Південна Корея наразі не готова переходити до прямих постачань Україні систем протиповітряної оборони та іншої летальної зброї, навіть попри стрімке поглиблення військового союзу Росії з КНДР. У Сеулі пояснюють свою позицію внутрішнім законодавством і багаторічною політикою, за якою допомога Києву концентрується переважно на гуманітарній, економічній та нелетальній підтримці. Водночас південнокорейська влада визнає, що співпраця Москви та Пхеньяна вже безпосередньо загрожує безпеці самої Південної Кореї.
Нову заяву уряду Південної Кореї оприлюднили після того, як президент України Володимир Зеленський закликав Сеул активніше долучитися до захисту України. Український лідер повідомив, що Росія, за наявними у Києва даними, готується прийняти ще від 30 до 50 тисяч північнокорейських військових. Зеленський попередив, що КНДР використовує війну не лише для підтримки Кремля, а й для отримання унікального бойового досвіду, який у майбутньому може бути використаний уже на Корейському півострові.
Саме в цьому контексті Зеленський заявив, що Україна хотіла б отримати від Південної Кореї підтримку у сфері ППО, де Київ нині має гострий дефіцит. Він також запропонував розширити співпрацю в інших оборонних напрямах, зокрема у сфері безпілотників.
«Ми готові працювати над Drone Deal та іншими напрямами», — заявив Зеленський, додавши, що українські дипломати вже підтримують контакти із Сеулом.
Однак відповідь Південної Кореї виявилася максимально обережною.
Високопоставлений представник південнокорейського Міністерства закордонних справ заявив, що будь-які поставки оборонних матеріалів здійснюються виключно відповідно до внутрішнього законодавства країни. При цьому він фактично підтвердив, що нинішня політика Сеула щодо прямого озброєння України не змінилася.
«Постачання Південною Кореєю оборонних матеріалів будь-якій країні завжди здійснювалося відповідно до внутрішнього законодавства», — заявив чиновник.
За його словами, уряд і надалі концентруватиметься на допомозі Україні в таких сферах, як енергетика, інфраструктура, охорона здоров’я та освіта. Сеул також планує підтримувати післявоєнне відновлення країни.
Korea Times зазначає, що ця відповідь фактично означає збереження попередньої лінії: Південна Корея продовжує допомагати Україні, але летальну зброю безпосередньо не передає.
Чому Сеул так обережний
Південна Корея є одним із найбільших виробників зброї у світі. Країна виробляє артилерійські системи K9 Thunder, танки K2 Black Panther, системи ППО, ракети, боєприпаси та інше сучасне озброєння.
Саме тому потенційне рішення Сеула про пряму військову допомогу Україні могло б мати значно більший ефект, ніж допомога багатьох інших держав.
Однак із початку повномасштабної війни уряд Південної Кореї дотримується політики, яка фактично забороняє прямі поставки летальної зброї країнам, що перебувають у стані війни.
Водночас це не абсолютна конституційна заборона у буквальному сенсі. Йдеться радше про комплекс внутрішніх законодавчих норм, експортних правил та політичної практики. Саме тому твердження, що Південна Корея «за Конституцією не може передавати зброю», є певним спрощенням.
У минулому Сеул уже давав зрозуміти, що політика може бути переглянута за екстремальних обставин. Ще у 2023 році тодішній президент Юн Сок Йоль заявляв, що у випадку масових атак на цивільних або серйозних порушень законів війни Південній Кореї було б складно обмежуватися лише гуманітарною та фінансовою підтримкою.
Проте навіть після появи військ КНДР у Росії Сеул так і не перейшов до відкритого постачання летальної зброї Україні.
КНДР дедалі глибше входить у війну
Саме це робить нинішню позицію Південної Кореї особливо суперечливою.
Північна Корея вже не просто постачає Росії артилерійські снаряди. За даними Reuters, участь Пхеньяна у війні стала найбільшою закордонною військовою операцією КНДР з часів Корейської війни 1950-х років.
За українськими та південнокорейськими оцінками, у 2024 році КНДР направила до Росії приблизно 14–15 тисяч військових, які брали участь у боях у Курській області. У квітні 2025 року і Москва, і Пхеньян уже офіційно підтвердили участь північнокорейських військових у бойових діях.
Окрім того, Північна Корея постачає Росії величезні обсяги боєприпасів.
За оцінками української розвідки, Пхеньян передав Москві близько 4 мільйонів артилерійських снарядів, не враховуючи мінометних боєприпасів. Також до початку 2025 року Росія отримала приблизно 148 балістичних ракет KN-23 та KN-24.
Але цього літа співпраця перейшла на новий рівень.
Українська військова розвідка повідомила Reuters, що до західної частини Росії почав прибувати окремий північнокорейський ракетний підрозділ. Він може отримати до 120 балістичних ракет і шість пускових установок для ударів по Україні. Особовий склад підрозділу оцінюється приблизно у 90 військовослужбовців КНДР.
За даними ГУР, 40 таких ракет уже могли бути поставлені Росії, причому щонайменше дві використали під час нещодавнього смертоносного удару по Україні.
До 50 тисяч нових військових
Найбільш тривожними стали нові дані Зеленського.
Раніше Київ оцінював можливе нове перекидання приблизно у 30 тисяч військових КНДР. Тепер президент заявляє вже про рішення щодо 30–50 тисяч осіб.
Reuters зазначає, що Зеленський не розкрив джерело цієї інформації, а незалежно підтвердити цифру поки неможливо.
Проте сам факт розширення військової співпраці сумнівів практично не викликає.
У червні 2024 року Володимир Путін і Кім Чен Ин підписали договір про всеосяжне стратегічне партнерство, який передбачає взаємну допомогу в разі зовнішньої агресії. Згодом Росія ратифікувала документ.
У Сеулі прямо заявляють, що така співпраця Москви та Пхеньяна має безпосередній стосунок до національної безпеки Південної Кореї.
Представник МЗС країни наголосив, що військове партнерство Росії та КНДР порушує резолюції Ради Безпеки ООН і «має бути негайно припинене».
Війна дає КНДР те, чого вона не могла отримати на полігонах
Найбільша проблема для Сеула полягає не лише у кількості північнокорейських військових.
За оцінками аналітиків, північнокорейські військові отримують досвід застосування та протидії дронам, роботи засобів радіоелектронної боротьби, координації артилерії та ведення бою в умовах сучасного високотехнологічного поля бою. Одночасно виробники озброєння КНДР можуть перевіряти ракети та боєприпаси у реальних бойових умовах і усувати виявлені недоліки.
Цей досвід після повернення військових може бути інтегрований уже у північнокорейську армію.
Тому російсько-українська війна дедалі безпосередніше впливає на військовий баланс на Корейському півострові.
Показово, що 17–27 серпня Південна Корея та США проведуть щорічні масштабні навчання Ulchi Freedom Shield. Цьогоріч сценарії навчань адаптують до нових загроз, включно з дронами, порушеннями GPS та кібератаками. Американські військові прямо зазначають, що бойовий досвід, отриманий силами КНДР у війні проти України, змінює характер загрози для Південної Кореї.
Але Сеул все ж шукає обхідні варіанти допомоги
Попри відмову від прямих поставок зброї, Південна Корея не повністю відмежовується від оборонної підтримки України.
У лютому 2026 року стало відомо, що Сеул розглядає можливість долучитися до механізму НАТО PURL, через який союзники фінансують закупівлю американської зброї для України.
Така модель дозволила б Південній Кореї фактично фінансувати військову підтримку Києва, не передаючи власні ракети чи артилерію безпосередньо.
За даними Korea Times, НАТО офіційно зверталося до Сеула з пропозицією приєднатися до програми. Південнокорейське МЗС підтверджувало консультації, але наголошувало, що основою допомоги Україні залишаються гуманітарна підтримка та нелетальне військове обладнання.
Потенційна участь у PURL має для Сеула і власний інтерес. Південна Корея активно розширює експорт зброї до Європи, особливо до країн НАТО, тому глибше оборонне партнерство із західними союзниками може мати економічні вигоди.
Але водночас пряме озброєння України неминуче означало б ще серйозніше погіршення відносин Південної Кореї з Москвою.
Саме між цими двома факторами Сеул поки балансує.
І парадокс ситуації стає дедалі помітнішим: Північна Корея вже відправляє до Росії солдатів, ракети, артилерію та мільйони боєприпасів, тоді як Південна Корея, одна з найпотужніших оборонних держав Азії, досі утримується від прямого постачання Україні летальної зброї.
Поки що Сеул не оголосив про зміну цієї політики. Однак якщо чисельність військ КНДР у Росії справді зросте до десятків тисяч, а Москва продовжить передавати Пхеньяну технології та бойовий досвід, тиск на південнокорейський уряд із вимогою переглянути власні «червоні лінії» лише посилюватиметься.