Кремль може не погодитися на обмеження ударів по енергетичній інфраструктурі України щонайменше до завершення зимової кампанії 2026–2027 років. Таку оцінку оприлюднив Інститут вивчення війни (ISW), аналізуючи останні заяви Володимира Путіна та ситуацію на фронті.
Аналітики звертають увагу, що 25 вересня Путін заявив, ніби Україна домагається припинення далекобійних ударів по енергетичних об’єктах, але водночас сказав, що Україна має «відчути» наслідки російських атак. На думку ISW, така риторика може свідчити про небажання Кремля відмовлятися від одного з головних інструментів тиску цієї зими.
В ISW пов’язують це із ситуацією на полі бою. За оцінкою інституту, російські війська з березня 2026 року мають майже нульові чисті територіальні здобутки, тоді як українські сили проводили успішні контратаки на Куп’янському, Олександрівському та Лиманському напрямках. Аналітики припускають, що через це Кремль може дедалі більше покладатися саме на далекобійні удари, намагаючись посилити тиск на Україну поза фронтом.
Окрему роль у цій стратегії ISW відводить новим реактивним дронам типу «Герань». У звіті зазначається, що Росія намагається масштабувати їх застосування, а вища швидкість таких безпілотників ускладнює перехоплення. Саме здатність України швидко наростити ефективні засоби протидії цим системам може суттєво вплинути на результат російської зимової ударної кампанії.
Раніше «Ненька інфо» вже писала, що Росія різко нарощує виробництво реактивних дронів, а Володимир Зеленський заявив про плани РФ витратити у 2027 році близько $12 млрд на реактивні дрони та баражуючі боєприпаси. Це вписується в оцінку ISW про ставку Кремля на далекобійні удари взимку.
Також «Ненька інфо» повідомляла про посилення ударів по дата-центрах, телекомунікаційній та іншій критичній інфраструктурі. ISW окремо зазначав, що з середини вересня Росія активніше атакує українські дата-центри та інтернет-інфраструктуру, намагаючись завдати шкоди економіці й цифровим сервісам.
Ідея енергетичного перемир’я передбачає взаємне припинення ударів по енергетичних об’єктах України та Росії. Українська сторона неодноразово заявляла про готовність до такого формату за умови взаємності. Водночас ISW нагадує, що Путін раніше відхиляв подібні пропозиції.
У підсумку аналітики не очікують значного прогресу в переговорах або суттєвих поступок Кремля до завершення російської зимової кампанії далекобійних ударів. Це саме оцінка ISW, а не підтверджене рішення російської влади.
