Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем уперше в історії країни офіційно визнав факт прямого втручання Російської Федерації у доленосний референдум 2016 року щодо виходу Сполученого Королівства зі складу Європейського Союзу. Глава уряду публічно заявив, що отримав однозначні підтвердження російського впливу на результати голосування безпосередньо від національних безпекових структур. Ця заява спричинила справжній політичний резонанс, адже чинний британський лідер відкрито спростував багаторічні твердження попередників та офіційно визнав кремлівський саботаж.
За словами очільника британського уряду, відповідні вичерпні докази йому надали одразу після вступу на посаду під час спеціальних закритих інструктажів. Політик зазначив, що прагнув з’ясувати реальну роль Москви в одному з найбільш поляризуючих голосувань сучасності.
«Коли я прийшов на Даунінг-стріт, я поставив запитання: чи було втручання Росії в референдум 2016 року? І отримав чітку відповідь: так, було», – наголосив Енді Бернем.
Водночас прем’єр-міністр не став публічно розкривати конкретні розвідувальні матеріали, детальні схеми впливу та таємні інструменти кремлівських фахівців, пославшись на державну таємницю.
Поряд із ретроспективним аналізом британський лідер звернувся з відкритим застереженням до виборців провідних країн континентальної Європи. Він закликав громадян пильно стежити за зовнішніми маніпуляціями під час майбутніх виборчих кампаній, зокрема напередодні президентських виборів у Франції, призначених на 18 квітня 2027 року, а також виборів до ландтагів п’яти федеральних земель Німеччини протягом 2027 року.
«Важливо зараз чітко зафіксувати ці речі та допомогти виборцям у Німеччині та Франції зрозуміти, що частина цих політичних процесів ініціюється нашими ворогами, а саме Росією», – заявив очільник уряду.
Така позиція кардинально змінює офіційний курс Лондона. Раніше британська влада публічно заперечувала подібні закиди. Зокрема, у 2020 році тодішній прем’єр-міністр Борис Джонсон категорично запевняв суспільство у відсутності доказів російського втручання у процес виходу з Євросоюзу. Того ж року парламентський комітет з питань розвідки та безпеки у своєму звіті не зміг юридично підтвердити кремлівський слід у подіях 2016 року, хоча й зафіксував спроби Москви розхитати референдум щодо незалежності Шотландії у 2014 році.
Публічне визнання злочинних дій Кремля на найвищому рівні у Великій Британії створює вагомий прецедент для всього західного світу. Воно викриває багаторічну стратегію Москви, спрямовану на послаблення європейської єдності через дезінформацію, підкуп та розкол суспільств ізсередини. Тепер європейським столицям доведеться суттєво переглянути протоколи захисту власних демократичних процедур, щоб не стати черговою жертвою масштабних геополітичних махінацій агресора.
