Те, як швидко ми ходимо, може сказати більше про наше здоров’я, ніж здається на перший погляд. Дослідження показують, що повільна хода пов’язана зі зменшенням об’єму мозку, зниженням когнітивних функцій та підвищеним ризиком захворювань, включаючи серцеві напади й навіть передчасну смерть.
Виявляється, що звичайна прогулянка до магазину чи автобусної зупинки може бути тестом на фізичну вразливість, функціональність тіла та темпи старіння мозку. Уповільнення темпу ходьби в середньому віці може свідчити про початок серйозніших проблем зі здоров’ям.
За словами Крістіни Ділі-Конрайт з Гарвардської медичної школи, зниження швидкості часто пов’язане з м’язовою слабкістю, обмеженням рухливості суглобів і загальним виснаженням організму. Ходьба — це не лише робота м’язів і кісток, а складна взаємодія органів зору, серцево-судинної, дихальної та нервової систем.
Регулярні тести на швидкість ходьби — як, наприклад, проходження 10 метрів у звичному темпі — можуть виявити, наскільки ефективно працюють ці системи. Результати подібних тестів уже використовують для прогнозування тривалості життя та ефективності відновлення після інсульту.
У середньому людина у віці 40–49 років проходить 1,4 м/с, тоді як у 80–89 — цей показник зменшується до менш ніж 1 м/с. Повільніші темпи свідчать про прискорене старіння: зниження сили, гірший стан легень, вищий тиск та зменшення когнітивних здібностей.
Більш того, у дослідженні Університету Дьюка доведено, що навіть у 45 років різниця в швидкості ходьби вказує на суттєві відмінності в стані мозку. Люди, які ходили повільніше, мали тонший неокортекс, менший об’єм мозку та гірші результати в тестах на інтелект, пам’ять і реакцію.
Проте ситуацію можна покращити. Вчені радять частіше ходити пішки, навіть на короткі відстані. Паркуватися подалі, гуляти з собакою або просто робити перерви для п’ятихвилинної прогулянки — все це працює на користь як мозку, так і тілу.
Ходьба — це простий інструмент у боротьбі з передчасним старінням. Головне — не зупинятись.