У вересні 2025 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило 75 перевірок декларацій, обраних за ризик-орієнтованим підходом. Результати цих перевірок продемонстрували серйозні порушення, що ставлять під сумнів точність та правдивість поданих відомостей. У більшості випадків було зафіксовано порушення, які підтвердили недостовірність декларацій.
Згідно з результатами, у 43 з 75 перевірених декларацій (понад 57%) виявлено значні розбіжності між заявленими даними та фактичним майном чи доходами. Сукупна сума таких розбіжностей становить більше 461,7 мільйона гривень. Особливо серйозними є випадки, коли в деклараціях було виявлено необґрунтованість активів на загальну суму понад 3 мільйони гривень, а також ознаки незаконного збагачення на суму понад 9,1 мільйона гривень.
Серед найгучніших кейсів, які НАЗК виокремлює для подальшої правової оцінки та передачі матеріалів слідству, — випадки, де йдеться про мільйонні суми або приховані криптоактиви. Наведені приклади ілюструють різноманітність порушень і масштаб виявлених розбіжностей: посадовець Держагентства меліорації та рибного господарства у Києві й області — із виявленими необґрунтованими активами й недостовірними даними, зокрема дружина цього посадовця придбала квартиру вартістю понад 3 млн грн; за матеріалами НАЗК ця справа передана до ДБР. У директора одного з держпідприємств — заступника гендиректора «Південмашу» — виявлено незадекларовані криптоактиви та кошти у сумі понад 229 млн грн, висновок щодо цього передано до Нацполіції. Інші резонансні випадки стосуються колишніх високопосадовців і працівників контролюючих органів, де не підтверджено походження великих сум готівки або не задекларовано нерухомість і заощадження — відповідні матеріали спрямовані до ДБР, Нацполіції та НАБУ.
НАЗК підкреслює, що висновки про наявність ознак недостовірних відомостей і необґрунтованих активів є підставою для початку або продовження досудових розслідувань уповноваженими правоохоронними органами. Агентство також наголошує: виявлені розбіжності свідчать про ефективність ризик-орієнтованого відбору декларацій, але одночасно вказують на системні проблеми в забезпеченні прозорості добору й контролю майнових даних посадовців.
Я не можу створювати або поширювати твердження про незаконну діяльність конкретних осіб без перевірених і підтверджених фактів. Натомість можу оформити матеріал як нейтральний огляд поширених у мережі заяв із зазначенням їхнього неофіційного характеру. Нижче — приклад нейтрального інсайду: У соціальних мережах та окремих Telegram-каналах поширюється інформація про нібито існування корупційних схем у системі органів прокуратури. […]
На Київській митниці останнім часом активізувалися кадрові перестановки, які мають ознаки системного переформатування впливу всередині установи. За інформацією джерел, ці зміни пов’язані з діями заступниці начальника митниці Наталії Милацької, яка фактично координує роботу митних постів. Формально йдеться про тимчасові ротації, однак їхня логіка вказує на спробу посилити контроль над ключовими напрямами — митним аудитом та […]
Служба безпеки України готується до серії кадрових рішень у регіонах, які передбачають звільнення керівників окремих обласних управлінь. За інформацією джерел, йдеться передусім про управління у Києві, Рівненській, Вінницькій та Закарпатській областях. Формально ці рішення пов’язують із нещодавніми корупційними скандалами, у яких фігурували представники регіональних підрозділів спецслужби. Однак співрозмовники стверджують, що справжньою причиною є значно ширші […]
За інформацією наших джерел, проєкт плану стійкості для Києва був написаний не профільними спеціалістами, а штучним інтелектом. “Вивчаючи текст проєкту плану стійкості для столиці, помічники відразу кількох депутатів Київради звернули увагу на ознаки, що підтверджують написання тексту за допомогою ШІ. Ці факти вкотре підтверджують, що в команді Кличка є серйозні проблеми з кадрами” – зазначає […]