Сербія уклала угоду з російським газовим монополістом «Газпром», що дозволить країні отримувати газ до кінця вересня 2026 року. Це рішення стало можливим завдяки продовженню контракту на ще три місяці після закінчення поточної угоди, що завершиться 30 червня. Для Сербії, яка є однією з найбільш залежних від російських ресурсів країн Європи, це важливий крок, що забезпечить стабільність енергетичної системи в літній період та підготовку до майбутнього опалювального сезону.
Міністерка гірничої справи та енергетики Сербії Дубравка Джедович-Ханданович повідомила про нові домовленості після зустрічі з головою правління «Газпрому» Алєксєєм Міллером у Санкт-Петербурзі. Вона підкреслила стратегічну важливість цієї угоди для країни, оскільки російський газ залишається одним із найбільш економічно вигідних джерел енергії, що забезпечує необхідні обсяги та гнучкість постачання.
Це вже друге продовження угоди в 2026 році: у березні Сербія також отримала тримісячну пролонгацію. Тим не менш, країна продовжує вести переговори щодо довгострокових контрактів, залишаючись в режимі короткострокових домовленостей.
Незважаючи на обіцянки про диверсифікацію своїх джерел енергії, Сербія залишається критично залежною від російського газу: за останніми даними, до 90% потреб країни покривається імпортом з Росії. Ця залежність виникла через вигідні ціни та наявність розвинутої інфраструктури.
Водночас уряд Сербії прагне поступово зменшити цю залежність. Країна налагоджує співпрацю з Азербайджаном, звідки вже надходять альтернативні обсяги природного газу, а також отримує скраплений газ через грецькі LNG-термінали. Проте ці нові маршрути поки що не можуть повністю компенсувати російські поставки.
Під час зустрічі в Санкт-Петербурзі обговорювалося також розширення підземного газового сховища «Банатський Двір», яке є важливим елементом енергетичної безпеки Сербії. Планується збільшити його потужність з 450 до 750 мільйонів кубометрів, що дозволить накопичувати більше резервів перед зимовим періодом.
Окрему увагу приділили ситуації навколо сербської нафтової компанії NIS, яка підлягає санкціям США через російську структуру власності. Компанія контролюється «Газпромом», а її діяльність критично важлива для паливного ринку Сербії. Наразі триває складний процес переговорів про продаж російської частки в NIS угорській компанії MOL, оскільки Вашингтон вимагає зменшення російського впливу на стратегічні енергетичні активи країни.
Питання газопостачання для Сербії є не лише економічним, але й політичним, адже президент Александр Вучич підкреслив прагнення країни вступити до Європейського Союзу, не втрачаючи при цьому тісних зв'язків з Росією. Це робить кожне нове продовження угод з «Газпромом» предметом уваги з боку ЄС та США.
Отже, поки Європа шукає шляхи для відмови від російських енергетичних ресурсів, Белград дотримується прагматичного курсу, продовжуючи надійні постачання з Росії та поступово розвиваючи альтернативні маршрути. Нове продовження контракту дає Сербії додатковий час для підготовки до майбутніх переговорів про енергетичну співпрацю та стабільність економіки.