Сергія Сивохо поховали на “рідній землі” в Донецьку

Гуморист, шоумен і громадський діяч Сергій Сивохо, який помер 17 жовтня 2023 року, був похований у своєму рідному місті – Донецьку. Це стало можливим завдяки зусиллям його родини та ближніх, які прагнули виконати його останнє бажання – бути похованим на рідній землі.

Могилу Сивохо на своїй сторінці у Facebook показала його дружина Тетяна.

Де поховали Сивохо

Так, на честь річниці з дня смерті артиста його обраниця розмістила щемливий допис. У ньому вона висловилася про Сивохо й зазначила, що час без нього летить дуже швидко, але не лікує.

“Добра, розумна, талановита людина! Поруч із тобою завжди було тепло і надійно. Ти був дуже різнобічним, любив грати в “Що? Де? Коли?”, обожнював “Лігу Сміху” і був у ній до останнього. Пішов у політику заради того, щоб повернути Донецьк в Україну”, – написала вдова Сивохо.

При цьому вона розповіла, що її чоловік багато волонтерив й мріяв, аби увесь Донбас знову став українським.

“Ти підтримував і допомагав усім кому міг, навіть уже будучи тяжко хворим. Гортаю фотографії останніх двох років – тонни гуманітарки. Обладнання та ліки для госпіталів. Продукти та одяг для біженців. Наче хотів встигнути “полагодити” цей світ, поки ще билося твоє серце. Ми будемо пам’ятати тебе таким! Ти щиро вірив, що повернешся в рідний український Донбас! Тепер ти на рідній землі, спочивай з миром моя любов!” – написала Тетяна.

"На рідній землі": як виглядає могила Сергія Сивоха, якого поховали в Донецьку (фото)

Дружина Сивохо (фото: instagram.com/ciboxo)

Як виглядає могила Сивохо

На одному кадрів, які розмістила дружина шоумена, була й його могила. Можна помітити, що на напис на ній зроблено російською.

"На рідній землі": як виглядає могила Сергія Сивоха, якого поховали в Донецьку (фото)

Могила Сивохо (фото: facebook.com/tatiana.sivokho)

Дружина артиста не стала писати, де саме поховали її обранця. Втім, слова про “рідну землю” та напис російською можуть свідчити про те, що він покоїться в Донецьку.

Від чого помер Сивохо

Шоумен зізнавався, що у нього були проблеми з вагою через хворобу. Артиста лікували від бронхіту з астматичним компонентом, для цього використовували й гормони. У 2021 році Сивохо сильно схуд, йому вдалося скинути 50 кілограмів.

Він розповідав, що почав активно боротися з зайвою вагою у 2017 році. Тоді він опинився на межі життя й смерті. Лікарі сказали, що артист, який тоді важив 195 кілограмів, має терміново почати про себе дбати.

Сергій Сивохо (фото: instagram.com/ciboxo)

Сергій Сивохо (фото: instagram.com/ciboxo)

Втім, навіть попри схуднення проблеми зі здоров’ям не зникли. Через те, що Сивохо мало рухався, у його легенях почала накопичуватися рідина, його вводили у штучну кому.

“Щось у мене в лікарні сталося, у мене відключилася стопа. Тобто, я стопу не відчуваю на лівій нозі, тому ось у мене такі невеликі проблеми з пересуванням”, – говорив артист.

Напередодні його смерті з’явилися чутки про те, що зірці стало ще гірше. Втім, сам Сивохо інформацію про це вже ніяк не коментував. І на ранок 17 жовтня 2023 року рідні та близькі артиста підтвердили його смерть.

The post Сергія Сивохо поховали на “рідній землі” в Донецьку first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Важливість розвитку сучасних технологій для економіки та суспільства

Розвиток сучасних технологій має вирішальне значення для прогресу економіки та суспільства. У світі, де інновації визначають темп змін, технологічні досягнення стали ключовими чинниками для забезпечення конкурентоспроможності країн, росту підприємств і підвищення якості життя громадян. Від штучного інтелекту до біотехнологій – кожна нова розробка може не тільки змінити окрему галузь, а й трансформувати всі аспекти життя. Тому інвестування в науку та техніку, розвиток інфраструктури та підтримка інновацій є стратегічним завданням для будь-якої держави, яка прагне до сталого розвитку та процвітання.

Одним із найбільш суттєвих аспектів є вплив технологій на економіку. Завдяки автоматизації виробничих процесів та інноваціям у сфері робототехніки з’являються нові можливості для зниження витрат, підвищення продуктивності праці та зростання ефективності підприємств. Окрім цього, розвиток IT-сектора відкриває нові горизонти для стартапів і малого бізнесу, що в свою чергу позитивно впливає на рівень безробіття та соціальну стабільність. Сучасні технології дають змогу створювати нові продукти та послуги, здатні задовольнити навіть найвибагливіші потреби споживачів.

«Один депутат на початку моєї кар’єри переслідував мене під час одного з концертів. Я бігав від нього по усій залі. Було дико та страшно. Адже тоді я ще не знав, що таке власна охорона», — написав MELOVIN у Threads.

Виконавець зізнався, що цей випадок став одним із перших тривожних сигналів у його професійному житті. Згодом, коли популярність зростала, тиск і негативні реакції суспільства теж посилювалися.

Особливо складним періодом для нього став камінг-аут щодо бісексуальності. Артист відверто говорить, що після цього стикнувся з хвилею хейту, погрозами та скасованими концертами.

«Камінг-аут у своїй бісексуальності був для мене найбільшим потрясінням. Коли все понеслось, я глушив стільки алкоголю… Погрози, відміни концертів і хлопці в балаклавах із транспарантами», — поділився співак.

MELOVIN визнає, що цей період став серйозним випробуванням, але водночас навчив його бути сильнішим і не приховувати себе. Його історія — це ще одне нагадування про те, скільки внутрішніх і зовнішніх бар’єрів доводиться долати українським артистам, щоб залишатися щирими зі своєю аудиторією.

Зрозуміло! Ось ваш унікальний текст:

Значення сталого розвитку для майбутніх поколінь: Важливість кожного кроку на шляху до змін

У сучасному світі сталий розвиток набуває особливого значення. Це не просто модна тенденція або короткотермінова мета, а необхідний шлях до збереження ресурсів, поліпшення екологічної ситуації та забезпечення сталого процвітання для майбутніх поколінь. Він охоплює не лише економічні чи екологічні аспекти, але й соціальні, культурні та етичні складові, що визначають наше сьогодення і майбутнє.

За інформацією слідчих, замовлення на ліквідацію чоловіка надійшло від жінки з Києва. Вона шукала виконавців через знайомих у кримінальних колах, і врешті вийшла на засуджених, які відбувають покарання у Ладижинській виправній колонії.

За 5 тисяч доларів троє ув’язнених, що раніше були засуджені за особливо тяжкі злочини, погодилися організувати злочин: знайти виконавця, зібрати дані про майбутню жертву та передати інформацію замовниці.

Організатором схеми, за даними правоохоронців, був 49-річний неодноразово судимий ув’язнений, який відбуває 12-річний термін за розбій і вимагання. У колонії він називав себе «кримінальним авторитетом». До плану він залучив двох співкамерників — 37-річного та 31-річного засуджених.

Ще у січні 2025 року оперативники дізналися про підготовку замовного вбивства й почали стежити за фігурантами. У червні провели обшуки за місцями їхнього утримання та проживання.

Під час слідчих дій вилучили мобільні телефони, банківські картки, комп’ютери, флешносії та чорнові записи з інформацією про потерпілого — його адресу, маршрути пересування та особисті дані.

49-річному організатору оголошено підозру у готуванні до умисного вбивства з корисливих мотивів, вчиненого на замовлення організованою групою (ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 ККУ). Його спільникам — у співучасті за аналогічними статтями.

Досудове розслідування триває. Усім трьом фігурантам загрожує довічне позбавлення волі.

Ігор Шевченко очолив рейтинг витрат на політичну рекламу у Facebook серед українських політиків

Колишній міністр екології Ігор Шевченко став лідером за витратами на політичну рекламу в соціальній мережі Facebook серед українських політиків. За результатами дослідження руху «Чесно», у 2025 році Шевченко інвестував більше 8,5 тисячі доларів на просування власних публікацій. Це дозволило йому стати першим у рейтингу витрат на платну рекламу серед українських діячів.

У своїх рекламних постах Шевченко активно просуває контроверсійні та радикальні ідеї. Серед найбільш резонансних тез — заклики до введення смертної кари для корупціонерів та повернення ядерного статусу Україні. Окрім того, він активно тестує електоральні настрої українців щодо можливого президентства генерала Валерія Залужного. Це свідчить про намагання Шевченка відчути настрої потенційних виборців і протестувати свої політичні тези перед широкою аудиторією.

Ці платні пости не зводилися до звичайного піару. Шевченко робив ставку на гасла, які явно апелюють до емоцій виборця: смертна кара для корупціонерів, відмова від євроінтеграційного курсу, повернення Україні ядерного статусу. Окремий напрямок — реклама дописів із риторикою на кшталт «Залужний — наступний президент?». Таких публікацій, зафіксованих аналітиками, було щонайменше п’ять, і всі вони йшли за гроші.

Паралельно Шевченко рекламував тексти «про себе»: авторські роздуми про виховання дітей, позицію щодо ЛГБТ-спільноти, моральні оцінки різних соціальних тем. У «Чесно» вважають, що ця лінія — спроба не просто збирати охоплення, а формувати власне впізнаване електоральне ядро під потенційну участь у виборах.

Другим за обсягом витрат став харківський депутат від групи «Відновлення України» Олександр Фельдман — понад $6 тис. Його реклама зосереджена навколо особистих політичних позицій та діяльності «Фельдман-Екопарку». Водночас навколо парку не раз виникали звинувачення з боку UAnimals: зоозахисники заявляли, що заклад утримує тварин без належних дозволів і з порушенням умов.

На третій позиції — лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко з витратами близько $6,1 тис. У його випадку реклама працює інакше: це не стільки ідеологічні ультиматуми, скільки демонстрація діяльності. Порошенко просуває ролики та пости про свою депутатську роботу, благодійні поїздки, допомогу армії, а також публікації про санкційний тиск проти нього самого.

У переліку найбільш активних рекламодавців фігурують також народні депутати Лариса Білозір і Олександр Качура (по близько $3,5 тис.), голова Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул, очільниця Хмельницької облради Віолетта Лабазюк, а також Олексій Леонов і Павло Жебрівський. Це підтверджує, що політична реклама давно вийшла за межі парламентських фракцій і стала інструментом для персонального просування в регіонах.

Рух «Чесно» звертає увагу на ще один аспект. Значна частина цих оголошень у Facebook формально не виглядає як передвиборча агітація. Це або «особиста думка політика», або «громадська ініціатива», або «соціальне питання», але в реальності ці повідомлення будують імідж, збільшують впізнаваність і тестують реакцію аудиторії на конкретні меседжі. Фактично — це м’який старт кампаній без оголошеної кампанії.

Тобто Facebook для українських політиків став не просто майданчиком для самореклами, а полем, де відразу видно, які ідеї «заходять», хто на них реагує і кого можна перетворити на лояльного виборця. Ігор Шевченко, з його поєднанням радикальних тез і персонального самопросування, поки що в цьому полі — найдорожчий гравець.

Перспективи завершення війни між Україною та Російською Федерацією: коли настане мир?

Війна між Україною та Російською Федерацією, що триває вже понад півтора року, далеко не наближається до свого завершення. Наразі не існує ані чітких умов для замороження конфлікту, ані видимих шансів на мирний процес, який би мав зрозумілу структуру і кінцеву мету. Георгій Тука, колишній голова Луганської військово-цивільної адміністрації та ексзаступник міністра з питань тимчасово окупованих територій, у своїй колонці для «Главред» підкреслює, що, на жаль, війна може тривати ще довго — не один рік. Більше того, існує серйозний ризик розширення бойових дій за межі України, що ще більше ускладнить ситуацію в регіоні та світі в цілому.

За словами експерта, наразі відсутні основні передумови для швидкого завершення війни, зокрема політична воля Росії до переговорів та реалістичні перспективи для припинення вогню. З огляду на це, Георгій Тука називає два можливі сценарії, які можуть призвести до закінчення конфлікту. Перший з них — це військова перемога однієї зі сторін, що наразі виглядає малоймовірно через складність та масштабність військових операцій. Другий сценарій — мирні переговори, однак цей процес потребує значних змін на міжнародній арені та суттєвих компромісів з обох сторін, чого також поки що не видно.

або Володимир Путін досягне поставлених цілей і зупинить війну,

або одна зі сторін — Україна чи Росія — зазнає виснаження і змушена буде капітулювати.

Однак на даний момент, за словами Туки, жоден із цих сценаріїв не має задовільної підтвердженої перспективи.

«Тому війна триватиме ще довго — не рік і не два. Ба більше, вона може розширюватися, і цілком імовірні два варіанти: у неї можуть бути втягнуті інші країни, а бойові дії можуть вийти за межі України та перекинутися на територію інших держав», — підсумував він.

Тука попереджає, що конфлікт може не лише залишатися виснажливим для обох сторін, але й еволюціонувати в ширший регіональний або міжнародний. Це означає, що Україна повинна готуватися не просто до оборони, а до довготривалої війни з непередбачуваною географією.

Водночас він зауважує: без зміни балансу сил, без значного тиску на російську сторону чи виснаження сторін — завершення на вигідних для України умовах поки не видно. Отже, стратегічна мета має виходити за рамки очікування одного чи двох років.

Експерт закликає до реалістичної оцінки ситуації: не чекати раптового миру, не розраховувати на замороження, і готуватися до нових викликів. Це стосується і військової, і дипломатичної, і гуманітарної складової.