Президент США Джо Байден завершить свою каденцію за кілька тижнів, і багато в Україні задаються питанням, які остаточні “подарунки” він може залишити для нашої країни. Політолог Віктор Небоженко попереджає, що не слід очікувати значних змін у політиці США щодо України до завершення терміну президентства Байдена. Основною мотивацією адміністрації США завжди був національний інтерес, а не благодійні зусилля, і це варто враховувати при оцінці подальших дій Вашингтона.
Ми дивуємося, як суперечливо поводиться президент Байден щодо російсько-української війни. То він гарячково кидається допомагати Україні, то затихає на пів року, пояснюючи це небезпекою для США і всього світу, що виходить від путінської Росії. Він постійно змінює терміни кардинальної допомоги і мотиви своїх дій щодо України, вказуючи то на жахливу корупцію, то на вкрай низьку компетенцію політичного керівництва України. Що не заважає політикам США регулярно зустрічатися з тими, кого вони так люто критикують і кому вони явно не довіряють свої плани та допомогу.
Президенту Байдену здається мудрим, щоб Україна не програла, а Росія не виграла. Звідси видно стратегію США дрібних порцій військової допомоги Україні за постійного стирання “червоних ліній” путінської Росії. Інша річ, що ця стареча політична мудрість не плідна, не має перспектив, бо Вашингтон не знає, що робити з Україною чи Росією після перемир’я або закінчення війни.
Президент США Байден не приховує, що головна його турбота — це президентські вибори в США, а не страждання України. Тож нам слід визнати, що якщо президент США Байден вірить у перемогу кандидатки від демократичної партії на виборах 2024 року Гарріс, то він до закінчення своєї каденції не робитиме різкого посилення допомоги Україні, залишаючи Гарріс, з одного боку, скрутну “проблему України”, з другого боку, свободу маневру та відповідальність перед США.
