Українські школи мають заздалегідь визначати формат навчання щонайменше на тиждень і своєчасно повідомляти про це батьків. Таку позицію озвучив міністр освіти і науки України Андрій Бутенко на тлі тривалих повітряних тривог, які дедалі частіше порушують звичний освітній процес. Водночас заклади освіти повинні зберігати можливість оперативно змінювати організацію занять, якщо цього потребує безпекова ситуація.
Про це повідомляє міністр після зустрічі з керівництвом Департаменту освіти і науки Києва та представниками асоціацій директорів шкіл.
За словами Бутенка, однією з головних проблем нинішнього навчального року залишається непередбачуваність організації занять. Через тривалі й повторювані повітряні тривоги навчальний процес може змінюватися протягом дня, а батьки не завжди отримують необхідну інформацію завчасно.
У результаті виникають ситуації, коли родини приводять дітей до школи, але вже на місці дізнаються, що звичайних очних уроків не буде.
У МОН вважають, що подібної невизначеності потрібно уникати завдяки попередньому плануванню та зрозумілим алгоритмам роботи.
Школи мають планувати заняття щонайменше на тиждень
Міністр наголосив, що керівництво закладів освіти повинно заздалегідь визначати, за яким форматом навчатимуться учні протягом наступного тижня.
Йдеться про очні заняття, поєднання різних форматів або дистанційне навчання, залежно від можливостей школи та поточної безпекової ситуації.
Важливо, щоб батьки знали, коли дитина має прийти до закладу, чи передбачені уроки онлайн та як школа організовуватиме навчання в разі тривалої небезпеки.
Для педагогів таке планування також необхідне, оскільки дозволяє розподілити навчальний матеріал, підготувати завдання та узгодити роботу з колегами.
Однак тижневий план не означає, що школа повинна продовжувати очні заняття за будь-яких обставин.
У разі нової загрози керівництво закладу має діяти відповідно до затверджених алгоритмів безпеки.
Що змінюється під час тривалих повітряних тривог
Ще у вересні Міністерство освіти і науки оприлюднило рекомендації, які дозволяють школам адаптувати освітній процес до тривалих і повторюваних повітряних тривог.
Залежно від ситуації заклади можуть використовувати очну, комбіновану або дистанційну модель навчання.
Якщо школа має належно обладнане укриття, у якому створено умови для проведення уроків, освітній процес може продовжуватися безпосередньо в захисній споруді.
Проте така можливість залежить від місткості укриття, вентиляції, освітлення, наявності води, санітарних умов, електропостачання та інших необхідних ресурсів.
Якщо приміщення призначене лише для тимчасового перебування людей, повноцінні заняття там можуть бути неможливими.
Раніше «Ненька інфо» розповідала, як змінюються правила навчання під час повітряних тривог.
У матеріалі зазначалося, що школи повинні не лише мати укриття, а й оцінювати їхню реальну спроможність забезпечувати навчання протягом тривалого часу.
Безпека дітей залишатиметься головним пріоритетом
Андрій Бутенко окремо наголосив, що жодні організаційні рішення не можуть ставити під загрозу життя та здоров’я дітей і педагогів.
Під час повітряної тривоги учні та працівники, які перебувають у школі, повинні перейти до укриття відповідно до встановленого алгоритму.
Навіть якщо тривога триває кілька годин, повертатися до звичайних занять у небезпечних приміщеннях не можна.
У школах, де немає можливості безпечно організувати навчання під час тривог, можуть застосовувати дистанційний формат або інші передбачені освітнім планом рішення.
Водночас дистанційне заняття також не повинно змушувати дитину ігнорувати сигнал небезпеки. Якщо учень перебуває вдома та отримує повідомлення про загрозу, пріоритетом є перехід у безпечне місце.
У Києві вже розглядали кілька сценаріїв навчання
Столична влада раніше повідомляла, що заклади освіти можуть використовувати різні моделі організації занять залежно від тривалості повітряних тривог.
Зокрема, обговорювали можливість проведення уроків в укриттях, поєднання очного й дистанційного навчання, організації занять у кілька змін.
Як раніше писала «Ненька інфо», тривалі сигнали небезпеки можуть фактично забирати у школярів по кілька уроків щодня.
Особливо гостро ця проблема проявляється у великих закладах, де навчаються сотні або понад тисячу дітей.
Навіть за наявності укриття організувати одночасне навчання для всіх класів не завжди можливо.
Тому кожна школа має враховувати власні технічні можливості, кількість учнів, наявність педагогічних працівників та доступ до цифрових освітніх інструментів.
Батьки скаржаться на невизначеність, учителі — на складні умови роботи
Тривалі повітряні тривоги створюють труднощі не лише для адміністрацій закладів освіти.
Батьки змушені змінювати робочі графіки, організовувати догляд за дітьми та шукати можливості для дистанційного навчання.
Педагоги, своєю чергою, мають адаптувати уроки, працювати з учнями в різних умовах та компенсувати пропущені заняття.
Учителі та керівники закладів розповідали про переповнені укриття, складність проведення уроків під землею та проблеми з організацією роботи в умовах постійних повітряних загроз.
Новий акцент МОН на тижневому плануванні покликаний зробити освітній процес хоча б частково передбачуваним.
Що це означає для батьків та школярів
Насамперед родини мають отримувати чітку інформацію від адміністрації школи про запланований формат навчання.
Це може бути повідомлення через електронний щоденник, навчальну платформу, офіційний сайт школи або погоджені канали комунікації з батьками.
Важливо, щоб у повідомленні було зрозуміло, які класи навчаються очно, хто працює дистанційно та що відбуватиметься в разі тривалої небезпеки.
Однак самі слова міністра про необхідність планування не означають запровадження єдиного обов’язкового тижневого розкладу для всіх шкіл України.
МОН раніше наголошувало, що заклади мають організаційну автономію і можуть самостійно визначати модель освітнього процесу відповідно до конкретних умов.
Тому практична реалізація нових підходів залежатиме від рішень керівництва шкіл, їхніх засновників і безпекової ситуації в громадах.
Головна вимога міністра полягає в тому, щоб батьки та педагоги не дізнавалися про формат навчання в останню хвилину. Заклади освіти повинні планувати роботу на тиждень уперед, але зберігати готовність до негайної зміни планів, якщо цього вимагає безпека дітей.
У МОН підкреслюють, що завдання держави та керівників шкіл — забезпечити максимально можливу безперервність освіти навіть в умовах війни, коли звичайний навчальний день дедалі частіше доводиться підлаштовувати під повітряні тривоги.