Росіяни проривають фронт: під загрозою оточення одразу три українські міста

Росія розгортає новий літній наступ на сході України, вкладаючи у нього ресурси, що вже почали змінювати хід війни. Про це пише CNN у великому репортажі з передової, де журналісти стали свідками стрімкої зміни контролю над селами поблизу Костянтинівки та Покровська.

За чотири дні на передовій американські журналісти побачили, як російські війська за підтримки безпілотників проривалися на території, які раніше вважалися відносно спокійними. Українським підрозділам дедалі важче стримувати натиск — не вистачає ані особового складу, ані ресурсів.

Один з українських командирів поділився із CNN страхами про можливе оточення Покровська та сусідніх районів. Російські сили вже зайшли в село Родинське і перебувають на околицях Білецького. Якщо темпи збережуться, оборонці Мирнограда можуть опинитися в кільці — як це вже було у випадках з Авдіївкою та Вугледаром.

Три загрози для ЗСУ: Покровськ, Костянтинівка, Куп’янськ

CNN зазначає, що захоплення трьох ключових міст — Покровська, Костянтинівки та Куп’янська — створить для України одночасно три кризи:

  1. Втрата укріплених міст призведе до втрати останніх точок опори на контрольованій частині Донеччини.

  2. Звільнення сил РФ дозволить розпочати наступ на ще більші міста — Краматорськ і Слов’янськ.

  3. Пробиття оборони змусить ЗСУ боронити відкриті сільськогосподарські поля без належної інфраструктури.

Ситуація ускладнюється тим, що в Добропіллі вже почалась евакуація цивільних, рух автобусів призупинено через загрозу обстрілів, а поліція визнає стрімке послаблення українського контролю. У Костянтинівці командир 93-ї бригади повідомив, що вісім місяців не отримував нових людей і змушений постачати позиції дронами — лише двоє бійців тримають окремі пункти.

На Харківському напрямку російські війська взяли Радківку і наблизилися до Куп’янська, що лише посилює загрозу розриву оборони.

За оцінками CNN, нинішній російський прорив перестав бути поступовим. Це вже не повільне виснаження — це якісна зміна конфлікту, яка наближає Кремль до стратегічних цілей. Під загрозою опинилися ключові населені пункти, які слугують опорою для оборони Донеччини та Лівобережжя.

Усі ознаки вказують на те, що Путін намагається скористатися вікном можливостей у період, коли Україна відчуває нестачу снарядів, озброєння та живої сили. І робить це з агресивною швидкістю.

Схожі статті

Трамп про Україну: корупція як головна перешкода та обережний оптимізм

Під час останнього публічного виступу колишній Президент США Дональд Трамп висловив чергову оцінку ситуації в Україні, поєднавши критику з певним оптимізмом щодо майбутнього. Він знову наголосив на проблемі корупції, яку неодноразово називав головною перепоною для ефективної взаємодії між державами та міжнародними партнерами. За його словами, в Україні існують «серйозні проблеми», а «корупційна ситуація не йде на користь країні», що, на думку Трампа, гальмує розвиток державних інститутів та ефективну підтримку з боку міжнародної спільноти.

Ексглава Білого дому підкреслив, що покращення ситуації потребує радикальних змін у підходах до управління та контролю фінансових потоків, а також активного залучення антикорупційних механізмів. Він зазначив, що ефективна боротьба з корупцією здатна значно підвищити довіру міжнародних партнерів і полегшити реалізацію реформ.

Втім, поруч із критикою пролунали й стримані сигнали щодо можливостей дипломатичного поступу. Президент США заявив, що, попри проблеми, бачить «хороший шанс» на укладення певної угоди. Про яку саме угоду йдеться — Трамп не уточнив, однак у політичних колах США це висловлювання розцінили як натяк на можливе мирне врегулювання або новий формат домовленостей щодо підтримки України.

Його слова прозвучали в момент, коли українсько-американські відносини перебувають під пильною увагою. З одного боку, Києву важливо демонструвати прогрес у боротьбі з корупцією, а з іншого — будь-які заяви Вашингтона одразу стають приводом для політичних дискусій як всередині України, так і на міжнародній арені.

Трампова модель комунікації одночасно створює тиск і залишає простір для переговорів. Його новий сигнал може вплинути на дипломатичні позиції та очікування щодо подальшого розвитку подій.

Розлучення Олени та Тараса Тополі: збереження взаємоповаги та фокусу на дітях

Українська співачка Олена Тополя повідомила в Instagram про завершення 12-річного подружнього життя з лідером гурту «Антитіла» Тарасом Тополею. Попри завершення сімейного союзу, вони наголосили, що між ними зберігаються вдячність, повага та взаєморозуміння. Найголовнішим пріоритетом для пари залишається спільне виховання дітей — 12-річного Романа, 10-річного Марка та 5-річної Марії.

Олена підкреслила, що тепер вони будуть взаємодіяти не як подружжя, а як партнери у вихованні дітей, надаючи їм любов, підтримку та стабільність. Такий підхід дозволяє мінімізувати негативні наслідки розлучення для малечі, зберігаючи гармонійні стосунки між батьками й забезпечуючи безпечне середовище для розвитку дітей.

Артисти також уточнили, що всі майнові та фінансові питання були вирішені заздалегідь чесно та гідно. Вони вирішили не коментувати подробиці розлучення та не відповідати на подальші запитання.

У своїй заяві Тарас Тополя наголосив, що Олена залишається для нього неймовірною жінкою та люблячою мамою. У відповідь Олена відзначила, що Тарас — приклад гідності та чудовий батько.

Пара була разом із 2013 року, одружилася після народження первістка в 2015 році. У 2020 році в них народилася донька Марія. Тепер вони починають окремі життєві сторінки, залишаючись єдиними у вихованні дітей.

Суддівські декларації та розрив між статками та доходами: виклик для української правосудної системи

Декларація судді П’ятого апеляційного адміністративного суду Андрія Бойка вкотре показала, наскільки серйозною залишається проблема непрозорості фінансового стану представників судової влади в Україні. Її аналіз демонструє значну диспропорцію між офіційними доходами суддів та обсягом задекларованого майна, що викликає суспільне занепокоєння та підриває довіру до судової системи. Подібні випадки підкреслюють необхідність посилення контролю, удосконалення законодавчих норм та розвитку механізмів прозорості в судовій сфері.

Огляд декларації Андрія Бойка свідчить про значні активи, які не завжди можуть бути логічно пояснені рівнем його офіційного заробітку. Це явище не є поодиноким — у попередні роки кількість подібних випадків лише зростала, і громадські організації, експерти та медіа постійно звертають увагу на цю проблему. Вона ставить під сумнів принцип рівності перед законом і демонструє потенційні ризики корупційних практик у судовій системі.

Офіційні прибутки подружжя за 2024 рік становили 2,75 млн грн у судді та 1,88 млн грн у його дружини. У цілому цифри чималі, але вони аж ніяк не пояснюють наявність десятків тисяч доларів і євро, кількох квартир, будинків та значного автопарку.

Нерухомість і будинки в різних локаціях

У власності та користуванні родини — одразу кілька об’єктів житла. Зокрема, квартира 126,3 м² в Одесі, оформлена на Віолету Борисівну Бойко, яку суддя та його дружина використовують безоплатно. Придбана вона була у 2014 році за 1,03 млн грн.

Є також ділянка в одеському дачному кооперативі та будинок 78,2 м², оформлені у частковій власності судді, його дітей та ще однієї родички. Вартість покупки у 2020 році — 410 тис. грн за землю й 1,4 млн грн за будинок.

Окремо дві доньки проживають у будинку площею 114,6 м² у Лиманці, який належить Чернявському Олександру Миколайовичу — ймовірно, родичу дружини.

На саму дружину оформлена квартира в Одесі площею 56 м², куплена у 2021 році за 660 тис. грн.

Автопарк, гідний бізнесмена, а не державного службовця

Родина володіє щонайменше п’ятьма автомобілями.Серед них:• Toyota Tundra 5.7 (2012), придбана суддею у 2019 році за 512,5 тис. грн• Lexus NX300h (2020), куплений дружиною в 2021-му за 671 тис. грн• Mercedes-Benz Viano (2007)• УАЗ 31514 (1998)• Toyota Corolla (2001), що належить матері судді, але використовується ним

Такий набір авто теж складно узгодити з рівнем офіційних доходів, зазначених у деклараціях.

Системні питання без відповіді

Суддя Бойко і його родина демонструють класичний для української системи дисбаланс: високі зарплати суддів не пояснюють ані багаторівневої нерухомості, ані майже 10 мільйонів гривень готівки, ані автопарк, який більше пасує великому підприємцю, а не державному службовцю.

З огляду на роль, яку відіграють судді апеляційних інстанцій у формуванні законності в країні, такі декларації ставлять під сумнів прозорість та доброчесність системи загалом.

Ми продовжуємо збирати інформацію щодо способу життя та статків Андрія Бойка. Якщо маєте додаткові факти або дані — надсилайте, і ми обов’язково перевіримо та опублікуємо їх у рамках подальшого розслідування.

У кабінеті голови Шевченківської РА виявили приховану камеру

У службовому кабінеті голови Шевченківської районної адміністрації Ірини Джурик знайшли прослуховувальний пристрій із вбудованою камерою. Інформацію про інцидент 1 грудня оприлюднила Львівська міська рада. Посадовиця одразу звернулася до правоохоронців, щоб забезпечити безпечне вилучення пристрою та розслідувати обставини його встановлення.

За даними ЛМР, пристрій виявили минулого тижня під час ремонтних робіт із фарбування приміщення. Він був схований під стельовим карнизом і зафарбований, що робило його майже непомітним для сторонніх осіб. Попередньо встановлено, що камера перебувала у кабінеті вже певний час, фіксуючи дії та розмови посадовців, що ставить під сумнів безпеку робочого середовища адміністрації та конфіденційність службової інформації.

Ірина Джурик пояснила, що останній косметичний ремонт у кабінеті проводили у 2020 році, і, ймовірно, саме тоді камеру могли встановити. «Вона була дуже добре схована і акуратно зафарбована, тож помітити її було нереально», — зазначила посадовиця.

На посаді голови Шевченківської РА Ірина Джурик перебуває з 2023 року. До цього район очолювала Надія Банах з 2017 року. Правоохоронці наразі займаються встановленням усіх обставин інциденту та походження прихованого пристрою.