Програма кешбеку від антикорупційних органів

Нещодавно експертка з питань військової служби Марина Бекало зробила важливу заяву щодо можливостей для військовозобов’язаних осіб з особливими фізичними потребами. Зокрема, вона звернула увагу на ситуацію з особами, які перенесли ампутацію.

Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

Насіров отримав хабар в 722 млн, вийшов під заставу в 55 млн

Екс-голову Державної фіскальної служби звинувачують у ймовірному отриманні хабара у розмірі 722 млн грн за відшкодування ПДВ компаніям агробарона Бахматюка.

Загалом Насіров перебуває під вартою вже півтора року. У жовтні 2022 року він був взятий під варту із заставою у 523 млн грн. Відтоді запобіжний захід неодноразово продовжували, але заставу зменшили майже в десять разів.

На початку травня судді ВАКС частково задовольнили клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою Романа Насірова, зменшивши розмір застави до 55 млн грн.

Раніше захист Насірова просив визначити заставу у розмірі 22 млн грн.

І вже 24 травня за Романа Насірова внесли заставу у розмірі 55 мільйонів гривень.

Насіров повинен здати на зберігання всі закордонні паспорти, службовий паспорт, інші документи, які дають право на виїзд з України, а також носити електронний браслет.

Микитась: 5 злочинних епізодів, серед них схематози і викрадення людини, а ціна свободи – 908 тисяч

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) змінив запобіжний захід для екснардепа та забудовника Максима Микитася, якого підозрюють у заволодінні майном Нацгвардії та Міноборони на мільйони гривень. 30 травня цього року, замість домашнього арешту йому призначили заставу в розмірі 908 тисяч гривень. А вже 2 травня він заплатив та вийшов.

Почалось все з того, що у 2019 році НАБУ висунуло Микитасю підозру у заволодінніМк майном Нацгвардії на суму понад… 81 млн грн.

Згодом 2020 році Микитася підозрювали у замовленні викрадення юриста в Києві.

Також у 2020 році НАБУ повідомило Микитасю про підозру у тому, що в 2017 році підрозділ НАЕК “Енергоатом” уклав договір на 929 млн грн із підконтрольною йому компанією, за що посадовець держпідприємства отримав квартири.

У 2022 році Микитася підозрювали у пропозиції неправомірної вигоди в особливо великому розмірі (22 млн євро за можливість будувати метро в Дніпрі).

25 жовтня 2023 року Микитася звинуватили у заволодінні 307 мільйонів грн Міноборони під час будівництва складів у 2018 році.

ВАКС відправив Микитася під домашній арешт у листопаді 2023 року.

Журналіст Олег Новіков повідомив, що зміну запобіжного заходу ініціював прокурор САП, оскільки Микитась перебував під домашнім арештом уже пів року, що є максимальним терміном. Прокурор просив призначити більшу заставу, ніж ухвалив суддя ВАКС. САП подала апеляцію на це рішення.

Суд частково задовольнив клопотання прокурора САП, змінивши запобіжний захід із домашнього арешту на заставу. Розмір застави становить 908 тисяч 400 гривень.

Сухович: 98 мільйонів незаконного збагачення – застава 15 мільйонів

13 лютого Депутат Рівненської облради та заступник голови Поліського лісового офісу Віталій Сухович вийшов із СІЗО, оскільки за нього внесли заставу у сумі 15 мільйонів 140 тисяч гривень. Його підозрюють у незаконному збагаченні на 98 мільйонів гривень.

Як повідомила прес служба Вищого антикорупційного суду (ВАКС) “Рівне Медіа”, заставу внесли ще 24 січня. Частина цієї суми, а саме 5 мільйонів гривень, була дозволена до перерахування на Збройні сили України (ЗСУ).

Чи вніс заставу сам підозрюваний чи хтось інший, прес служба суду не повідомила.

Варто зазначити, що раніше Віталію Суховичу двічі зменшували суму застави – спершу у 13 разів, а потім з 15,14 млн грн до 10,14 млн грн.

За даними Державного бюро розслідувань (ДБР), під час обшуків у Суховича виявили понад 4 млн доларів США у різній валюті. Також правоохоронці знайшли три елітні автомобілі: «Audi Q8», «Mercedes-Benz GLE 350E», «BMW X5», коштовності та дорогі годинники, зокрема елітної марки Patek Philippe. Крім того, було знайдено золоті монети, злитки золота, два пістолети та автомат Калашникова з 16 магазинами до нього з патронами.

Також підозрюваному заблокували рахунки, де він зберігав понад 400 тисяч євро.

А вже 6 червня Рівненський чиновник отримав смішні три роки умовно у справі про незаконне збагачення на 98 мільйонів гривень.

Євген Борисов: 12 мільйонів за відмивання 142

28 травня Екс керівника Одеського обласного ТЦК Євгена Борисова затримали в Києві після того, як за нього була внесена застава у сумі 12 млн гривень за попереднім обвинуваченням. Йому повідомили про нову підозру щодо легалізації незаконних доходів на суму понад 142 млн гривень. Про це повідомило Державне бюро розслідувань (ДБР) 28 травня на своєму сайті.

У квітні слідчі ДБР завершили досудове розслідування та передали до суду іншу справу щодо Борисова. Весь цей час він перебував у СІЗО.

Що відомо про Борисова:

Під час розслідування журналістів видання “Українська правда” стало відомо, що родина Євгена Борисова під час повномасштабної війни придбала на іспанському узбережжі нерухомість та автівки на мільйони доларів.

У травні ДБР відкрило кримінальне провадження за ч. 5 ст. 426-1 КК України та відсторонило Борисова від посади. Після скандалу з майном в Іспанії президент Зеленський дав термінове доручення Головкому Залужному негайно звільнити Борисова з посади.

19 липня 2023 голова НАЗК Олександр Новіков повідомив, що Євген Борисов привласнив 188 мільйонів грн — це рекордна сума незаконного збагачення.

Через три дні Борисову оголосили про підозру у незаконному збагаченні на сотні мільйонів гривень та в умисному ухиленні від несення служби. Колишній посадовець намагався втекти від слідства, використовуючи елементи конспірації – змінював номери телефонів, автомобілів тощо, місце розташування.

Борисова затримали 24 липня 2023 у Києві. Наступного дня Печерський райсуд обрав для нього запобіжний захід у вигляді двох місяців арешту з можливістю вийти під заставу у розмірі 150 мільйонів гривень. 12 жовтня Київський апеляційний суд зменшив заставу зі 150 мільйонів гривень до 135 мільйонів.

Зараз Борисов перебуває під вартою.

Князєв: за $2,7 мільйона неправомірної вигоди застава у 18 мільйонів гривень

Колишній голова Верховного Суду Всеволод Князєв вийшов з-під варти після внесення за нього застави у розмірі 18,168 млн грн. Спеціалізована антикорупційна прокуратура планує звернутися до Вищої ради правосуддя з клопотанням про відсторонення Князєва від здійснення правосуддя у зв’язку із притягненням до кримінальної відповідальності.

Про внесення застави за Князєва вдень повідомили джерела у правоохоронних органах Суспільному. Адвокат Князєва, Іван Староста, підтвердив цю інформацію, зазначивши, що заставу внесли через погіршення стану здоров’я його клієнта, оскільки в СІЗО неможливо забезпечити належне лікування. Він також додав, що заставу внесли знайомі Всеволода Князєва.

Раніше слідчий суддя ВАКС зменшив заставу Князєву з 20 млн грн до 18,168 млн грн. 31 січня гроші за нього внесли, і він вийшов із СІЗО.

15 травня 2023 року НАБУ і САП викрили схему одержання неправомірної вигоди керівництвом та суддями Верховного Суду. Всеволода Князєва затримали з 2,7 млн доларів.

Голові Верховного Суду Князєву та його спільникові – адвокату – повідомили про підозру у справі щодо отримання хабара. НАБУ оприлюднило записи прослуховування Князєва у справі щодо отримання ним хабара.

16 травня у Верховному Суді скликали позачерговий пленум, на якому судді ухвалили заяву про відповідальність за корупційні діяння окремих представників. Пленум висловив недовіру Князєву та достроково позбавив його статусу голови Верховного Суду.

18 травня Вищий антикорупційний суд України обрав Князєву запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у 107 млн грн. Заставу згодом зменшили до 75 млн грн, а потім ще кілька разів зменшували, поки вона не досягла 18,168 млн грн.

Вивчаючи історії таких персонажів, при тому, що не вони одні такі “везучі” складається враження, що судова влада має дуже велике серце встановлюючи застави в десятки разів менше сум за які чиновників притягають до відповідальності. Або це якийсь новий негласний вид оподаткування на… корупцію.

Схожі статті

Підозра колишньому керівнику Держприкордонслужби у корупційних злочинах: новий етап боротьби з корупцією в Україні

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) спільно з Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою повідомили про підозру колишньому керівнику Державної прикордонної служби України у вчиненні ряду корупційних злочинів. Це повідомлення стало важливою подією в рамках боротьби з корупцією, яка нещодавно набрала нових обертів на тлі серйозних суспільних очікувань.

Підозра була висунута на основі результатів тривалого розслідування, яке встановило численні факти зловживань службовим становищем та розкрадання державних коштів під час виконання службових обов’язків. Особа, що обіймала високу посаду, користувалася своїм статусом для організації схем, що мали на меті особисте збагачення. Одним з основних напрямків розслідування стало незаконне присвоєння коштів, які були призначені для закупівлі техніки та забезпечення діяльності прикордонників.

Детективи НАБУ зафіксували, як посадовці розподіляли ці гроші між собою та іншими учасниками схеми. У матеріалах справи є записи переговорів, де йдеться про конкретні суми відкатів та порядок їх розподілу.

Слідство кваліфікувало дії підозрюваних за ч. 4 ст. 27 та ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання службовою особою неправомірної вигоди. Санкція передбачає позбавлення волі на 8–12 років з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.

Експерти оцінюють обсяги тіньового ринку сигарет в Україні понад 5 млрд штук на рік, що призводить до щорічних втрат державного бюджету приблизно на 24,2 млрд грн. Основним джерелом контрабанди є великі тютюнові фабрики, зокрема Львівська та Закарпатська, а також менші виробники, які релокувалися на Тернопільщину.

Незаконний експорт цигарок — лише частина системи тіньових потоків на кордоні. Так, під час обшуків на Волинській митниці вилучено понад 850 тисяч доларів, які пов’язані з розмитненням вживаних автомобілів. За оцінками джерел, сіра каса на Львівській, Закарпатській та Волинській митницях може сягати 10 млн доларів на рік.

Аналітики зазначають, що справа Дейнека може бути частиною «прибирання» впливових осіб від грошових потоків, пов’язаних із топпосадовцями. Водночас експерти сумніваються, що це суттєво вплине на існуючі контрабандні схеми.

“Музика як форма спротиву”: продюсер Morphom про втечу від війни, життя за кордоном і допомогу Україні

Український музичний продюсер і сонграйтер Роман Черенов, відомий під творчим іменем Morphom, поділився спогадами про перші дні повномасштабного вторгнення Росії та складне рішення залишити Україну разом із родиною. Сьогодні він мешкає в Португалії, де не лише будує новий етап особистого життя, а й продовжує активну діяльність на підтримку України через музику та благодійні ініціативи.

За словами продюсера, ранок 24 лютого 2022 року розділив життя на «до» і «після». У перші дні панували розгубленість, страх за близьких і нерозуміння, як діяти далі. Попри це, рішення про виїзд з країни далося непросто, адже до війни Morphom був глибоко занурений у роботу в Україні й не планував жодних змін. Проте безпека родини стала визначальним чинником.

У ніч перед вторгненням продюсер повернувся до Києва з робочої поїздки. Вже за кілька годин родину розбудили вибухи. За словами Черенова, рішення про виїзд ухвалили миттєво.

Він згадує, що не було часу на збори — лише найнеобхідніше, діти та валізи, які ще стояли нерозпакованими. Сім’я одразу вирушила автомобілем у напрямку кордону.

Тоді, каже музикант, обмеження на виїзд ще не діяли, тому перетнути кордон вдалося без заторів і тривалого очікування. Спочатку родина оселилася у Польщі, плануючи швидке повернення додому. Однак «тиждень-два» поступово перетворилися на місяці, а згодом — на роки.

З часом сім’я пожила в кількох країнах Європи — Німеччині, Нідерландах, Іспанії, Італії. Зрештою вони обрали Португалію, яка найбільше підійшла за ритмом життя та атмосферою. Саме там Morphom живе й працює нині.

Попри перебування за кордоном, продюсер наголошує: намагається бути максимально корисним для України. Основний фокус його діяльності — благодійні концерти та творчі колаборації з українськими й місцевими артистами.

Перший такий захід, за його словами, вдалося організувати вже через два тижні після переїзду — у невеликій галереї старого португальського будинку. Згодом формат розширився: музикант проводить спільні виступи, залучає інших виконавців і спрямовує зібрані кошти на підтримку українців.

Сьогодні, каже Morphom, уся його концертна та творча робота має благодійний характер. Таким чином він продовжує допомагати країні, навіть перебуваючи далеко від дому.

Григорій та Христина Решетник: Після Благодійної Кампанії – Нові Реалії

У 2024 році Григорій та Христина Решетник стали героями національних новин, коли оголосили про збір коштів на відновлення дитячої клініки «Охматдит». Заява подружжя стала важливою подією для всієї України, оскільки клініка довгий час потребувала фінансової підтримки для покращення умов лікування дітей. Завдяки активній участі громадськості та численним благодійним внескам, вдалося зібрати понад 1 мільйон гривень.

Цей збір вразив багатьох, адже він демонстрував не лише турботу про майбутнє покоління, а й висвітлював важливість об’єднання зусиль для вирішення соціальних проблем. Григорій та Христина активно просували кампанію через соціальні мережі та засоби масової інформації, підкреслюючи важливість кожної внесеної гривні. Проте, вже через кілька місяців після завершення збору, подружжя опинилося в центрі нових обговорень, коли стало відомо, що вони стали власниками котеджу в одному з найбільш елітних районів.

Згідно з відкритими ринковими пропозиціями, вартість аналогічних об’єктів нерухомості у цьому котеджному містечку стартує від 43 мільйонів гривень і в окремих випадках сягає 75 мільйонів гривень — залежно від площі, планування та земельної ділянки.

Публічної інформації про джерела фінансування купівлі елітної нерухомості подружжя Решетників наразі не оприлюднювалося. Також відсутні відкриті звіти, які б деталізували використання коштів, зібраних на відновлення «Охматдиту», зокрема щодо механізму перерахування, етапів фінансування та фактичного виконання робіт.

Обставини, за яких після благодійного збору на медичний заклад було здійснено придбання нерухомості преміумкласу, викликали обговорення у соціальних мережах і поставили питання про прозорість фінансових потоків у публічних благодійних ініціативах за участі відомих осіб.

Нове призначення в КМДА і питання до майнового стану: що відомо про кар’єру Тетяни Мостепан

У листопаді 2025 року Тетяну Мостепан було призначено директоркою департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації. Це кадрове рішення стало логічним продовженням її тривалої роботи в системі столичної медицини, де вона протягом багатьох років обіймала керівні посади та безпосередньо впливала на управління одним із міських медичних закладів.

До переходу в КМДА Мостепан працювала в Київській міській лікарні №4. Спочатку вона виконувала обов’язки головної лікарки, а після реформування системи охорони здоров’я очолила заклад уже в статусі директорки. На цій посаді вона відповідала за фінансово-господарську діяльність лікарні, організацію медичних послуг і взаємодію з міськими структурами, що дозволило їй накопичити значний управлінський досвід.

Житло розташоване у житловому комплексі «Софія Residence». Право власності оформлено за договором купівлі-продажу. Відомостей про іпотеку або кредитні зобов’язання в аналітичних системах немає.

Водночас, за даними ринку нерухомості, ціна такого житла могла бути суттєво вищою. За інформацією профільних сервісів, у січні 2021 року мінімальна вартість квадратного метра у цьому ЖК становила близько 26 тисяч гривень. Таким чином, ринкова ціна квартири площею понад 100 квадратних метрів могла складати щонайменше 2,68 млн гривень, якщо йдеться про придбання готового об’єкта, а не інвестування на етапі будівництва.

При цьому у деклараціях Тетяни Мостепан за 2016–2019 роки об’єкти незавершеного будівництва не зазначалися. Це може свідчити про те, що квартира не була придбана як інвестиція на ранній стадії, коли ціни зазвичай нижчі.

Загальний дохід родини Мостепан за 2020 рік, відповідно до декларацій, становив близько 1,5 млн гривень. На цьому тлі різниця між задекларованою вартістю квартири та ринковими цінами може викликати запитання щодо умов купівлі та формування ціни угоди.

Сам Олександр Мостепан нині працює членом військово-лікарської комісії у Вишнівській міській лікарні. Крім того, за сумісництвом він обіймає посади стоматолога-ортопеда та стоматолога-терапевта в цьому ж медзакладі.

З огляду на нову керівну посаду Тетяни Мостепан у структурі КМДА, прозорість майнового стану та відповідність вартості активів задекларованим доходам може стати предметом додаткової уваги з боку громадськості та антикорупційних органів.