Що чекає на абонентів мобільного зв’язку в Україні

Програма “Захист України” розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Олександр Глущенко пояснив, що причиною зростання тарифів є не лише інвестиції в енергообладнання, але й інфляція та збільшення податків. З 1 вересня в Україні зростуть акцизи на пальне, яке у великих обсягах споживають генератори для підтримки роботи базових станцій. Він прогнозує, що абонентам слід готуватися до поступового зростання тарифів протягом 2025 року, що умовно може скласти 50% з 1 січня до 1 грудня.

У компанії lifecell зазначили, що закупівля та встановлення десятків тисяч резервних джерел живлення в короткі терміни потребує значних додаткових інвестицій. “Потрібно шукати баланс між забезпеченням зв’язку та можливістю надавати послуги абонентам за доступною ціною”, – наголосили у lifecell.

Голова ради асоціації “Телекомунікаційна палата України” Тетяна Попова впевнена, що мобільні оператори докладуть усіх зусиль, аби забезпечити якісний зв’язок, не лише через загрозу санкцій, але й заради свого іміджу й лояльності клієнтів, які можуть перейти до конкурентів. Проте забезпечення енергонезалежності вимагає колосальних інвестицій від операторів, а без преференцій з боку держави витрати на підтримку мобільного зв’язку можуть призвести до значного зростання вартості послуг.

Нещодавно Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) вніс зміни до вимог роботи базових станцій мобільних операторів в умовах воєнного стану. Тепер мобільні оператори мають забезпечити доступність послуг мобільного зв’язку протягом 10 годин під час відключень електроенергії, замість 4 годин, як було раніше. Міністерство цифрової трансформації повідомило, що мобільні оператори мають забезпечити 25% мереж генераторами для роботи без світла протягом 72+ годин, а решта мережі має працювати 10 годин на акумуляторних батареях.

Збільшення податкового навантаження впливає на операторів телекомунікацій, знижуючи фінансовий ресурс для інвестицій у відновлення мереж та забезпечення їх резервним живленням. У компанії “Київстар” зазначають, що податкове навантаження обмежує фінансові ресурси для інвестицій і може призвести до підвищення цін на послуги.

У “Київстарі” нагадують, що 1 липня набув чинності закон, який збільшує податкове навантаження на галузь майже на 700 млн грн за рік через специфічний податок – ренту за частоти. Окрім цього, очікується додаткова рента від ліцензій на радіочастотний спектр, яка оцінюється у 2,8 млрд грн.

Схожі статті

Реакція Даші Квіткової на чутки про весілля з Володимиром Бражком

Одним із перших на реакцію підписників звернула увагу одна з прихильниць блогерки, запитавши: «Так а що, вони правда вже встигли одружитись?» У відповідь Даша Квіткова вирішила не вдаватися до серйозних пояснень, а з гумором відповіла: «Не знаю, треба розібратися в цій ситуації». Це відповіло не лише на питання, а й додало новий штрих до загадкової атмосфери навколо особистого життя блогерки.

Незважаючи на те, що Даша не дала чіткої відповіді, її жартівливий тон лише підсилив інтерес до цього питання. У соцмережах вже давно звикли до того, що інфлюенсери можуть підтримувати певну інтригу навколо своїх стосунків, і Квіткова, схоже, не стала виключенням. Водночас варто зазначити, що особисте життя таких публічних осіб завжди викликає особливу увагу, а кожен маленький момент, навіть така деталь, як нова обручка, може стати приводом для нових припущень та обговорень серед фанатів.

Раніше в мережі помітили фото з обіймами пари, які теж додали інтересу до особистого життя пари. У своєму коментарі Квіткова не підтвердила і не спростувала чутки однозначно, натомість зберегла інтригу й відповіла жартівливо, що викликало позитивну реакцію серед підписників.

Шанувальники відреагували на коментар тепло: багато хто похвалив Дашу за вміння тримати інтригу й ставитися до чуток із гумором, інші закликали поважати приватність пари й дочекатися офіційних повідомлень. На даний момент офіційних заяв ні від Квіткової, ні від Бражка щодо зміни сімейного статусу не надходило.

Підозра щодо самовільного будівництва ресторанного комплексу на Набережно-Корчуватській: розслідування триває

Київська міська прокуратура повідомила про підозру власнику комплексу Galera Resort у самовільному будівництві ресторанного комплексу на самовільно зайнятій земельній ділянці. Ця ділянка, розташована на вулиці Набережно-Корчуватська, 35, має площу близько 0,5 гектарів. За даними слідства, незважаючи на те, що ТОВ «РК Галера» з 2015 року є власником цього комплексу, самовільне розширення будівництва на території без відповідних дозволів викликало занепокоєння правоохоронців.

Як зазначається в розслідуванні, у 2018 році Київська міська рада передала компанії в оренду земельну ділянку площею 0,6 га для розміщення об’єкта. Проте, виявилося, що частина землі, на якій було здійснене будівництво, не була включена до договору оренди. Ця обставина призвела до порушення вимог земельного законодавства та розвитку об’єкта без належних дозволів.

Фігурантом справи є бізнесмен Олександр Крамаренко. Він має ділові зв’язки з відстороненим секретарем Київської міської ради Володимиром Бондаренком: вони спільно володіють ТОВ «Б.В.К.», яке володіє бізнес-центром у Протасовому Яру (вул. Нововокзальна, 2). У деклараціях і реєстрах також фіксують, що Крамаренко, його дружина Марина та Володимир Бондаренко — власники сусідніх приватних будинків у Голосіївському районі (вул. Максима Рильського).

У біографічних відомостях Крамаренка зазначено, що раніше він працював помічником народного депутата від «Партії регіонів» Артема Семенюка, а також був радником ексголови ДПС Олексія Любченка. Окрім цього, ім’я підприємця вже фігурувало в матеріалах досудових розслідувань: під час обшуків у його будинку детективи НАБУ вилучили 993,7 тис. доларів США та 30 тис. євро.

Прокуратура інформує, що наразі тривають процесуальні дії, у межах яких встановлюються обставини зайняття земельної ділянки, законність будівництва та можливі правопорушення. Слідчі мають перевірити, чи відповідає фактичний стан речей документам на право користування землею та погодженням, наданим уповноваженими органами.

Скандал з Оленою Погребняк: можливі зловживання та корупційні схеми в ДМС

За інформацією антишахрайського проєкту "190", який вивчає декларації та аналізує відкриті реєстри, начальниця Головного управління Державної міграційної служби (ДМС) в Одеській області, Олена Погребняк, потрапила в епіцентр кількох скандальних випадків, що викликають серйозні сумніви щодо прозорості її фінансових операцій і правомірності деяких управлінських рішень. Дії чиновниці привернули увагу не лише правоохоронних органів, але й громадськості, адже з'явились питання про законність її майна та зв'язків із підрядними організаціями.

У 2019 році Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про підозру Олені Погребняк та її першому заступнику, Івану Безкищенку, у привласненні майже 1 мільйона гривень. Розслідування виявило, що посадовці могли бути причетні до корупційної змови з підрядниками. Суть справи полягає в тому, що в документах, що стосуються виконаних ремонтних робіт, були внесені неправдиві відомості, завдяки чому бюджетні кошти було незаконно перераховано на рахунки певних компаній. У зв'язку з цими подіями виникає питання про те, чи не стали ці зловживання частиною більш масштабної схеми фінансових махінацій.

У наступних публікаціях і розслідуваннях, які наразі частково були видалені з деяких видань, йдеться, що посадовиця роками оформлює нерухомість на своїх синів від попереднього шлюбу — Івана та Данила — і користується цим майном. Зокрема, в Одесі в деклараціях зафіксовані будинок площею близько 161 кв. м (набутий у 2016 році), де зареєстровані Погребняк і її чоловік Олексій Пономарчук, а також земельна ділянка 330 кв. м (набута у 2010 році) із задекларованою вартістю 485 грн — сума, яка виглядає аномально заниженою для земельних цін Одеси. Чоловік посадовиці має також ділянку під Києвом (1 200 кв. м у селі Козинці), вказану як набуту у 2013 році.

У роботі з автотранспортом розслідування вказує, що Погребняк і Пономарчук не мають власних авто на свої імена, але користуються транспортними засобами, оформленими на третіх осіб. Серед зазначених — BMW X1 2012 року на родичку Катерину Росєєву (нині Колеснікову), яким користується як посадовиця, так і її чоловік. Також у матеріалах згадується FORD FIESTA 2011 року, оформлений на Ірину Романченко, який фактично використовує Пономарчук; обставини такого користування не прояснені.

Щодо доходів і соцвиплат: за 2024 рік Погребняк декларувала зарплатні надходження від ДМС (приблизно 708 тис. грн), а також винагороди від Одеського державного університету внутрішніх справ і Міжнародного гуманітарного університету. Водночас у деклараціях фігурують аліменти від колишнього чоловіка у розмірі близько 44 тис. грн — при цьому є неточності у відображенні статусу батьківства й усиновлень, які викликають додаткові питання. У матеріалах викладено, що Пономарчук офіційно усиновив Івана і Данила у 2023 році, а у 2023–2024 роках у подружжя з’явилися спільні діти — факти, які досліджувачі пов’язують із практикою оформлення сім’ї для отримання підстав на відстрочку від мобілізації. Розслідувачі звертають увагу, що деякі соцвиплати на дітей відображені не повністю або по-різному у різні роки, а подружжя не декларує готівкових заощаджень, хоча має банківські рахунки — це також викликає питання щодо прозорості фінансового стану.

Окремо слід звернути увагу, що частина публікацій про майно Погребняк, як повідомляється, була видалена з медіаплатформ — розслідувачі припускають, що на це міг вплинути адміністративний ресурс або фінансовий тиск на ЗМІ. Такі факти підкреслюють проблему доступу громадськості до інформації й викликають запитання про тиск на журналістику в регіоні.

Дві хвилі похолодання в Україні: що чекати у жовтні

За прогнозом синоптика Ігоря Кибальчича, кандидата географічних наук, в Україні найближчими днями очікуються дві хвилі похолодання. Перша з них розпочнеться 14 жовтня, коли холодний фронт принесе зниження температури по всій країні. Після короткочасного потепління 18 жовтня знову настане похолодання, яке торкнеться більшості областей вже 19-20 жовтня. Про це спеціаліст розповів в коментарі для видання «Телеграф».

До 13 жовтня температури вдень будуть варіюватися в межах +9...+16 °C, а ночами температура коливатиметься між +4...+11 °C. Однак з 14 жовтня на Україну вплине холодний фронт, і температури почнуть знижуватися. Вночі в більшості регіонів температура впаде до +2...+8 °C, а вдень температура не перевищить +6...+13 °C. Лише на півдні країни очікується менш різке похолодання.

У період 15–17 жовтня у північних та східних областях, а також у Карпатах місцями можливі нічні заморозки — близько 0…-3 °C, попереджає Кибальчич. 18 жовтня короткочасно очікується підвищення температури на 3–5 °C, але вже 19–20 жовтня прийде нова хвиля похолодання.

Опади прогнозують найімовірніше 11, 13, 18 і 20 жовтня; у ці дні місцями пройдуть дощі помірної інтенсивності, а на півдні можливі грози. Крім температурних коливань, синоптик звертає увагу на нестійкий характер погоди — очікуються коливання атмосферного тиску, поривчастий вітер і локальні опади.

«Очікується поступове зниження температури, а також нестійкий характер погоди, — каже Ігор Кибальчич. — У найближчі дні варто готуватися до коливань температури й вітру, місцями можливі нічні заморозки в північних, східних областях та в горах».

За оцінками Кибальчича, загалом погодний сценарій відповідає сезону і не передбачає рекордних або стихійних явищ, хоча окремі регіони відчують суттєвіші коливання температури і більш інтенсивні дощі в зазначені дні.