Японія розглядає можливість нових санкцій проти Росії після демонстративної поїздки Володимира Путіна на острів Ітуруп, який Москва контролює, а Токіо вважає частиною своїх Північних територій. Остаточного рішення щодо обмежень станом на 14 серпня немає, однак високопоставлений представник Міністерства закордонних справ Японії підтвердив, що уряд уже оцінює подальші кроки у відповідь.
Про це повідомило Kyodo News. За словами японського посадовця, серед варіантів справді розглядаються додаткові санкції проти РФ.
«Ми розглядаємо, які кроки зробити далі», — заявив представник японського зовнішньополітичного відомства журналістам.
Візит Путіна на Ітуруп відбувся 13 серпня. Для нинішнього російського лідера це була перша поїздка на острови, навколо яких Москва і Токіо сперечаються вже понад вісім десятиліть.
Російський президент відвідав школу, лікарню та рибопереробне підприємство, поспілкувався з місцевими жителями й зустрівся з губернатором Сахалінської області Валерієм Лімаренком. Російські державні медіа активно висвітлювали поїздку як звичайний внутрішній візит глави держави.
Для Японії ця подія має зовсім інше значення.
Токіо назвав візит «абсолютно неприйнятним»
Прем’єр-міністерка Японії Санае Такаїчі різко засудила поїздку Путіна.
За її словами, візит зачіпає почуття японського народу і є «абсолютно неприйнятним». Японський уряд наголосив, що неодноразово закликав Москву відмовитися від такої поїздки, однак російська сторона ці звернення проігнорувала.
Міністерство закордонних справ Японії викликало російського посла Миколу Ноздрьова і вручило йому офіційний протест.
Глава японського МЗС Тошіміцу Мотегі повторив позицію Токіо: чотири південні острови є невіддільною частиною території Японії з історичної та міжнародно-правової точки зору.
Москва протест відкинула.
Речниця російського МЗС Марія Захарова заявила, що Ітуруп та інші острови Курильського ланцюга Росія вважає своєю територією, а поїздки президента всередині РФ нібито не можуть бути предметом обговорення з іншими державами.
Чому Росія і Японія досі сперечаються за острови
Територіальна суперечка бере початок із завершення Другої світової війни.
Радянські війська зайняли чотири південні острови Курильського архіпелагу — Ітуруп, Кунашир, Шикотан та групу островів Хабомаї — у серпні 1945 року, вже в останні дні війни.
Японське населення островів після встановлення радянського контролю було виселене.
Токіо відтоді не визнає російський суверенітет над чотирма островами та офіційно називає їх Північними територіями.
Саме ця суперечка залишається головною причиною того, що Росія та Японія навіть через понад 80 років після завершення Другої світової війни так і не підписали повноцінний мирний договір.
За різними оцінками, до радянського захоплення на спірних островах проживали близько 17 тисяч японців. Сьогодні там мешкають приблизно 20 тисяч громадян Росії.
За Абе сторони майже підійшли до компромісу
Найближче Москва і Токіо підійшли до потенційного врегулювання за часів прем’єрства Сіндзо Абе.
Абе особисто зустрічався з Путіним десятки разів і намагався знайти формулу для укладення мирного договору.
У 2018 році сторони домовилися прискорити переговори на основі радянсько-японської декларації 1956 року. Вона передбачала можливість передачі Японії острова Шикотан і групи Хабомаї після укладення мирного договору.
Однак повномасштабне вторгнення Росії в Україну фактично зруйнувало цей дипломатичний процес.
Японія приєдналася до санкцій G7, запровадила обмеження проти російських чиновників, компаній та фінансового сектору і почала активно підтримувати Україну. У відповідь Москва у 2022 році вийшла з переговорів щодо мирного договору.
Візит Путіна на Ітуруп тепер додатково демонструє, наскільки далеко сторони відійшли від колишніх спроб компромісу.
Путін перед візитом атакував Японію словами
Ще напередодні поїздки на Ітуруп Путін виступив із різкою критикою Токіо.
12 серпня під час перебування на Сахаліні він спостерігав за навчаннями Тихоокеанського флоту та заявив, що Японія нібито безпідставно визначила Росію одним із головних джерел загрози.
Російський президент також назвав японські санкції через війну проти України «неспровокованими» і вкотре заявив, що острови стали російськими за підсумками Другої світової війни.
Токіо таку інтерпретацію не приймає.
У Японії змінилася оборонна політика
Додатковий контекст конфлікту створює нова оборонна стратегія Японії.
У серпні Токіо оприлюднив нову Білу книгу з питань оборони, де особливу увагу приділив поглибленню військової співпраці Росії з Китаєм та КНДР.
Японія дедалі відкритіше розглядає російську військову активність на Далекому Сході як загрозу власній безпеці.
На цьому тлі Путін прибув на Сахалін, відвідав навчання Тихоокеанського флоту, а наступного дня вирушив безпосередньо на спірний Ітуруп.
Аналітики розглядають послідовність цих подій як демонстративний сигнал Токіо.
ISW побачив ширший задум Кремля
Інститут вивчення війни також звернув увагу на візит Путіна.
За оцінкою аналітиків, Кремль може використовувати територіальну суперечку, щоб тиснути на Токіо та стримувати його від подальшого посилення оборонного потенціалу.
До цього додається ще одна тема — російський «тіньовий флот».
Під час поїздки на Далекий Схід Путін пригрозив, що Москва може почати затримувати іноземні торгові судна у відповідь на можливі захоплення російських кораблів європейськими країнами.
13 серпня Reuters повідомляв, що російський президент пригрозив «дзеркальною» відповіддю, якщо європейські держави почнуть затримувати російські судна, які використовуються для обходу санкцій.
Тому конфлікт довкола Ітурупа розгортається вже не лише навколо старої територіальної суперечки.
Він переплітається з війною Росії проти України, санкціями, безпекою в Індо-Тихоокеанському регіоні та дедалі тіснішим військовим партнерством Москви і Пекіна.
Україна підтримала Японію
Київ також відреагував на поїздку Путіна.
Українське МЗС засудило візит російського президента на Ітуруп і підтримало позицію Японії щодо територіальної належності островів.
Україна ще у жовтні 2022 року офіційно визнала Північні території окупованими Росією та підтримала суверенітет Японії над ними.
Така позиція цілком вписується у ширший український принцип невизнання територіальних змін, здійснених силовим шляхом.
Чи справді Японія введе нові санкції
Поки цього не відбулося.
Інформація Kyodo означає лише те, що японський уряд оцінює можливі заходи і серед них обговорюються додаткові санкції. Які саме обмеження можуть бути запроваджені, японське МЗС не уточнило.
Не названі ані потенційні фізичні особи, ані російські компанії, банки чи галузі, які можуть потрапити під нові заходи.
Тому твердження, що Японія вже готує конкретний санкційний пакет, було б передчасним.
Однак сам факт того, що санкції офіційно розглядаються як можлива відповідь на візит Путіна, є новим етапом у загостренні відносин.
Конфлікт, який триває понад 80 років, знову загострився
Візит Путіна на Ітуруп став не просто символічною поїздкою.
Російський президент уперше особисто відвідав один із чотирьох островів, на які претендує Японія, у момент, коли відносини Москви і Токіо вже перебувають на найнижчому рівні за багато років.
Японія відповіла офіційним дипломатичним протестом, публічним засудженням на рівні прем’єр-міністерки та почала обговорювати подальші заходи, включно з новими санкціями.
Москва, своєю чергою, демонструє, що не збирається поступатися у територіальній суперечці.
Тому після десятиліть невдалих переговорів питання Курильських островів знову перетворюється з історичного дипломатичного спору на активний геополітичний конфлікт.
І цього разу він безпосередньо пов’язаний не лише з відносинами Росії та Японії, а й із ширшою міжнародною ізоляцією Москви через війну проти України.