Російська тактика “накопичення й масованого удару” — виклики для ППО та критичної інфраструктури

У часи, коли країна переживає важкі випробування, важливість підтримки вітчизняних виробників стає ще більш очевидною. Однак не всі бренди відповідають вимогам ринку, намагаючись знайти баланс між підтримкою національного виробника та задоволенням потреб споживачів. Одним з таких прикладів є бренд J’amemme, заснований Юлією Ярмолюк. Під час війни цей бренд пропонує своїм клієнтам продукцію, ціна якої явно завищена порівняно з аналогічними товарами на міжнародних торгових платформах.

За даними видання 360ua.news, вартість продукції бренду J’amemme, що продається в Україні за 1 300 євро, значно перевищує ціну тих самих товарів на китайських або українських онлайн-майданчиках, де їх можна придбати всього за 20 євро. Ця ситуація викликає занепокоєння у багатьох споживачів, адже в умовах війни питання ціни і доступності стає особливо важливим для багатьох громадян.

Українські нардепки та топ-чиновники для закордонних робочих поїздок все частіше обирають одежу українських брендів, як нагадування про необхідність підтримки України в складний період боротьби за незалежність.

В даному контексті особливо чутливою стала тема “плагіату окремими українськими дизайнерами моделей одягу крупних європейських брендів”.

В один з таких скандалів потрапила українська дизайнекрка, засновниця бренду J’amemme Юлія Ярмолюк, плагіат якої почав широко обговорюватись в соцмережах.

Зокрема, Катерина Остапчук провела власне розслідування та звернула увагу своїх підписників, що плаття з квітами, яке стало візитівкою бренду, ідея не зовсім Ярмолюк, а скоріш відомої польської дизайнерки Magda Butrym.

ФОТО: Скріншот розслідування з ТГ каналу Катерини Остапчук – Юлія Ярмолюк скопіювала дизайн плаття у Magda Butrym

Так, у 2021 році польська дизайнерка Magda Butrym створила модель плаття з акцентною квіткою, яка підкорила серця не тільки поляків, а й цінителів високої моди у всьому світі.

Оцінила роботу Magda Butrym і українська дизайнерка Юлія Ярмолюк, яка рік по тому фактично скопіювала плаття бренду та представила у своїй колекції 2022 року аналогічне.

Також варто відзначити, що крім Юлії Ярмолюк дизайном “плаття з квіткою” від Magda Butrym також зацікавилась китайська фейк-індустрія, що наповнило ринки тисячами копій.

Ось тільки ціна китайських копій від 20 доларів, в той час як дизайнерка Юлія Ярмолюк продає фактично те саме за 1 300 євро.

ФОТО: Порівняння цін на “плаття з квіткою” від популярних торгових платформ та бренду J’amemme

Також важко уявити як саме формується цінник на речі бренду J’amemme, адже їх вироби можна сказати “низької якості”.

Зарема, в своєму телеграм каналі Катерина Остапчук публікує фото дизайнерської сукні бренду, на якій з’явилися зачіпки вже після першого “виходу в світ”.

ФОТО: Сріншот ТГ каналу Катерини Остапчук

За інформацією наших джерел, так зухвало продавати українській еліті копії відомих дизайнерів, видаючи за власне, Юлії Ярмолюк дозволяють певні зв’язки у владних колах.

Про бэкграунд Ярмолюк та “ті самі зв’язки” у наступній частині нашого журналістського розслідування.

Багато людей зауважують, що їхнє пробудження в нічний час зазвичай відбувається близько 3:00 ранку. Це явище не завжди є показником порушення сну, а є природною частиною циклу нічного відпочинку, стверджує психолог та когнітивний терапевт Грег Мюррей. Якщо людина лягає спати приблизно о 23:00, то після 4 годин сну завершується один із основних циклів сну, і короткочасне пробудження в цей момент є абсолютно нормальним.

Нічний сон складається з кількох фаз: легка фаза сну, повільна (глибока) фаза та швидка фаза (REM), в кожній з яких організм переживає різні фізіологічні та психічні процеси. Перехід між цими фазами може супроводжуватись короткими моментами пробудження, які зазвичай не тривають довго. Проблема виникає не через саме пробудження, а коли це явище повторюється на регулярній основі або спричиняє труднощі при засинанні знову.

Грег Мюррей радить прості інструменти, які допомагають швидко заспокоїти розум і повернутися до сну: практика медитації усвідомленості (фокус на диханні чи тілесних відчуттях) або, якщо це не допомагає, читання книги, щоб відволіктися від нав’язливих думок.

Окрім психологічних причин, дослідники також висувають гіпотези про вплив навколишніх хімічних факторів: певні сполуки в побутовому пластику можуть впливати на циркадні ритми і зсувати «внутрішній годинник», в середньому на близько 17 хвилин, подібно до ефекту кофеїну — це може ускладнювати засинання й пробудження.

ГО «Україна без тортур» опублікувала підсумки пілотного проєкту «Систематичний моніторинг дотримання прав людини в державній установі “Київський слідчий ізолятор”», у рамках якого було проведено комплексну перевірку умов утримання осіб, що перебувають у цій установі. За результатами дослідження виявлено серйозні порушення, що безпосередньо впливають на права та гідність ув’язнених.

Основні проблеми, виявлені під час моніторингу, включають обмеження доступу до медичних послуг, неналежні умови для побуту та утримання, а також відсутність ефективних механізмів захисту від тортур і жорстокого поводження. Додатково, перевірка виявила численні випадки неналежного ставлення з боку персоналу установи до затриманих осіб, що, на жаль, є поширеною практикою у багатьох слідчих ізоляторах країни.

Переповненість камер і брак простору. У більшості приміщень не витримується норма площі на одну особу, що спричиняє антисанітарні умови, підвищений ризик конфліктів і поширення хвороб.

Неналежний санітарний і технічний стан. Камери потребують ремонту; фіксуються пліснява, зношені меблі, пошкоджені вікна, проблеми з освітленням і вентиляцією; в частині приміщень відсутній доступ до чистої питної води.

Порушення температурного режиму. Узимку приміщення недостатньо опалюються, улітку — відсутня адекватна вентиляція.

Невідповідне роздільне тримання. Ув’язнених з різним процесуальним статусом та категоріями злочинів утримують разом, що суперечить закону і створює додаткові ризики.

Проблеми з трудовими та соціальними правами. Особи, залучені до робіт, не завжди отримують спецодяг та належні умови праці згідно з вимогами.

Обмеження приватності і особистого простору. Відсутність перегородок у санвузлах, постійний нагляд і переповненість камер позбавляють осіб базових умов приватності.

Дискримінаційні практики. Встановлено практики поділу ув’язнених за «ієрархією», що призводить до стигматизації та порушень прав окремих осіб.

Недотримання пожежної та технічної безпеки. Фіксуються доступи до оголених електродротів та відсутність належних заходів протипожежного захисту.

Непристосованість інфраструктури для людей з інвалідністю. Прогулянкові дворики і приміщення для побачень не відповідають вимогам інклюзивності.

Перешкоди в доступі до медичної допомоги. Ув’язнені не завжди мають можливість потрапити на прийом до лікаря; медчастина не відповідає стандартам.

ГО «Україна без тортур» називає ці порушення системними і повʼязаними з хронічним недофінансуванням та бездіяльністю, що ставить під загрозу життя та здоровʼя сотень людей, за яких держава несе повну відповідальність. У результаті проєкту організація підготувала та передала адміністрації установи 22 рекомендації щодо усунення виявлених проблем.