувати доходи та сплачувати податки. Це викликало хвилю занепокоєння серед моделей: вони побоюються, що легалізація доходів може автоматично призвести до кримінального переслідування за статтею 301.

Попри окремі випадки, коли автори цифрового контенту оскаржували штрафи у суді — і навіть перемагали (знайдено щонайменше три такі рішення), проблема залишається неврегульованою. Питання можливого декриміналізування статті 301 КК — ключове для цієї індустрії, адже чинне законодавство дозволяє дуже широке тлумачення «порнографічних матеріалів», що створює ризики для контент-індустрії.

Прокурор Кузьменко та розбіжність в інформації про площу його квартири: загадки майнових декларацій

Очільник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області, Анатолій Кузьменко, відомий своєю службовою діяльністю, також є власником елітної нерухомості. Згідно з інформацією, що оприлюднена детективним бюро Absolution, прокурор мешкає в розкішному закритому житловому комплексі "Кипарисний" у Дніпрі, який відомий своєю безпекою та престижем серед місцевих еліт.

Проте, цікавість викликає розбіжність між даними, зазначеними у майновій декларації Кузьменка, та офіційною інформацією з майнового реєстру. За офіційними даними, площа його квартири складає 305 квадратних метрів, тоді як у декларації прокурор вказав 274 кв. м. Різниця в 30 квадратних метрів викликає питання, оскільки на перший погляд це незначне, але важливе відхилення від офіційної реєстрації.

На фото видно й інші будинки родини Кузьменків: маєток Сергія Кузьменка та житло Галини Кузьменко, матері прокурора. Квартира на провулку Кипарисному, 6 була придбана у 2011 році за понад 583 тисячі гривень, тоді як нинішня ринкова вартість подібних квартир у комплексі значно вища: третій поверх площею 160 кв. м продається за 270 тисяч доларів, а трикімнатна квартира на другому поверсі – за 120 тисяч доларів.

Галина Кузьменко є єдиною підприємницею у родині. Вона займається роздрібною торгівлею продуктами, напоями та тютюновими виробами, а також володіє ТОВ “Гея”, що спеціалізується на випічці хлібобулочних виробів у Павлограді. У власності матері прокурора перебувають чотири квартири загальною площею 330 кв. м, три земельні ділянки (загалом 2,16 га) та будинок на 209 кв. м у селі Новоолександрівка Дніпропетровського району.

Поруч із цією ділянкою розташована ще одна, яка ймовірно належить Сергію Кузьменку – колишньому заступнику прокурора Самарського району Дніпра. У січні цього року він, ймовірно, подарував матері квартиру на 115,2 кв. м у селі Чайки під Києвом.

Анатолія Кузьменка на посаду керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 призначив Віктор Шокін у грудні 2015 року. До цього він працював заступником прокурора Дніпра. Призначення викликало запитання, адже Кузьменко посідав лише 13 місце у рейтинговому списку кандидатів, набравши 71 бал на тесті знань законів та 56,7 бала за рівень загальних здібностей.