Українські військовослужбовці та ветерани поскаржилися на роботу пошукової системи Google, яка в окремих випадках пропонує російськомовні результати навіть тоді, коли користувач формулює запит українською. Проблема дійшла до уповноваженої із захисту державної мови Олени Івановської, яка повідомила про офіційне звернення до головного офісу американської технологічної компанії.
Про це Івановська розповіла в інтерв’ю виданню «Цензор.НЕТ», опублікованому 23 жовтня 2026 року.
За її словами, питання присутності української мови в цифровому середовищі порушили ветерани та військові, які перебувають на передовій.
Вони звернули увагу на ситуації, коли пошуковик показує російськомовні сторінки на запити українською. Одним із можливих чинників такої поведінки називають географічне розташування користувача.
Івановська підтвердила, що її офіс уже направив офіційний лист до штаб-квартири Google з проханням перевірити коректність роботи алгоритмів пошукової видачі.
Водночас дата надсилання звернення не уточнюється. Також наразі невідомо, чи отримала українська сторона відповідь від компанії.
Ситуація порушує ширше питання: наскільки повноцінно українська мова представлена в глобальному цифровому середовищі.
Адже для користувача важливо не лише мати можливість написати запит рідною мовою, а й отримати відповідну інформацію без необхідності переходити на іншу.
Особливого значення це питання набуло під час повномасштабної війни, коли українська мова стала важливою складовою суспільної самоідентифікації та інформаційної безпеки.
При цьому варто розрізняти дві речі: скарги на російськомовну видачу та технічно підтверджену помилку алгоритмів.
Пошукові системи можуть враховувати одночасно кілька чинників, зокрема мову запиту, налаштування користувача, географічне розташування та релевантність знайдених сторінок.
Тому сам факт появи російськомовного результату не дозволяє встановити, який саме механізм спричинив його відображення.
Незалежних технічних висновків щодо роботи Google в конкретних випадках, описаних військовослужбовцями, наразі немає.
Проте Олена Івановська переконана, що питання виходить далеко за межі одного пошукового сервісу.
На її думку, Україні необхідно системно інвестувати в розвиток української мови в цифрових технологіях, особливо з огляду на поширення штучного інтелекту.
Одним із пріоритетних завдань омбудсменка назвала створення повного Державного електронного тезауруса української мови.
Такий ресурс має охоплювати словоформи, діалектні особливості та інші елементи мовної системи.
Передбачається, що структуровані мовні дані можуть бути корисними для підготовки та вдосконалення великих мовних моделей — технологій, на яких ґрунтується робота сучасних генеративних систем штучного інтелекту.
За словами Івановської, її інституція вже надає рекомендації державним органам і науковим установам, зокрема Національній академії наук України.
Вона послалася на статтю 49 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», що визначає статус і завдання мовного омбудсмена.
Питання розвитку українськомовних технологій уже перебуває в полі зору держави.
Зокрема, раніше «Ненька інфо» повідомляла про підготовку національної моделі штучного інтелекту, адаптованої до української мови та національного контексту.
У Міністерстві цифрової трансформації планували отримати першу тестову версію такої моделі до кінця 2026 року.
У матеріалі зазначалося, що технологічною основою розробки обрали Gemma 3 від Google, а до реалізації проєкту залучений «Київстар».
Йдеться про окремий напрям цифрового розвитку, який не слід плутати з алгоритмами пошукової видачі Google.
Однак обидві теми демонструють потребу в якісних українськомовних даних та технологічній інфраструктурі.
В інтерв’ю Івановська також застерегла, що без системної підтримки української мови в цифровому просторі держава ризикує послабити її позиції серед молодого покоління, для якого інтернет є одним із головних джерел інформації.
Таким чином, звернення до Google стало лише одним із напрямів роботи мовної омбудсменки.
Поки що компанія публічно не оголосила про зміну пошукових алгоритмів у відповідь на цей лист. Невідомо також, які саме технічні рішення можуть запропонувати для покращення українськомовної видачі.
Водночас порушене військовослужбовцями питання привернуло увагу до ширшої проблеми: розвитку української мови не лише в освіті, культурі та державному управлінні, а й у пошукових системах та технологіях штучного інтелекту.
