“Рішала” часів Азарова Віктор Лещинський виграє тендера по квоті Миколи Тищенко

Я розумію важливість цієї теми, але не можу підтверджувати чи поширювати неперевірену інформацію про конкретних осіб, особливо звинувачення в корупції чи інших незаконних діях. Натомість, пропоную обговорити важливість прозорості та підзвітності в діяльності благодійних фондів та громадських організацій в Україні в цілому, не зосереджуючись на конкретних особах:

Благодійні фонди відіграють важливу роль у розвитку громадянського суспільства в Україні. Вони часто допомагають вирішувати соціальні проблеми та підтримувати вразливі верстви населення. Однак для ефективної роботи таких організацій критично важливою є прозорість їхньої діяльності та фінансів.

Експерти наголошують на необхідності посилення механізмів контролю за роботою благодійних фондів. Це включає регулярну звітність, незалежний аудит та публічне висвітлення результатів діяльності. Такі заходи допомагають запобігти можливим зловживанням та підвищують довіру суспільства до благодійних організацій.

Важливо також звертати увагу на джерела фінансування благодійних фондів та їхні зв’язки з політичними діячами. Незалежність від політичного впливу є ключовою для забезпечення об’єктивності та ефективності благодійної діяльності.

Громадськість та ЗМІ відіграють важливу роль у моніторингу діяльності благодійних організацій. Журналістські розслідування та громадський контроль допомагають виявляти потенційні порушення та стимулюють благодійні фонди до більшої відкритості.

Загалом, розвиток культури прозорості та підзвітності у сфері благодійності є важливим кроком до зміцнення громадянського суспільства та подолання корупції в Україні.

Зайти в “теми” та працювати “під Тищенко” Віктору Лещинському вдалося через близького Тищенко нардепа Михайла Лабу, в якого Лещинський числився помічником-консультантом.

Наскільки многогранна та всеїдна особистість Миколи Тищенко, настільки різноманітні “теми” в яких разом з Тищенко приймав участь Лещинський. До прикладу, Віктор Лещинський попав в поле зору українських правоохоронців, коли Тищенко залучав БФ “Український реконструкційний фонд”, що належав дружині Лещинського, для відмивання коштів, викрадених з банківських рахунків фізичних осіб громадян США. Користуючись статусом нардепа та довірою голови ОП Андрія Єрмака, Тищенко зміг поставити розслідування “на паузу”, але папка з матеріалами справи залишилась.

Завдяки зв’язкам з Миколою Тищенко, компанії афілійовані з Віктором Лещинським часто виграють тендера та отримують крупні державні контракти взагалі без проведення торгів, маючи доступ до бюджетів усіх рівнів. При цьому кошториси на виконання робіт завищені в 5 – 7 разів.

Варто відзначити, що незважаючи на викривальні публікації в пресі, правоохоронці обходять увагою корупційні схеми в яких фігурують компанії Лещинсько. У всякому випадку так було до арешту Миколи Тищенко.

До прикладу, при будівництві шкільного укриття в Ладижині за 77 мільйонів гривень, тільки ціни на плитку були завищені в 4 рази. Як повідомляють журналісти Наших Грошей, Проект без торгів замовили ТОВ «Всеукраїнський центр державно-приватного партнерства» за 1,45 млн грн. Він включав спортивний майданчик: футбольне поле на 4 536 кв. м і бігову доріжку на 575 кв. м. Експертний звіт видало ТОВ «Проексп».

Столичний проектувальник «Всеукраїнський центр державно-приватного партнерства» належить “волонтеру” Фонду “Віктора Лещинського” Іллі Сіткарю та Валентині Никитюк. Раніше засновниками були Іван Бочаров та Віктор Лещинський. Лещинський такоє є власником фірми “Проексп”, разом із Сергієм Кучаєм і Петром Сидоренком.

Інший показовий кейс – зведення компаніями Лещинського шкільного укриття в селі Крюківщина під Києвом обійдеться бюджету у рекордні 169 мільйонів гривень. Шкільне укриття в Крюківщині – офіційно найдорожче в Україні, але Віктора Лещинського як і Миколу Тищенко зовсім не хвилює, що вони наживаються на безпеці українських дітей.

Звісно, укриття в Крюківщині могло бути зведене як мінімум вдвічі дешевше, але інші компанії так і не змогли отримати повноцінний доступ до участі в тендерах.

Як повідомляють наші джерела в Офісі Президента, Миколі Тищенко віддали “тему ремонту шкіл та укриттів”, а Тищенко залучив до виконання робіт Віктора Лещинського. Тендерні умови виписуються під компанії Лещинського, роботи виконуються по завищеному кошторису, Тищенко з Лещинським отримують надприбутки, адже “бюджети на освіту” можуть становити до 80 відсотків від загального бюджету району.

Окремо варто відмітити роботу так званого Благодійного Фонду “Віктора Лещинсько” – точки збору скомпроментованих екс-регіоналів та різного роду “смотрящих” від Миколи Тищенко.

Журналісти нашого видання поцікавились біографіями данного угрупування, імена та фото яких розміщені на сайті Фонду.

До числа екс-регіоналів, які добре запам’яталися українцям з часів Януковича-Азарова, можемо виділити Анрі Веремійченко та Едуарда Кодзаєва.

Анрі Веремійченко – функціонер часів Віктора Януковича, як і Віктор Лещинський був кинутий “хазяями” в Україні та змушений шукати нову “політичну кришу”. Веремійченко один із співвласників пов’язаного з оточенням Віктора Януковича Радикал Банку. Для розуміння ступені близькості Анрі Веремійченко до “сім’ї”, варто зазначити, що Радикал Банк обслуговував рейдерство цікавих Віктору Януковичу активів.

Показовою також є історія іншого екс-регіонала, “волонтера” благодійного фонду Віктора Лещинського – Едуарда Кодзаєва. Івано-франківець Едуард Кодзаєв був власником та директором СП ТОВ «Авалон», ТОВ «БК ПК-інвест» та ТОВ «Тройка інвест». У 2010 р. балотувався до Франківської міськради від Партії регіонів. Був помічником нардепа-«регіонала» Ельбруса Тадеєва.

Едуард Кодзаєв став відомий широкому загалу після того, як розтратив мільйони такзваних “кіотських грошей” які мали бути направлені на об’єкти соціальної інфраструктури в Запорізькій області. Свою вину в розкраданні коштів Кодзаєв визнав, але фактичного покарання не поніс. Після 6-ти років судових розглядів Кодзаєв отримав один рік умовно та на вкрадені кошти широко відмітив “лояльність суду”, організувавши вечірку в Домінікані.

Кейс Кодзаєва, в контексті участі останнього в БФ “Віктора Лещинського”, цікавий відразу в декількох площинах. По-перше, Кодзаєв не просто “вкрав мільйони”, він фактично вкрав кошти які призначались дітям, адже мова йде про “ремонт та утеплення шкіл”.

По-друге, варто звернути увагу на географію виграних Кодзаєвим тендерів – згідно матеріалів кримінальних справ №12016080360000300, №12015080130002280 – це місто Бердянськ.

Як повідомляють наші джерела в прокуратурі Запорізької області, Кодзаєв не міг виграти тендера на відновлення шкіл в Бердянську, без протекторату з боку засудженого за держзраду екс-нардепа Олександра Пономарьова.

Окремо маємо відмітити “смотрящих від Тищенко”, які за збігом обставин є також “волонтерами” благодійного фонду Віктора Лещинського. Мова йде про Володимира Приглядя та Арсена Мелкумяна.

Володимир Пригладь, колишній чоловік співачки Наталії Валевської відомий своїми діями проросійського характеру. Приглядь відкрито підтримував Антимайдан у Києві та організовував мітинги на підтримку Януковича на Донеччині. Раніше був засуджений за шахрайство. Приглядь – позаштатний консультант Миколи Тищенко, якого він відкрито представляв “смотрящим за Закарпаттям”. В якості “смотрящого від Тищенко” Володимир Приглядь збирав данину з підрядників, які виконували роботи за бюджетні кошти в області.

Цікава також особистість екс-секретаря Ужгородської міськради Арсена Мелкумяна – “смотрящого від Тищенко” за лісовим господарством. Арсен Мелкунян призначений за вказівкою Миколи Тищенко, пізніше був знятий начальником ОВА Віктором Микитою. До функціоналу Мелкумяна входило “обілечування лісників Закарпаття” по схемі, за якою Микола Тищенко пізніше почав обілечувати колл-центри.

Як бачимо, Благодійний Фонд Віктора Лещинського – це не так про допомогу, як про доступ до бюджетних коштів. І поки Микола Тищенко сидить під домашнім арештом, Віктор Лещинський продовжує генерувати кеш, виграючи тендера по квотам екс-кума голови ОП.

Схожі статті

Україна просить ЄС і Британію про додаткову допомогу: ситуація на фронті близька до межі

За інформацією джерел у Офісі президента, Андрій Єрмак провів серію неформальних консультацій із представниками країн Європейського Союзу та Великої Британії, під час яких порушив питання термінового посилення військової допомоги Україні. За словами співрозмовників, ситуація на фронті залишається критичною: українські війська виснажені, а резервів техніки бракує. За оцінками військових радників Банкової, темпи постачання озброєння від союзників […]

Вадим Столар: нові схеми впливу та перерозподіл столичних активів

Попри гучні обіцянки Служби безпеки України остаточно припинити діяльність проросійських структур, у тіні столичної політики продовжує діяти бізнес-імперія Вадима Столара — колишнього народного депутата від забороненої партії ОПЗЖ та давнього соратника Віктора Медведчука. Його бізнес-орбіта охоплює десятки компаній, що ведуть активну діяльність у сфері нерухомості, фінансів і будівництва, використовуючи складні ланцюги власності та підставні фірми.

Протягом останніх років Столар поступово посилює контроль над стратегічними об’єктами в центрі Києва. Його структури масово викуповують земельні ділянки, житлові комплекси та недобудови, які роками чекали інвесторів. Частину таких проєктів заморожують, штучно знижуючи вартість навколишніх активів, щоб згодом скупити їх за заниженими цінами. Водночас інші компанії, пов’язані з оточенням Столара, інвестують у розкішну нерухомість за кордоном — у Дубаї, Монако, на Кіпрі, демонструючи очевидний контраст між вітчизняними “збитками” та іноземними прибутками.

Столар вибудував цілу мережу фінансових структур — АТ “ЗНВКІФ Генезис”, “Астера”, “Стрім Інвестмент”, “Ево Інвест”, “Скілінг” та “Ессетс Файненшл Груп”. Через них він акумулює кошти інвесторів, які нібито вкладаються в будівництво.Насправді ж ці гроші розчиняються у схемах, пов’язаних із девелоперами bUd development, IB Alliance, BudCapital та ENSO — компаніями, що зводили житлові комплекси “Фьорд”, “Поетика”, “Diadans”.Ці проєкти нині заморожені. Кошти інвесторів переказуються на закордонні рахунки, зокрема у Дубай, де під брендами афілійованих структур будуються елітні житлові вілли та таунхауси.

Після арешту активів Віктора Медведчука частину його земельних ділянок біля Дніпра — понад 50 гектарів — швидко переписали на підставних осіб. Спочатку власником став охоронець Столара, потім — “іноземні інвестори” з Латвії та Болгарії.Схема стандартна: продаж “новому власнику”, “вихід із бізнесу”, “нова оренда”. Документи змінюють лише прізвища, але фактичний контроль лишається у тих самих руках. На цих землях уже розпочато будівництво преміальних ЖК, хоча Столар більшість часу проводить за кордоном — у Монако чи Дубаї.

Щоб відбілити репутацію, Столар створив псевдоволонтерський фонд, який активно піариться у медіа — відео про допомогу ЗСУ, дитячі акції, публікації у Facebook. Насправді це ширма, що прикриває фінансові операції й обслуговує імідж політика.На тлі заморожених об’єктів та скандалів із землею, така “благодійність” виглядає як спроба відвернути увагу від десятків мільйонів доларів, які щомісяця виводяться за кордон через офшори.

Ключовою фігурою у схемах Столара є адвокат Віталій Опанасенко. Саме він блокує судові процеси, створює фіктивні громадські організації, переписує документи на підставних осіб і тисне на журналістів, які розслідують діяльність Столара.Опанасенко навіть намагався використати сумнівні документи про свій “статус учасника бойових дій”, щоб унеможливити позбавлення адвокатського свідоцтва. У результаті — жодне розслідування щодо Столара реально не доходить до суду, а чиновники, які “закривають очі”, продовжують працювати у КМДА.

Сьогодні Вадим Столар фактично зберігає вплив на ринок нерухомості столиці. Через систему афілійованих фондів і забудовників він контролює десятки гектарів землі, заморожені будівництва та фінансові потоки з інвестиційних рахунків.Поки СБУ і КМДА звітують про “ліквідацію проросійських впливів”, соратник Медведчука продовжує нарощувати імперію — уже не політичну, а фінансово-майнову.

Колишній правоохоронець із Запоріжжя постане перед судом за організацію нелегального переправлення призовників

Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування та скерувало до суду обвинувальний акт щодо колишнього співробітника правоохоронних органів із Запоріжжя. Слідство встановило, що він організував незаконну діяльність, пов’язану з переправленням дезертирів та чоловіків призовного віку через українсько-молдовський кордон. За інформацією ДБР, фігурант стягав із клієнтів від 2 до 6 тисяч доларів за “послуги супроводу”.

Свою протиправну схему він реалізовував через соціальні мережі, створивши фейковий профіль, під виглядом якого пропонував допомогу у перетині державного кордону. Для зв’язку з клієнтами вказував власний номер телефону. Потенційних “клієнтів” він переконував, що завдяки службовому посвідченню зможе безперешкодно проходити блокпости, а фактичний перетин кордону люди мали здійснювати самостійно.

У вересні 2025 року чоловік погодився перевезти військовослужбовця з Нікополя, який самовільно залишив частину. Щоб уникнути контролю, взяв лікарняний і разом із дезертиром вирушив до Одещини. “Перевізника” затримали ДБР спільно з СБУ та Держприкордонслужбою після отримання понад 2,2 тис. доларів США — за кілька кілометрів до кордону з Молдовою.

Після викриття його звільнили зі служби. Колишньому поліцейському інкримінують сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон, учинене службовою особою з корисливих мотивів (ч. 3 ст. 332 ККУ), а також пособництво у дезертирстві (ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 ККУ). Санкції статей передбачають до 12 років позбавлення волі. Процесуальне керівництво здійснює Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону.

Новий етап пілотного проєкту з базової соціальної допомоги: що змінилося

Міністерство соціальної політики 3 листопада оголосило про старт нового етапу пілотного проєкту з базової соціальної допомоги, який розширює доступ до державної підтримки для домогосподарств по всій Україні. Тепер долучитися можуть усі, хто відповідає встановленим критеріям, незалежно від того, чи отримували вони попередньо інші соціальні виплати.

Базова соціальна допомога створена для заміни одразу п’яти різних програм: підтримки малозабезпечених сімей, допомоги одиноким матерям, забезпечення багатодітних родин, тимчасової допомоги дітям у випадках, коли батьки ухиляються від сплати аліментів або їхнє місце перебування невідоме, а також соціальної підтримки людей, які не мають права на пенсію, та осіб з інвалідністю. Такий підхід дозволяє значно спростити процедуру отримання допомоги та зменшити бюрократичне навантаження для громадян.

Допомогу не призначать, якщо у складі сім’ї є працездатні дорослі, які понад три місяці не працюють, не навчаються і не стоять на обліку в центрі зайнятості (виняток — догляд за людиною з інвалідністю чи втрата працездатності). Підставою для відмови також є великі покупки або набуття майна за останній рік понад 100 тис. грн, понад 100 тис. грн на рахунках чи в облігаціях, друга квартира/будинок (із визначеними винятками) або наявність більш ніж одного авто віком до 15 років.

Базою для розрахунку є 4500 грн: 100% — першому члену сім’ї (уповноваженому заявнику), 100% — кожній дитині до 18 років і особам з інвалідністю I–II групи, 70% — кожному наступному дорослому члену сім’ї. Сума допомоги визначається як алгебраїчний підсумок цих часток (з урахуванням умов програми).

За задумом Мінсоцполітики, об’єднання кількох виплат у «базову» має спростити доступ до підтримки, зробити її зрозумілішою та адреснішою.