Україна та Угорщина розпочали перезавантаження двосторонніх відносин після тривалого періоду дипломатичного охолодження та блокування європейської інтеграції Києва. Сигналом до врегулювання суперечностей стало термінове внесення до Верховної Ради законопроєкту, який суттєво розширює права національних меншин — передусім угорської громади — у сферах освіти та використання рідної мови. Ухвалення цього документа відкриває шлях до зняття Будапештом багаторічного вето на початок переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу.
Потеплінню передувала нова хвиля політичного напруження у вересні. Новосформований уряд Угорщини на чолі з Петером Мадяром спершу дистанціювався від спільних ініціатив: Будапешт відмовився від участі в проєкті «Карпатська інтеграційна ініціатива», спрямованому на економічну та безпекову співпрацю восьми держав регіону, а також розірвав угоду між нафтогазовими компаніями MOL і «Нафтогаз» щодо будівництва спільних нафтосховищ для потреб українського ринку.
Переломним моментом для виходу з глухого кута стали двосторонні переговори очільників зовнішньополітичних відомств обох держав на полях Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Після зустрічі діалог повернувся у конструктивне русло: Будапешт заявив про готовність переглянути позицію щодо блокування євроінтеграційних кроків України та не виключив можливого приєднання до Карпатської ініціативи, якщо законодавчі гарантії прав угорської меншини будуть повноцінно імплементовані українським парламентом.