Ще немає підозр у справі загибелі військовослужбовців 128-ї бригади, слідство продовжує розслідування

Розслідування поки що не надало жодних обвинувачень особам, які можуть мати відношення до загибелі військовослужбовців 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади у Запорізькій області. Незважаючи на інтенсивну роботу правоохоронних органів та спеціальних служб, розкриття цієї трагедії залишається поки що недосяжною метою. Влада обіцяє зробити все можливе для того, щоб привести винних до відповідальності та надати справедливого суду. Але доти, поки немає конкретних доказів та підтверджень, справа залишається в тумані невизначеності, а близькі та рідні загиблих воїнів продовжують чекати на справедливість.

“У цьому кримінальному провадженні проводиться комплекс слідчих (розшукових) та процесуальних дій з метою забезпечення повного, всебічного, ефективного та неупередженого дослідження обставин вчинення кримінальних правопорушень і закінчення досудового розслідування у розумні строки”, – йдеться в документі.

Розслідування триває за фактами державної зради і недбалого ставлення до військової служби. Журналісти, з матеріалів судового реєстру, дізналися, що слідчі ДБР вилучили мобільний телефон та два ноутбуки у командира реактивної артилерійської батареї.

“На цій техніці, як зазначає слідство, встановлено шпигунське програмне забезпечення, за допомогою якого міг статися витік інформації про місце розташування військовослужбовців 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Частина з них була задіяна у заході з нагородження до Дня ракетних військ і артилерії, коли Росія нанесла прицільний ракетний удар по українських захисниках”, – зазначається в матеріалі.

Також було допитано заступника командира розвідувальної роти з морально-психологічного забезпечення, який входив до кола військових, що знали про нагородження військовослужбовців 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади 3 листопада 2023 року.

За його словами, у середині жовтня 2023 року він зіткнувся з проблемами входу в акаунт у месенджері Signal, де пізніше публікувалися дані про нагороджених осіб. Свідок зазначив, що змінив сім-карту і увійшов до групи в Signal з новим номером. Він також звернув увагу на те, що в акаунті з його попереднім номером змінився нікнейм на “ivan75hz”, хоча він цього не робив. Наразі суд арештував телефон цього військового.

Крім того, щодо командира 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади полковника Дмитра Лисюка було складено протокол про військове адміністративне правопорушення за ч. 2 статті 172-16 Кодексу про адмінправопорушення (“Бездіяльність військової влади”). Військовослужбовцю закидалося те, що протягом 3-7 листопада 2023 року він не повідомив (ані усно, ані письмово) про загибель військових керівнику Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони. Таким чином командир бригади порушив дисциплінарний статут ЗСУ та внутрішні інструкції Міноборони, стверджує слідство, – додали журналісти.

Ця справа розвалилася в суді, оскільки прокуратура не зібрала достатньо доказів (не відібрала пояснень у полковника Лисюка, не вказала свідків). Нагадаємо, 4 листопада у 128-й бригаді сталася трагедія – окупанти завдали удару по українських військовослужбовцях в одному з прифронтових сіл Запорізької області під час шикування для вручення нагород із нагоди дня ракетних військ та артилерії.

У Закарпатській області оголошено триденну жалобу за загиблими воїнами. 128-ма бригада підтвердила загибель 19 воїнів через ракетний удар РФ. У ДБР повідомили, що Міноборони розслідує дії посадовців, які організували шикування бійців 128-ї бригади.

Схожі статті

День пам’яті святих мучеників Ахиндина, Пигасія, Афтонія, Єлпидифора та Анемподиста

2 листопада в православній та греко-католицькій традиціях вшановують пам’ять п’яти святих мучеників, які стали символами непохитної віри та відданості Христу. Мова йде про Ахиндина, Пигасія, Афтонія, Єлпидифора та Анемподиста — християн, що постраждали за свою віру в часи переслідувань, організованих перським царем Сапором. Їхній подвиг залишив глибокий слід у історії Церкви, адже вони не відмовилися від своїх переконань, навіть під час найжорстокіших катувань та загроз.

Ці святі мученики жили в період, коли християн переслідували за віру, і не лише фізична, а й моральна стійкість стала необхідною умовою для збереження душевної цілісності. Ахиндин, Пигасій та Афтоній відкрито визнавали свою віру, навіть коли це могло призвести до їхньої загибелі. Історії їхніх страждань розповідають, як, незважаючи на страшні тортури, святих не зламала ані відкрита агресія ворогів, ані фізичний біль. Легенди про цих мучеників описують, як їх кидали у вогонь і воду, однак Господь завжди зберігав їх, і вони залишалися неушкодженими.

Сановник Єлпидифор, який був свідком цих чудес, повірив у Христа і приєднався до мучеників. Згодом до них долучився й молодий Анемподист, який також прийняв смерть за віру. Цар намагався зламати їхні переконання найжорстокішими способами — обпіканням, підвішуванням на гаках, палінням смолою, але ніхто з них не відрікся від Христа.

Їхня стійкість надихнула багатьох язичників прийняти християнство. Після страти мученики були вшановані як святі, а їхній подвиг став символом незламної віри та мужності.

Традиційно 2 листопада українці дотримуються кількох заборон: цього дня не можна сваритися, лихословити, прати речі у холодній воді чи ходити далеко в ліс або поле — щоб не накликати нещастя.

Народні прикмети, пов’язані з днем Ахиндина, допомагають передбачити зиму:

безвітряний день — до м’якої зими;

зоряне небо — до морозної та сухої;

ранковий приморозок — на сніг до 8 листопада;

хмарне небо — до сніжної зими.

Пам’ять про святих Ахиндина, Пигасія, Афтонія, Єлпидифора та Анемподиста нагадує про силу віри, яка здатна перемогти будь-яке зло.

Нерухомість та декларації: Чому питання щодо майна народного депутата Олександра Горенюка привернуло увагу громадськості

Народний депутат від партії «Слуга народу» Олександр Горенюк оприлюднив інформацію про своє майно, вказавши у декларації про проживання в будинку площею 451,5 квадратного метра, розташованому в селі Підгірці під Києвом. Це стало об'єктом пильної уваги журналіста Василя Крутчака, який звернув увагу на деталі декларації, зокрема на факти, що стосуються власності цього об'єкта нерухомості.

Згідно з поданими документами, хоча Горенюк фактично проживає в цьому будинку, він не є його офіційним власником. Власницею нерухомості вказана 83-річна Катерина Солоненко, яка є бабусею нардепа. В декларації зазначено, що саме вона «надала будинок у користування» своєму онуку. Така ситуація викликала неоднозначні реакції у суспільстві, адже, хоча законодавчо це не є порушенням, питання щодо джерел фінансування та можливості придбання такого майна залишається відкритим.

Це не єдине майно, яким користується депутат, але яке оформлене на старших членів родини. У декларації Горенюка також вказано, що він їздить на електрокросовері Hyundai Ioniq 5. Сам нардеп пояснює, що авто належить його батькові. Водночас, як стверджує журналіст, автомобіль був придбаний 11 червня 2025 року й оформлений не на батька, а на матір депутата, Ольгу Горенюк.

Електричний Hyundai Ioniq 5 — це сучасна дороговартісна модель, яку на українському ринку продають як технологічний кросовер із преміальними опціями; вартість нових авто цієї лінійки у 2024–2025 роках стартувала від еквіваленту приблизно 2,3–2,9 млн грн залежно від комплектації, повного приводу та батареї. Це ставить додаткові питання щодо реального рівня доходів родини депутата й походження коштів на такий транспорт.

Ситуація з будинком у Підгірцях схожа на класику е-декларацій українських політиків: дорога нерухомість записується на літніх родичів, а сам посадовець офіційно лише «користується» майном. Такий механізм формально дозволяє не показувати актив як власність чиновника, але фактично забезпечує йому доступ до елітного житла під Києвом.

Поєднання великого котеджу під столицею і нового електромобіля, оформлених на батьків і бабусю, виглядає як спроба мінімізувати репутаційні й антикорупційні ризики для чинного депутата монобільшості. Особливо з огляду на те, що питання походження статків родичів регулярно стає предметом уваги НАЗК та антикорупційних органів.

Наразі сам Горенюк публічно не пояснив, за які саме кошти 83-річна одеситка змогла дозволити собі нерухомість площею понад 450 квадратів у Підгірцях — селі, яке вважається однією з «котеджних спальних зон» для заможних мешканців Києва. Публічної реакції на сумніви щодо оформлення Hyundai Ioniq 5 також не надано.

Олена Таможня: нове призначення та контроверсії навколо атестації прокурорки Київщини

Улітку 2025 року Олена Таможня отримала посаду заступниці керівника Київської обласної прокуратури. Це призначення стало важливою віхою в її кар'єрі, але не без певних контроверсій, що супроводжували її професійний шлях. До цього моменту, Таможня вже неодноразово потрапляла в центр уваги через низку інцидентів, зокрема через невдале проходження атестації прокурорів, що було одним з найбільш обговорюваних моментів у її кар'єрі.

Завдяки попередньому досвіду роботи в прокуратурі, зокрема на посаді прокурорки Бучанської окружної прокуратури, Таможня продемонструвала високий рівень професіоналізму в різних аспектах правозастосування. Однак її кар’єра не була позбавлена складнощів. Однією з найбільш обговорюваних тем стало її невдале проходження атестації прокурорів у 2020 році. Тоді вона обіймала посаду прокурорки відділу забезпечення діяльності керівника регіональної прокуратури Київщини.

Саме на останньому етапі — під час співбесіди — прокурорка не пройшла перевірку. За інформацією журналістів, однією з можливих причин могли бути сумнівні джерела походження майна родини Таможніх. Вартість нерухомості та активів значно перевищувала офіційні доходи сім’ї, що викликало питання щодо їхньої доброчесності.

Попри це, після звільнення Таможній вдалося поновитися на посаді через суд. Суд не лише скасував рішення про відсторонення, а й зобов’язав Офіс Генерального прокурора виплатити їй компенсацію за період вимушеного прогулу.

Зараз Олена Таможня обіймає одну з ключових посад у Київській обласній прокуратурі. Проте історія її атестаційного “фіаско” та судового повернення викликає запитання: чи дійсно система очищення прокуратури працює, якщо на високі посади знову повертаються ті, хто не пройшов перевірку на доброчесність?

Заборона експорту необробленої деревини та дров: новий крок на підтримку економіки та екології

Кабінет міністрів України ухвалив важливе рішення про тимчасову заборону експорту необробленої деревини та дров до кінця 2025 року. Такий крок спрямований на підтримку внутрішнього ринку та стимулювання розвитку національних деревообробних підприємств. Водночас він є частиною стратегії зменшення екологічного навантаження, особливо у період наближення зими, коли попит на дрова зростає.

Згідно з повідомленням прем’єр-міністра Юлії Свириденко, цей захід має не тільки економічну, але й соціальну значущість. «Це необхідний крок для того, щоб забезпечити громадян доступом до необхідних ресурсів у зимовий період, зберегти робочі місця на вітчизняних підприємствах та знизити негативний вплив на навколишнє середовище», — зазначила вона. Влада України розглядає заборону як стратегічно важливу міру для зміцнення внутрішнього виробництва та забезпечення енергетичної безпеки.

Згідно з постановою, уряд вніс необроблену деревину (крім сосни) до переліку товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, та встановив нульову квоту на їхній експорт до кінця 2025 року. Обмеження охоплюють:

лісоматеріали необроблені, із видаленою або невидаленою корою чи заболонню;

лісоматеріали начорно брусані або небрусані, крім сосни.

Постанова набирає чинності з дня офіційного опублікування і стосується лише нових угод та операцій, укладених після цього.

Заступник міністра економіки Єгор Перелигін пояснив, що обмеження допоможуть збалансувати внутрішній ринок і стабілізувати роботу деревообробної галузі, особливо в умовах підвищеного попиту на паливні матеріали та деревину в зимовий період. Окрім того, заборона має важливе значення для забезпечення оборонних потреб країни.

Тимчасова заборона експорту необробленої деревини та дров дозволить зменшити дефіцит сировини, підтримати національного виробника та сприяти енергетичній безпеці України в умовах війни та економічних викликів.